2007Р. По справі № 22/16/07 з'ясовувалася правомір-

ність залишення господарським судом Запорізької об

ласті позову без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК

України, коли позивач не виконав вимоги щодо надання суду акта звірки розрахунків із відповідачем, а його представник не з’явився в судове засідання. Ухвала місцевого суду була скасована, адже «господарськими судами не зазначено, яким чином неподання сторонами акта звірки розрахунків та неявка представника позивача в одне із судових засідань перешкоджає вирішенню спору по суті».

Про хід розгляду справи у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження доказів у місці їх знаходження складаються відповідно до ст.811 ГПК України протоколи.

У господарському судочинстві ведення протоколу судового засідання було запроваджено Законом України від 21 червня 2001 р.

Стаття ст. 81-1 ГПК України встановлює правила ведення протоколу судового засідання у паперовій формі. Протокол судового засідання має важливе значення, оскільки в ньому фіксується перебіг розгляду справи, вчинення учасниками процесуальних дій у судовому засіданні. Протокол судового засідання має доказове значення для встановлення процесуальних фактів. Протоколи судових засідань, протоколи огляду та дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження належать до письмових доказів.

Частина 1 ст. 81-1 ГПК України визначає, що складаються два види протоколів:

• протокол судового засідання; протокол огляду і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження.

Протоколи - письмова форма фіксації судового процесу. У протоколі судового засідання відображається перебіг судового розгляду справи у судовому засіданні.

У ч. 2 зазначеної статті визначається склад відомостей, які секретар судового засідання відображає в протоколі судового засідання, зокрема дату та місце судового засідання; найменуванні! та склад суду; номер справи і найменування сторін; відомості про явку в судове засідання учасників судового процесу; відомості про роз’яснення господарським судом особам, які беруть участі, у справі, їх процесуальних прав і обов’язків; усні заяви і клопотам ня осіб, які беруть участь у справі тощо.

Якщо відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України суддя оголошу« вступну і резолютивну частини рішення, про це зазначається у протоколі судового засідання.

Неявка в судове засідання сторін, інших учасників судового процесу не звільняє суд від обов’язку ведення протоколу.

Протокол підписується суддею та секретарем судового засідання. Якщо справа розглядається колегіально, протокол підписується не всім складом суду, а лише головуючим. Заповнений і підписаний протокол разом із додатками до нього приєднується до матеріалів справи та зберігається разом із ними.

Частина 5 ст. 81-1 ГІІК України надає право сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі:

• знайомитися з протоколами;

• подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу.

У справі за позовом ВАТ «Укртранснафта» до

АКБ «Місто банк» про повернення депозитних ко

иітів у сумі 16 561 440 грн представник позивача

погодився із розстроченням виконання рішення суду.

Це було відображено у протоколі судового засідання. Зауваження на протокол судового засідання не було подано, а тому в апеляційній інстанції було визнано таким, що не заслуговує на врахування, посилання представника ВАТ «Укртранснафта» на помилко вість відповідного запису протоколу, а в задоволенні апеляційної скарги було відмовлено.

Зазначене стосується не лише протоколу судового засідання, а й протоколу огляду й дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження.

Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п’яти днів із дня подання зауваження. Зауваження на протокол розглядаються тим складом суду, який розглядає справу. ГПК України не передбачає розгляду зауважень на протокол у судовому засіданні з викликом сторін та інших учасників судового процесу. За результатами розгляду зауважень на протокол суд приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх. Про прийняття зауважень на протокол чи їх відхилення суд виносить ухвалу, яка не підлягає оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку.

Частина 7 ст. 81-1 ГПК України зобов’язує господарський суд здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на вимогу хоча б одного уча с ника судового процесу. Тобто з такою вимогою можуть звернути ся сторони, треті особи; прокурор, який бере участь у справі. ГПК України не визначає форми вимоги учасника судового процесу щодо фіксування судового процесу. Господарський суд може здійснювати фіксування з власної ініціативи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється господарським судом на всіх стадіях розгляду справи, крім касаційної інстанції.

Зокрема, у постанові ВГСУ від 20 січня 2009 р. по справі № 33/31 08 за позовом про визнання недійсними протоколу, рішення та наказу ТОВ зазначається, що фіксування судового процесу в суді касаційної інстанції ГІ1К України не передбачено, що виключає можливість ВГСУ здійснювати технічне фіксування судового процесу по справі на стадії розгляду справи в касаційній інстанції, у зв'язку з чим відповідні заяви представників відповідачів не були задоволені.

Фіксування здійснюється лише під час розгляду справи по суті. Це означає, що фіксуванню не підлягає проведення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням (на стадії підготовки справи до розгляду відповідно до ст. 65 ГПК України), вирішення окремих процесуальних питань, які розглядаються без виклику сторін (порушення провадження у справі, вжиття заходів до забезпечення позову тощо).

