17 Вересня 2008 р. Законом України № 513-VI «Про внесення зміни до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення позову» ст. 67 гпк України була доповнена таким:

«Не допускається забезпечення позову шляхом заборони:

• проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення;

• надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

11. участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства».

Ці зміни процесуального законодавства були викликані судовою практикою з корпоративних спорів. Дійсно, загальні збори акціонерів (учасників) є вищим органом акціонерного (господарського) товариства. Заборона проведення загальних зборів (здійснення дій, пов’язаних із проведенням зборів) фактично паралізує роботу вищого органу акціонерного (господарського) товариства й є втручанням у господарську діяльність товариства. Вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони акціонерному (господарському) товариству, реєстратору та/або іншим особам здійснювати дії, пов’язані з проведенням загальних зборів, може порушити передбачене законом право акціонерів (учасників) на участь в управлінні справами товариства шляхом участі та голосування на загальних зборах.

Позиція Верховного Суду України з цього питання висловлена в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 листопада 2001 р. у справі про визнання незаконним рішення загальних зборів ВАТ «Ексімнафтопродукт», де зазначено, що, заборонивши відповідачу проводити загальні збори акціонерів, які відповідно до ст. 41 Закону є вищим органом акціонерного товариства, до компетенції якого входить вирішення усіх питань, пов’язаних із діяльністю товариства, суд вирішив питання, яке стосується внутрішньої діяльності товариства і не пов’язане з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду.

Стаття 68 ГПК України передбачає, що питання про скасування забезпечення позову вирішує суд, який розглядає справу.

При цьому в разі відмови в позові суд у рішенні має зазначити про скасування забезпечення позову. Якщо розгляд справи завершується винесенням ухвали (припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду), суд зазначає про скасування забезпечення позову у відповідній ухвалі.

Необхідно зазначити, що заходи до забезпечення позову спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача. З цього питання у п. 10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 23 серпня 1994 р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначається таке: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжитих заходів до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства мають свою специфіку.

Стаття 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» установлює, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов’язати боржника передати цінні напери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала. У процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника в установленому порядку.

Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.

Контрольні запитання:

18. Визначте поняття та систему забезпечувальних заходів у господарському процесі.

19. Назвіть поняття запобіжних заходів в господарському процесі.

20. Яка історія виникнення запобіжних заходів?

21. Які види запобіжних заходів у господарському процесі?

22. Який порядок вжиття господарським судом запобіжних заходів?

Що таке зустрічне забезпечення при вжитті запобіжних заходів у господарському процесі?

3. Поняття заходів до забезпечення позову в господарському процесі.

4. Види заходів до забезпечення позову в господарському процесі.

5. Який порядок ужиття та виконання господарським судом заходів до забезпечення позову?