5.Прочитайте текст. Схарактеризуйте мовні засоби. Зробіть морфологічний аналіз.

Перший сніг випав і розтанув, ніби його й не було! Натомість прийшла

сльота, чавкання багнюки під ногами і неприємна вологість, що якимось чином заповзає в рукави й за коміри навіть найщільніше застібнутих курток.

Та попри все це, вакханалія свята, що вже стояло на порозі, витала в повітрі. Люди прискорювали ходу, стартуючи за новорічними подарунками, на прилавках з’явилися ялинкові іграшкі, гірлянди, піротехніка на будь-який смак, синтетичні ялинки та вінки зі штучної хвої, скатертини з новорічними візерунками, маски, клоунські капелюшки, свічки… У супермаркетах – одна в одну, як сестри-близнюки – лежали білі туші гусей та індичок. Спостерігаючи за всім цим, Стефка завжди згадувала слова якогось малюка з прочитаної в дитинстві книжки: «Що це за ненажерливе свято, заради якого вбивається стільки птахів, корів та свиней?!»

Стефку відлякує загальний психоз. Вона не любить святкувати прихід нового року. Розуміє, що це – неправильно, але не любить і край! Особливо його наближення лякає її саме тепер. Вона точно знає, що ляже спати і навмисне проспить і гімн, і промову президента, і вульгарний черговий

23

мюзикл за участю «чахликів невмирущих» - Кіркорова, Пугачової, Борі Мойсеєва та Вєрки Сердючки. Якщо з першими – все зрозуміло, то остання (точніше – останній) завжди викликає у неї сум: «піпл хаває», бабки крапають, а очі в хлопчика печальні. Хоч під його: «Ха-ра-шо!!!» скаче й гигоче щонайменше по півкраїни ближнього й далекого зарубіжжя. І от під це «Ха-ра-шо!», що лунатиме звідусіль, Стефка вперто засне, вимкнувши світло, телефон, загорнувшись у теплу ковдру. Минулого року вона готувала олів’є, варила холодець і, плачучи, різала цибулю. А гості на чолі з господарем прийшли о другій годині ночі, після посиденьок у театральному ресторані – чужі, п’яні люди, котрих треба було повкладати на чисті простирадла, адже в цьому домі мало бути все за вищим розрядом! Вони з’їли все, що Стефка приготувала для романтичної вечері на двох. І до ранку вона мила посуд, адже всі спальні місця, включно із кріслами та зсунутими стільцями, були зайняті… (І.Роздобудько).

6.Зробіть лінгвостилістичний аналіз гуморески. Поміркуйте над тим, з чим доводиться стикатись випускникові педагогічного вузу. Схарактеризуйте художньо-образні засоби, використані автором. З якою метою він це зробив?

Другий урок.

Гумореска.

Після закінчення педагогічного вузу Володя Майстренко пішов влаштовуватися на роботу в школу. Директор зустрів його, як рідного.

• Це прекрасно, Володимире Павловичу, що ви – до нас. Бо більшість

випускників педагогічних вишів у школу і тягачем не затягнеш. Усі – в бізнес, в комерцію. Воно й зрозуміло, зарплата у нас маленька. Та й викладати сучасним дітям важко. Але, я думаю, ви справитесь. Як кажуть, забудьте все, що ви вчили в університеті. Пройдіться по класах, послухайте, як там проводять заняття ваші колеги, а потім підете на свій урок.

Володя, звичайно, погодився, і зайшов у перший найближчий клас. Там ішов урок геометрії. Сувора вчителька, зробивши розпальцовку, розповідала:

• Братва, розмова буде короткою. Жив у Стародавній Греції чувак на

прізвисько Пифагор, ходив зовсім без штанів. Одного разу пошив собі штани із клаптів матерії, однак холоши дивилися в різні боки. Звідси Піфагор зроив відкриття: «Піфагорові штани у всі сторони однакової довжини».

Приголомшений Володя вискочив, мов ошпарений, із класу і заглянув до іншого. У ньому проводився урок географії.

Дебелий учитель, закинувши ноги на стіл, говорив:

• Нєт, пацани, Туреччина вам не по кайфу – там стрьом адін, туди не

стоїть єздіть. Лучше Кіпр – вот там настоящіє братєльнікі колоду забівають. А штоб всі знали, остров Кіпр знаходиться у великой, как єто, калюже, то єсть, луже, каторая носіть назву Срєднєземне море.

24

Ошелешений Володя зі здивуванням переходить у третій клас на урок хімії і там слухає, як потрібно проводити досліди:

- Берете це фуфло, що називається мідним купоросом, змішуєте із цією туфтою, котра відома нам як вода…

Не витримавши, випускник вузу полишає урок і вбігає до кабінету директора:

• Чому ви тут вчите дітей? – кричить він. – Це непедагогічно!

А директор у відповідь:

- А ви спробуйте викладати так, як написали у підручнику…

І Володимир Павлович спробував.

Ледве провів перший урок до кінця. Бо стояв шум, гам. Ніхто його не слухав. Тому другий урок він розпочав так:

- Загалом так, пацани: кілька сотень літ тому польська братва вельми дошкуляла Україні, однак місцеві козацькі братани на сходці вибрали боса Богдана Хмельницького, і разом із ним забили стрілку з польськими панами – і поперли їх через усю Україну… (Роман Крикун).

Завдання для аудиторної роботи