У випадку неявки в судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частина 9 ст. 81-1 ГПК України регулює питання відтворення технічного запису, що здійснювався судом відповідно до ч. 7. Встановлено, що відтворення цього запису здійснюється під час:

а) розгляду справи місцевим господарським судом; б) апеляційного перегляду справи; в) касаційного перегляду справи; г) розгляду зауважень на протокол судового засідання в порядку ч. 6 ст. 81-1 ГПК України; д) під час перегляду справи за нововиявленими обставинами. Відтворення здійснюється господарським судом на вимогу сторін або з власної ініціативи.

Слід звернути увагу на те, що з вимогою про фіксування судового процесу може звернутися будь-хто з учасників судового процесу; на відміну від цього, з вимогою про відтворення запису може звернутися лише сторона. Водночас системне тлумачення цієї норми сукупно з нормами ст.ст. 26, 27, 29 ГПК України створює можливість стверджувати, що вимагати відтворення технічного запису вправі також треті особи і прокурор, який бере участь у справі.

Сторона, третя особа, прокурор, які беруть участь у справі та бажають отримати копію технічного запису судового процесу, мають звернутися з відповідним клопотанням до судді (головуючого у колегії суддів), який розглянув справу.

Суд зобов’язаний докладати зусиль для того, щоб справа була вирішена протягом одного засідання. Однак нормальний хід провадження в господарському суді іноді порушується через причини, які заважають винесенню рішення по цій справі, а також обставин, які унеможливлюють подальший розгляд справи в цьому засіданні.

Існують три форми тимчасового припинення процесу: переріж, відкладення розгляду та зупинення провадження по справі. Вказані форми відрізняються за підставами, строками припинення ти наслідками.

Перерва - це відстрочка продовження судового засідання па відносно короткий час, яка зумовлена головним чином необхідні»1 тю відпочинку судді, сторін або виникненням таких обставин, ям заважають продовженню процесу, але можуть бути усунені від носно швидко і просто. Після закінчення перерви судове засідання продовжується з тієї стадії, на якій було об’явлено перерву.

Відкладення розгляду справи - це перенесення засідання господарського суду на інший час у зв’язку з виявленням обставин, які заважають вирішенню справи по суті в цьому засіданні.

Згідно зі ст. 77 ГГІК України господарський суд відкладає и межах строків, установлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в цьому засіданні.

Ця стаття визначає дії суду, якщо з якихось причин спір не може бути вирішено в цьому судовому засіданні.

Частина 1 ст. 77 ГПК України встановлює, що за певних обставин суд відкладає розгляд справи. Зокрема, ГПК України перелічує такі обставини:

1. нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

2. неподання витребуваних доказів;

3. необхідність витребування нових доказів;

4. залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5. необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Зазначений перелік не є вичерпним. Питання про те, що певні

обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Так у постанові ВГСУ від 27 січня 2009 р. у справі № 6/114 зазначається, що «суд відкладає розгляд справи у разі нез’явлення представників сторін, ін тих учасників судового процесу в судове засідання, не подання витребуваних судом документів».

Водночас, якщо суд залучає до участі у справі іншого відповідача, здійснює заміну неналежного відповідача згідно зі ст. 24 ГПК України, він зобов’язаний відкласти розгляд справи виходячи а необхідності забезпечення процесуальних прав залучених осіб.

У випадку неподання витребуваних доказів відкладання розгляду справи не є обов’язковим, оскільки відповідно до ст. 75 ГПК України якщо витребувані господарським судом документи не подіто, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Про деякі обставини, які можуть бути підставою для відкладення розгляду справи, зазначалося в роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України. Так, у п. 8 роз’яснення від 10 грудня 1996 р. № 02-5/422 «Про судове рішення» йшлося про те, що у зв’язку з не усуненням позивачем у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 22 ГПК України, додаткових, змінених чи нових вимог до відповідача останній вправі вимагати відкладення розгляду справи для подання відповідних доказів.

Суд може відкладати розгляд справи в межах строків, установлених у ст. 69 ГПК України. Отже, якщо зазначені строки, встановлені ГПК для вирішення спору, спливають, суд не вправі відкладати розгляд справи, не вирішивши питання про продовження цих строків.

Частина 2 ст. 77 ГПК України встановлює, що про відкладення розгляду справи виноситься ухвала.

Якщо розгляд справи відкладено через залучення до участі у справі іншого відповідача, заміною неналежного відповідача, слід зобов’язати позивача надіслати залученим особам позовну заяву та додані до неї матеріали.

Відповідно до ч. З ст. 77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні. ГПК не визначає обставин, за яких оголошується перерва. Перерва, зокрема, може бути оголошена з метою вирішення клопотань, поданих учасниками судового процесу.

Перерва оголошується в межах установленого строку вирішення спору, тобто в межах строків, визначених у ст. 69 ГПК України.

Про оголошення перерви в судовому засіданні ухвала не виноситься. Про оголошення перерви в судовому засіданні суддя зазначає в судовому акті, яким завершується розгляд справи.

