§3 Закінчення провадження у справі без прийняття рішення

За загальним правилом, розгляд справи закінчується прийти тям рішення. Однак за наявності зазначених у законі підстав можливим є закінчення провадження у справі без прийняття рішення

За характером підстав і процесуальними наслідками існують дні форми закінчення провадження у справі без винесення рішення:

1. припинення провадження у справі;

2. залишення позовної заяви без розгляду.

Перелік підстав припинення провадження у справі та залишення позовної заяви без розгляду є вичерпним та розширеному тлу не підлягає.

Принципова різниця наслідків цих дій полягає в тому, що и першому випадку повторне звернення до господарського суду про спір між тими ж сторонами, з того ж предмета й щодо тих самих підстав не допускається, а в другому випадку (після усунення обставин, які спричинили залишення позову без розгляду) позивач має право знову звернутися з тим самим позовом у загальному по рядку до господарського суду.

Припинення провадження по справі - це закінчення розгляду справи без винесення рішення по суті спору внаслідок виявлення обставин, за яких подальший розгляд спору в господарському суді неможливий чи безпідставний.

У літературі також зазначається, що це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства¹.

Статтею 80 ГПК України передбачено можливість припинення провадження у справі. Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1. спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2. є рішення господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4. позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5. сторони уклали угоду про передачу цього спору на вирішення третейського суду;

6. підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7. сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв’язані питання про стягнення штрафів, передбачених у п.п. 4 і

5. ч. 2 ст. 83 ГПК України. Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликане необхідністю вилучати з процесу судочинства справи за позовами, поданими на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду, або внаслідок розпорядчих дій сторін. При виявленні встановлених законодавством обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті та винесення рішення. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли судовий захист особи у господарському суді неможливий.

Суд за наявності викладених у ГПК України підстав зобов’язаний припинити провадження у справі незалежно від того, чи подали сторони відповідне клопотання.

При застосуванні ст. 80 ГПК України слід ураховувати вказівки, що містяться в роз’ясненні ВГСУ від 23 серпня 1994 р. № 02- 5/612 «Про деякі питання практики застосування ст.ст. 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України».

Зокрема, провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 1 ст. 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що:

• спір непідвідомчий господарському суду (ст. 12 ГПК України);

• позов подано в інтересах позивача іншими, крім органів прокуратури, юридичними особами, державними або іншими органами (ст. 2 ГПК України);

• у досудовому порядку між сторонами укладена письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду. У випадку виявлення такої заяви на стадії порушення провадження у справі у прийнятті позовних матеріалів слід відмовити на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України. Якщо таку угоду сторони уклали після порушення провадження у справі, то провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 5 ст. 80 ГПК України;

• вирішення цього спору відповідно до законів України, міждержавних угод чи договорів віднесене до відання інших органів (ч. 4 п. 1 ст. 12 ГПК України).

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у таких випадках:

• припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене в установленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

• спір урегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказі» та кого врегулювання.

У випадках відмови позивача від позову (п. 4 ст. 80 ГПК Украї ни) господарському суду слід керуватися ч. 6 ст. 22 ГПК України, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

За наявності відомостей про ліквідацію підприємства чи організації, які є сторонами у справі, господарському суду слід ураховувати таке. Відповідно до ч. 5 ст. 111 ЦК України юридична особи є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру за пису про її припинення, а згідно з ч. 7 ст. 59 ГК України суб’єкт господарювання вважається ліквідованим із дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України господарський суд має витребувати докази виключення підприємства з державного реєстру.

У справах про визнання недійсним акта, раніше виданого ліквідованим органом, господарський суд вправі замінити його іншим органом, на який покладено видання таких актів.

У вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до п. З ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне мито» останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ст. 80 ГПК України.

Перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпним, тобто суд не має права припиняти провадження у справі з підстав, не зазначених у ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Зокрема, у постанові Судової палати у господар ських справах ВСУ від ЗО січня 2007 р. у справі за позовом ВАТ «Броварисільбуд» до ДКП «БМБТІ» і Броварської міськради про визнання недійсними рі иіень зазначається, що відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК припинення провадження у справі можливе за умочи відсутності предмета спору, а не у зв’язку з тим, що позов подано до неналежного відповідача у справі.

У п. З інформаційного листа від 25 листопада 2005 р. № 01 8/2229 «Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року» ВГСУ зазначив, що, дійшовши висновку про невідповідність предмета позову встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Зокрема, у постанові Судової палати у господарських справах ВСУ від 26 листопада 2002 р. у справі за позовом Донецької залізниці до ТОВ «ЦЗФ «Узлів- ська» про звернення стягнення на майно в розмірі 425,40 грн зазначається, що визнання боржником претензії не є способом припинення зобов’язання і не свідчить про відсутність спору. Особа, претензія якої була визнана боржником, має право звернутися з позовом до суду про стягнення визнаної суми коштів.

Від предмета спору слід 'відрізняти предмет позову - певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які перелічені, наприклад, у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України (визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі тощо).

Суд також припиняє провадження у справі через об’єктивну неможливість подальшого судочинства, оскільки одну зі сторін (чи всі сторони) ліквідовано.

Частина 2 ст. 80 ГПК України містить припис про наслідки припинення провадження у справі - повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Однак ухвалу про припинення провадження у справі може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за правилами ст.ст. 112-114 ГПК, наприклад, якщо угоду про передачу цього спору на вирішення третейського суду буде визнано недійсною або якщо третейський суд (арбітраж) винесе постанову, якою визнає, що спір виходить за межі його компетенції, як це передбачено ст. 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», або якщо третейський суд винесе мотивовану ухвалу з питань відсутності компетенції, як це передбачено ст. 27 Закону України «Про третейські суди».

