§ 6 Зупинення та відновлення, завершення виконавчого провадження. Поворот виконання судового рішення

Обставини, що зумовлюють зупинення виконавчих дій, можуть бути різноманітними, але в будь-якому разі законодавець пов’язує їх із наявністю певних перешкод для державного виконавця, які не дають змоги продовжувати в межах обумовлених строків здійснення належного виконання актів господарських судів.

Зокрема, згідно зі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, зокрема, в таких випадках:

1. зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

2. порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом;

3. прийняття судом до розгляду касаційної скарги прокурора на рішення суду;

4. надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

5. подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту. В цьому випадку виконавче провадження зупиняється лише в частині звернення стягнення на майно, щодо якого до суду подано позовну заяву про виключення його з опису;

6. в інших випадках, прямо передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Установлені в переліку обставини звичайно як фактично, так і формально унеможливлюють виконання рішення господарського суду і створюють для державного виконавця правове підґрунтя для зупинення виконавчого провадження на час дії відповідних обставин.

Якщо попередні фактори зумовлюють обов’язкове, тобто безальтернативне для волевиявлення державного виконавця, зупинення виконавчого провадження, то згідно зі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» існує вичерпний ряд випадків, коли зупинення виконавчого провадження є правом державного виконавця і може відбуватися за його власною ініціативою або розсудом. Такими обставинами є:

1. звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;

2. прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його участі;

3. перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі;

4. оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника;

5. за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за межами населеного пункту, де він проживає.

Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у ст.ст. 37 і 38 Закону України «Про виконавче провадження», яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 37, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Упродовж періоду, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається.

Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов’язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, що затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Окрім того, відповідно до ст. 121-1 ГПК України зупинити виконавче провадження може суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою до закінчення перегляду н порядку касації відповідного судового рішення, яке перебуває в процесі примусового виконання. Варто наголосити, що право зупиняти виконання судового рішення має виключно суд касаційної інстанції. Тому суд апеляційної інстанції за будь-яких обставин не має можливостей вчиняти відповідні дії.

Заяву про зупинення виконання оскарженого рішення може бути подано в будь-який момент до закінчення касаційного перегляду. Така заява може бути оформлена окремим процесуальним документом і подана разом із касаційною скаргою, або викладена в її тексті. Заява про зупинення виконавчого провадження розглядаються колегією суддів без повідомлення сторін та прокурора, що беруть участь у справі. За результатами розгляду заяви про зупинення виконання судового рішення оформлюється ухвала.

У п. 7 Роз’яснення ВГСУ від 28 березня 2002 р. № 04-5/367 «Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України» зазначається, що питання про поновлення виконання судового рішення розглядається судом касаційної інстанції під час прийняття постанови, про що зазначається в постанові касаційної інстанції. Ухвалу про поновлення виконання судового рішення може бути винесено після закінчення перегляду оскарженого судового рішення й ухвалення судом касаційної інстанції постанови.

Зупинення виконавчого провадження не означає його завершення, тобто не припиняє існування відносин зі здійснення виконавчого провадження між його учасниками, а стосується лише того проміжку часу, за який такі відносини від активної стадії переходять до пасивної (етап «очікування» у зв’язку з конкретними обставинами справи).

У свою чергу, завершення виконавчого провадження припиняє проведення виконавчих дій. Закон України «Про виконавче провадження» розрізняє дві форми завершення виконавчого провадження залежно від правових підстав, які виникають у ході виконавчого провадження, та котрі стають підставами для припинення виконавчих дій, а саме: 1) закінчення виконавчого провадження; 2) повернення виконавчого документа.

Виконавче провадження підлягає закінченню у випадках:

1. визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2. визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження;

3. ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов’язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

4. скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5. повного виконання рішення згідно з виконавчим документом;

6. направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

7. в інших випадках, прямо передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому законом.

Одночасно із закінченням виконавчого провадження державний виконавець вирішує питання стосовно припинення чинності арешту майна боржника, скасування інших учинених державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, а також здійснення інших дій, необхідних у зв’язку з завершенням виконавчого провадження.

У ряді випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», передбачена можливість повернення виконавчого документа стягувачу або господарському суду (ст.ст. 47-48 Закону України «Про виконавче провадження»). На відміну від закінчення виконавчого провадження повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом загальних строків пред'явлення виконавчого документа, крім випадку, коли стягувач власною за явою клопотав про повернення виконавчого документа.

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби, або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів із дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Поворот виконання рішення господарського суду - це процесуальна дія, яка вчинюється на підставі ст. 122 ГПК України, і спрямована на захист та відновлення господарським судом прав відповідача (боржника), порушених при здійсненні виконання в подальшому зміненого або скасованого акта господарського суду.

Так, за ч. 1ст. 122 ГИК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані й прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Якщо не приведені до виконання рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.