Згідно з ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Приписи цієї норми є імперативними, тобто при наявності вказаної в такій нормі обставини господарський суд повинен зупинити провадження у справі. Однак ст. 79 ГПК України передбачає, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1. призначення господарським судом судової експертизи;

2. надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3. заміни однієї зі сторін її правонаступником унаслідок реорганізації підприємства, організації.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені¹.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію. Крім того, перелік підстав відкладення розгляду справи не є вичерпним, п зупинити провадження у справі господарський суд може лише ;і підстав, установлених законом.

Частина 1 ст. 79 ГГІК України встановлює обов’язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в такому випадку є неможливість розгляду справи, що перебуває м провадженні господарського суду, до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом, а також звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має зупинити провадження у справі за на явності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постанова ми судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з’ясовувати:

а) як пов’язана справа, котра розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим зумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов’язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду,

який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Такі обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи.

Неможливість розгляду такої справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в цій справі. Ідеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

а) непідвідомчості;

б) обмеженості предметом позову;

в) неможливості розгляду тотожної справи;

г) певної черговості розгляду вимог.

Як приклад, можна навести вказівку, що міститься в п. 8.1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 24 грудня 1999 р. № 02-5/602 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про заставу». Якщо у провадженні господарського суду одночасно є два чи більше спорів, пов’язаних зі зверненням стягнення на заставлене майно та задоволенням вимог заставодержателів за рахунок цього майна (ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу»), предметом яких є одне й те саме майно, то, незалежно від дати надходження відповідних позовів, господарський суд має насамперед розглянути справу, позивачем у якій є попередній заставодержателі. ибо заставодержатель зареєстрованої застави рухомого майна, а и решті справ до її вирішення по суті зупинити провадження на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Також у постанові Судової палати у господарських справах ВСУ від 26 серпня 2003 р. у справі за позовом ВАТ «Н» до ВАТ «У» про стягнення 10 719 786 грн боргу зазначається, що господарські суди зобов’язані були зупинити провадження у справі, безпосередньо пов’язаній з іншою справою, що перебувала на апеляційному перегляді, який не було завершено на дату прийняття рішення в цій справі.

Інша справа мала бути у провадженні суду. Розгляд справи будь-яким адміністративним органом (органами Антимонопольного комітету, податковими органами, правоохоронними органами тощо) не є підставою для зупинення провадження у справі.

У п. 13 інформаційного листа ВГСУ від 11 квітня 2005 р. № 01- 8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» зазначається, що «іншим судом, про який йдеться у частині першій ст. 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України, а також створений відповідно до закону арбітраж (третейський суд)».

Під «іншим судом» можуть також розуміти суд іноземної держави.

Відповідно до п. 16 зазначеного інформаційного листа ВГСУ від

11. квітня 2005 р. № 01-8/344 у разі оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції останній, надсилаючи одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду (ч. З ст. 91 ГПК), одночасно виносить ухвалу про зупинення провадження у цій справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Господарський суд також повинен зупинити провадження у справі, якщо відомо, що Конституційний Суд України відповідно до ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» розглядає питання конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи офіційного тлумачення Конституції та законів України, які є юридичною підставою позовної вимоги чи заперечення проти позову в цій справі.

Частина 2 ст. 79 ГІІК України передбачає випадки, коли господарський суд має право, але не зобов’язаний зупиняти провадження у справі. До таких випадків віднесено:

1. призначення господарським судом судової експертизи;

2. надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3. заміни однієї сторони її правонаступником унаслідок реорганізації підприємства, організації.

Установлений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченні не підлягає, тобто будь-які інші обставини не можуть бути підставою зупинення провадження у справі.

Зокрема, у постанові Судової палати у господарських справах ЬСУ від 4 березня 2003 р. № 2/3901 Н І у справі за позовом BAT «X» до ЗАТ «У» та КІ1 «О про визнання недійсним договору уступки вимоги зазначається, що надсилання господарським судом запиту чи витребування документів і матеріалів, необ хідних для вирішення спору, не може бути підставою зупинення провадження у справі згідно зі ст. 79 ГІ1К

Суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за своєю ініціативою.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу Оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період не можна про водити процесуальні дії.

Надсилання матеріалів справи до слідчих органів можливе відповідно до ст. 90 ГПК України: якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Заміна однієї зі сторін її правонаступником унаслідок реорганізації підприємства, організації відбувається відповідно до ст. 2 ГПК України. У разі вибуття однієї сторони у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарським суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником.

За наявності викладених обставин суд вправі зупинити провадження у справі. Водночас якщо зазначені процесуальні дії можна виконати в межах строків для розгляду справи, встановлених ст. 69 ГПК України, суд не позбавлений права, не зупиняючи провадження у справі, відкласти розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ч. З ст. 79 ГПК України після усунення обставин, що були підставою для зупинення провадження у справі, господарський суд поновлює провадження у справі. Виходячи з того, що сторони зобов’язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами, вони зобов’язані сповістити суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення вино ситься ухвала (ч. 4 ст. 79 ГПК України). Відповідно до ч. 5 ст. 79 ГІІК України ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено в апеляційному порядку. Ухвала про поновлення провадження у справі оскарженню не підлягає.