§ 2 Система господарських судів України та зарубіжних країн

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» 2010 р. господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності (ст. 22).

Таким чином, господарські суди є спеціалізованими судовими органами в системі судів загальної юрисдикції.

Система господарських судів України є триланковою, складається з місцевих господарських судів (господарські суди областей, міст Києва і Севастополя), апеляційних господарських судів, Вищого господарського суду України.

Місцеві господарські суди утворюються в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі та розглядають у першій інстанції всі справи, віднесені до компетенції господарських судів.

Апеляційні господарські суди здійснюють перегляд рішень місцевих господарських судів, що не набрали законної сили.

Слід ураховувати, що апеляційні господарські суди створюються не в кожній області. Нині в Україні діє 8 таких судів: Дніпропетровський, Донецький, Львівський, Київський, Одеський, Рівненський, Севастопольський, Харківський апеляційні господарські суди. Зокрема, Одеський апеляційний господарський суд розглядає в апеляційному порядку справи, які в першій інстанції розглянуті в місцевих господарських судах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

Вищий господарський суд України здійснює касаційний перегляд рішень господарських судів, переглянутих в апеляційному порядку. Рішення Вищого господарського суду є остаточними та можуть бути оскаржені до Верховного Суду України лише за виняткових обставин за попереднім допуском колегії Вищого господарського суду України. Структура господарських судів отримала подібний вигляд згідно з Законом України «Про судоустрій та статус суддів» 2010 р. після Рішення Конституційного Суду України 2010 р., яким була визнана неконституційною повторна касація господарських справ до Верховного Суду України.

Значний відбиток на сучасну систему господарського судочинства наклала проведена у 2010 р. реформа судочинства, пов’язана зі створенням адміністративних судів України та набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства. Відбулося віднесення частини господарських спорів публічно-правового характеру до ведення адміністративних судів України. Це значною мірою ускладнило розмежування судових юрисдикцій, адже звичайний критерій спору - його суб’єкти (суб’єкти господарювання чи не- господарюючі суб’єкти) - відтоді не міг бути застосований для визначення підвідомчості справ загальним, адміністративним та господарським судам. Основним для розмежування юрисдикцій став характер спору (публічно-правовий чи приватно-правовий), а суб’єктний склад учасників спору став другорядним критерієм. У свою чергу, це зумовило подальше розширення видів виключної підвідомчості судових справ господарської юрисдикції, коли до відання господарських судів належать певні категорії справ.

Тепер до відання господарських судів України віднесено розгляд усіх приватно-господарських спорів, а також окремих категорій справ, що мають публічно-правові ознаки, зокрема справи про банкрутство, корпоративні спори, справи за позовами Антимонопольного комітету України та Рахункової палати з питань, віднесених до їх компетенції, спори щодо обліку цінних паперів.

Система господарських (комерційних, арбітражних) судів зарубіжних країн

Система спеціалізованого судочинства у справах економічного характеру є надзвичайно розповсюдженою в світі, що зумовлюється потребами розвитку економіки й окремої уваги держави до стимулювання оперативного та фахового вирішення відповідних категорій спорів. По суті, йдеться про економічне правосуддя, яке може ґрунтуватися на універсальній компетенції або стосуватися однієї чи кількох категорій справ¹.

Господарські (комерційні арбітражні) суди зарубіжних країн мають різну організаційну структуру. Вони можуть бути як повністю самостійними, так і входити до складу більш загальних судових органів як відокремлені відділення (палати). Але майже повсюдно ці судові органи розглядають справи за окремою процедурою, пристосованою до потреб господарських (комерційних) відносин.

Найдавнішу історію функціонування мають комерційні суди Франції, що діють в організаційно-правовій формі трибуналів. Зокрема, функціонують торговельні трибунали та трибунали з морської торгівлі. Торговельних трибуналів 227. Назва цих судових органів указує на винятковий характер цих судів, що розглядають спори між комерсантами відповідно до окремої глави Комерційного кодексу Франції, що, таким чином, є джерелом матеріального та процесуального комерційного прав. Трибунал розглядає справи у складі трьох суддів-консулів.