Частина 3 ст. 80 ГПК України встановлює, що господарський суд, припиняючи провадження у справі, виносить ухвалу. Ухвала має відповідати вимогам, викладеним у ст. 86 ГПК України, а також містити вказівку на підставу припинення провадження у справі.

У цій саме ухвалі суд обов’язково має вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення державного мита з бюджету за правилами ст.ст. 47, 49 ГІІК України.

Якщо суд, припиняючи провадження у справі, застосував зазначені заходи процесуальної відповідальності, про це зазначаєтеся в ухвалі про припинення провадження у справі.

Частина 4 ст. 80 ГПК України передбачає право на оскарження ухвали про припинення провадження у справі в апеляційному чи касаційному порядку.

Залишення позову без розгляду - це одна з форм закінчення провадження у справі без винесення судового рішення.

Залишення позову без розгляду - це закінчення розгляду справи, що ви кликане недотриманням позивачем установлених законом умом порушення і нормального розвитку судового процесу¹.

Від припинення провадження у справі залишення позову без розгляду відрізняється підставами та наслідками. Наслідок залишення позову без розгляду після такої процесуальної дії допуска ється повторне звернення до господарського суду.

Частина 1 ст. 81 ПІК України містить перелік підстав залишення позову без розгляду. Господарський суд залишає позов без роз гляду, якщо:

• позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

• у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же під став;

• позивач не звертався до установи банку за одержанням із відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

• позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору;

• громадянин відмовився від позову, який було подано в його інтересах прокурором.

Перелік підстав залишення позову без розгляду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. У такому випадку мають на увазі, що в тотожній справі порушено провадження, але розгляд справи не завершено.

Тотожна справа має бути у провадженні суду. Розгляд справи будь-яким адміністративним органом (органами антимонопольного комітету, податковими органами, правоохоронними органами тощо) не є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки ці органи не наділено повноваженнями з вирішення спорів.

У п. 13 інформаційного листа Вищого господарського суду Укра їни від 11 квітня 2005 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу У краї ни, порушені у доповідних записках про роботу господарських су дів у 2004 році» зазначається, що «іншим судом, про який йдеться у частині першій ст. 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно із ст. З та частиною 1 и ІМ Закону України «Про судоустрій України», а також створений відповідно до закону арбітраж (третейський суд)».

Позов залишається без розгляду, коли позивач не звертався до установи банку за одержанням із відповідача заборгованості, коли моим відповідно до законодавства мала бути одержана через банк.

Зокрема, мають на увазі розрахунки через договірне списання. Відповідно до п. 1.38 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи пі переказ коштів в Україні» договірне списання - списання банним із рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом. Згідно зі ст. 26 цього ж і їм кону платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей зі своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Якщо позивач без поважних причин не подав витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позов без розгляду. У цьому приписі встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду:

а) неподання позивачем документів, які витребувані судом і необхідні для вирішення спору;

б) представник позивача не з’явився на виклик господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

У разі неподання витребуваних судом документів суд не вправі залишити позов без розгляду, якщо визнає причини неподання документів поважними. Що ж до нез’явлення представника позивача, то суд залишає позов без розгляду незалежно від причин нез’явлення.

Відповідно до ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Якщо позивач відмовився від позову, поданого прокурором в інтересах держави, це не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті. Натомість, якщо прокурор подав позов в інтересах громадянина, то у випадку відмови громадянина від поданого прокурором у його інтересах позову господарський суд має залишити позов прокурора без розгляду.

У роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23 серпії и 1994 р. № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування ст. .ст. 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» містяться такі вказівки. При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст. 81 ГПК України) господарськими судами береться до уваги, що застосування п. 5 цієї статті можливе лише і/і наявності таких умов:

• додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

• витребувані документи чи явка представника позивача дій сно необхідні для вирішення спору;

• позивач не подав витребувані документи без поважних при чин чи не направив свого представника в засідання господарського суду.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог по зивачем і об’єктивно оцінити цю обставину для вирішення спору.

У постанові ВГСУ від 25 травня 2010 р. по спра ві № 07/300-09 за позовом BAT «JI» до TOB «М» про стягнення 58і 129,50 грн зазначено, що господар ський суд Харківської області зобов’язав позивача на дати суду додаткові докази, що підтверджують від правлення відповідачу рахунків, докази передачі від повідачу продукції на суму 522 017,35 грн, інші докази додержання умов договору щодо оплати продукції.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстан ції послався на невиконання позивачем вимог укази них ухвал суду, але при цьому не вказав, яким чином неподання позивачем витребуваних доказів перешко джає розгляду спору по суті заявлених вимог.

Частина 2 ст. 81 ГПК України встановлює, що господарський суд, залишаючи позов без розгляду, виносить ухвалу. Ухвала має відповідати вимогам, викладеним у ст. 86 ГПК України, а також містити вказівку на підставу залишення позову без розгляду. У цій само ухвалі суд може вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат, застосування заходів процесуальної відповідальності тощо.

У випадках залишення позову без розгляду державне мито поверненню не підл -(гає.

Відповідно до ч. З цієї статті ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено в апеляційному порядку.

У ч. 4 зазначається, що позивач, усунувши обставини, які були підставами залишення позову без розгляду, має право звернутися

з позовом до господарського суду в загальному порядку. У цьому випадку позов має бути поданий із дотриманням вимог ст.ст. 54- 58 ГПК України.