У Бельгії традиції комерційного судочинства не менш сильні. Перші комерційні суди були засновані ще у 1798 p., коли Бельгія була провінцією Нідерландів. Конституція незалежної Бельгії 1831 р. підтвердила самостійність комерційних судів. Сьогодні тут діють 27 комерційних суди, що є повністю автономними судовими органами та вирішують по першій інстанції спори між комерсантами щодо торговельних угод, Торговельних товариств, банкрутства, морського права, а також здійснюють апеляційне провадження щодо рішень мирових судів у справах комерційного характеру. Комерційні суди відправляють правосуддя у складі професійного судді та двох суддів експертів, що представляють ділові кола. Рішення цих судів можуть бути оскаржені до Касаційного суду Бельгії. Компетенція комерційних судів та процедура розгляду комерційних справ врегульована в Бельгії у Судовому кодексі, окремі розділи якого присвячено комерційному судочинству².

У Великобританії спеціалізованими судовими органами економічного судочинства виступають Суд із розгляду скарг на обмеження свободи промислу; відділення Королівської лаври Ви- сокого суду Англії: Суд Адміралтейства, у якому розглядаються спори з морських перевезень, зіткнення суден і відшкодуванням пов’язаних із цим збитків, та Комерційний суд, що має свої відділення у Лондоні, Ліверпулі і Манчестері та розглядає спори комерційного характеру. В Англії та Уельсі діє також низка місцевих трибуналів - із питань власності, промисловості, транспорту тощо³.

В Австрії спеціалізований суд із розгляду комерційних спорів діє у столиці країни - Відні, один має статус суду землі, а другий - окружного суду. В інших землях Австрії комерційне судочинство здійснюють спеціально відібрані судді загальних судів2.

У судовій системі Данії важливе місце відведено спеціалізованому суду з морських та торговельних справ, що підпадає під територіальну юрисдикцію Великого Копенгагена. Діє в країні також і суд у справах про банкрутство.

У Швейцарії в деяких кантонах створено спеціалізовані торгові суди для розгляду комерційних спорів, а також суди з орендних і страхових відносин. У складі цих судів представлені професійні судді (як правило, 2-3), а також представники ділових кіл, обрані кантональними радами⁴.

У Португалії як спеціалізовані суди діють арбітражні суди та трибунали з розгляду морських спорів. Цивільний процесуальний кодекс містить окрему главу про арбітражний судовий розгляд.

Окрема увага має бути приділена Ісландії, де у 2004 р. був утворений Комерційний суд із метою «забезпечення кваліфікованого та ефективного розгляду комерційних справ». Цей суд, що діє як відділення Верховного суду Ісландії, має достатньо широку підвідомчість, пов’язану не лише із комерційними спорами приватноправового характеру, а й тими, що виникають із публічно-господарських відносин у випадках, коли це «має наслідки для комерційних інтересів сторін». Наприклад, це стосується сфери державних закупівель⁵. За кілька років комерційний суд Ісландії набув авторитету в юридичних колах країни та в підприємців, «зацікавлених в отриманні швидких та ефективних результатів». Розгляд справ у цих судах підпорядкований суворим процедурам: скорочені строки для виступів сторін, наявність досудової наради, якою, зокрема, встановлюється перелік доказів, обмін експертними висновками до початку розгляду справи, покладення витрат на сторону, що затягує розгляд справи або дії якої призводять до підвищених судових витрат тощо. Ці процедури визнаються «явно покращеними в порівнянні із процедурами, які все ще застосовуються в судах за межами комерційного суду»¹.

Багато штатів у США та Канаді мають власні комерційні суди. Ці суди мають досить розгалужену систему. Зокрема, Суди для комерційних вимог утворені при усіх міських цивільних судах Нью- Йорка, а також районних судах округів Нассау та Суффолк.

Досвід утворення комерційних судів швидко поширюється у США. Нині дванадцять штатів - Флорида, Джорджія, Іллінойс, Меріленд, Массачусетс, Невада, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Оклахома, Пенсильванія і Род-Айленд мають комерційні суди в містах або на рівні штату basis. Одним з останніх доповнив мережу комерційних судів Бізнес-суд штату Флорида, який розпочав свою діяльність в Орландо у січні 2004 р.²У штаті Делавер відповідні спеціалізовані функції виконує Канцлерський суд.

Ці суди дають змогу «збільшити якість та передбачуваність судових рішень, пришвидшити розгляд комерційних спорів, знизити витрати на судовий процес та збільшити якість і передбачуваність судових рішень, прискорити вирішення комерційних спорів, знизити витрати на судовий процес для платників податків та утворити судову інфраструктуру, яка приваблює бізнес». Північноамериканські юристи зазначають, зокрема, що завдяки практиці комерційного провадження в штаті Делавар корпоративне право цього штату є найрозвинутішим. У свою чергу це призвело до того, що більшість публічних акціонерних товариств країни зареєстровані саме в цьому штаті. Утворення в 1995 р. комерційного відділення Верховного Суду штату Нью Йорк «допомогло повернути судам Нью-Йорка провідну роль у врегулюванні великих комерційних спорів та підтримало статус Нью-Йорка як кращого місця для ведення бізнесу»³.

У Хорватії діє цілком відокремлена система комерційних судів, що надзвичайно близько лежить від системи господарських судів України та включає комерційні суди першої інстанції, а також Вищий комерційний суд Республіки Хорватія, що діє як апеляційний суд. Комерційні суди розглядають справи, якщо вони випливають із комерційних контрактів (об’єктивний критерій), а також виникають між особами, задіяними у комерційній діяльності.

У Чехії виокремлені комерційні суди діють на рівні обласних судів у Празі, Брно та Острава. У першій інстанції комерційні справи розглядаються суддями загальних судів, що спеціалізуються на розгляді комерційних справ. Рішення цих судів можуть бути оскаржені відповідно до територіальної підсудності в один із наведених обласних комерційних судів, що слухають справи в апеляційному порядку⁴.

Перелік країн, у яких функціонують окремі комерційні (господарські) суди, можна продовжувати. Наприклад, суди комерційної юрисдикції діють в Уганді, Танзанії, В’єтнамі, Ємені, Мальті, Новій Зеландії, Сенеґалі, Південно-Африканській Республіці. В Ізраїлі до економічної юрисдикції можна віднести транспортні суди. В Іспанії - господарсько-адміністративні трибунали, що розглядають економічні вимоги до органів влади. У Китаї діють спеціальні арбітражні комісії. Державний арбітражний суд функціонує в Болгарії. У Швеції - комерційні суди. В Японії торговельні спори уповноважені розглядати торговельні палати префектур2.

Позиції господарських (арбітражних, економічних) судів залишаються традиційно сильними у пострадянських країнах.

Це стосується економічних судів Азербайджану, Молдови, Таджикистану, Комерційної палати Верховного суду Латвії, арбітражних судів Киргизії, господарських судів Вірменії, Литви, Туркменістану, Узбекистану, Республіки Бєларусь.

У Російській Федерації діє окрема ланка арбітражних судів на чолі з Вищим арбітражним судом. Система арбітражних судів повністю виокремлена від ланки загальних судів, очолюваних Верховним судом РФ. Арбітражні суди здійснюють правосуддя в економічних спорах згідно з Арбітражним процесуальним кодексом (2002) та Федеральним Законом «Про арбітражні суди в Російській Федерації» (1995). Компетенція арбітражних судів Російської Федерації багато у чому нагадує компетенцію господарських судів України, що існувала до ухвалення Кодексу адміністративного судочинства (2005) Зокрема, до компетенції арбітражних судів належать справи з економічних спорів, що виникають у цивільних, адміністративних та інших правовідносин між юридичними особами, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та мають статус індивідуального підприємця, між РФ і її суб’єктами, між самими суб’єктами РФ.

Підсумовуючи, можна зазначити, що система господарських (комерційних, економічних) судів країн світу продовжує розвиватися. Цьому сприяють передусім позитивні результати діяльності відповідних судових органів. Практика господарських (комерційних, економічних) судів динамічно відображає потреби господарського обігу в умовах фінансово-економічної кризи, забезпечує реформування економік, особливо тих, що розвиваються, оперативними й ефективними процедурами вирішення економіко- правових конфліктів.