§ 2 Додаткове рішення

У судовій практиці виникають ситуації, за яких суд першої Інстанції має здійснювати певні процесуальні дії у справі, наприклад, вживати заходів щодо забезпечення позову, розглядати заний про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміни способу порядку виконання рішення тощо, але матеріали цієї справи направлені в апеляційну або касаційну інстанції. У таких випадках судам першої інстанції Вищий господарський суд рекомендує здійснювати певні процесуальні дії лише за умови, що відсутність матеріалів справи не заважає їх належному здійсненню згідно з вимогами ГПК України.

Згідно зі ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або ;ш своєю ініціативою, прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1. з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2. не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Прийняття додаткового рішення щодо заяви сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим суддею (складом суду), який приймав перше рішення про відмову в задоволенні такої заяви виносить ухвалу, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому розділом XII ГПК України.

Прийняття додаткового рішення можливе лише на підставах, передбачених ст. 88 ГПК України. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну чи скасування рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

ГПК України не встановлює ніяких обмежень строків подачі заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз’яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватися статтями ГПК України, які регламентують відповідні строки відносно основного рішення.

Вирішуючи питання процедури розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, роз’яснення чи виправлення його, господарські суди мають виходити с того, в якому порядку розглядалася справа, а саме за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених в заяві тощо.

Згідно зі ст.89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помітки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз’яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

§3 Ухвали місцевого господарського суду

Ухвали господарського суду першої інстанції - теж його рішення, самостійні процесуальні документи, але не по суті спору, л з окремих процесуальних питань. За цілеспрямованістю ухвали и літературі поділяють на три групи. До першої групи слід віднести ухвали, спрямовані на підготовку розгляду справи в засіданні. Це перш за все ухвали про відкриття провадження у справі зі вказівкою сторонам зробити певні дії. Це ухвала про заміну неналежного відповідача належним або введення в процес іншого відповідача, про проведення у справі експертизи і тому подібне. Такі ухвали можна назвати підготовчими. До другої групи слід віднести ухва ли, які впливають на рух процесу, гальмуючи його або взагалі припиняючи. Сюди належать ухвали про відкладення розгляду справи, про припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду. Третя група ухвал пов’язана з виявленням у ході роз гляду справи недоліків у діяльності підприємств, установ, організацій, що полягають у порушенні законодавства. У цих випадках суд зобов’язаний реагувати на виявлені ним негативні факти, та виносити щодо них окремі ухвали¹.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити:

1. найменування господарського суду, номер справи й дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їхніх посад);

2. стислий виклад суті спору або зміст питання, із якого виноситься ухвала;

3. мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

4. висновок із розглянутого питання;

5. вказівку на дії, що їх повинні вчиняти сторони, інші підприємства, організації, державні й інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь у судовому процесі, третім особам не пізніше п’яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено ГГІК України.

Важливу роль у сприянні зміцненню законності у сфері господарських відносин відіграють окремі ухвали. Господарський суд виносить окрему ухвалу за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 90 ГІІК України, тобто виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. Виходячи з вимог ст.ст. 86, 90 ГПК України, результатів теоретичних досліджень та набутого судовою практикою досвіду, можна визначити вимоги, яким має відповідати окрема ухвала господарського суду і тим, щоб її профілактичний ефект був максимальний.

Підставою надсилання окремої ухвали є виявлення господарським судом порушень законодавства або недоліків у діяльності підприємств чи організацій. Відповідно до ч. 2 ст. 90 ГПК України окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установі м, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, у порядку, передбаченому ч.1. ст. 119 ГПК України. Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому порядку.

Ухвала у випадках передбачених чинним законодавством, є виконавчим документом, ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди у разі її відповідності вимогам Закону України «Про виконавче провадження» до виконавчого документа набуває статусу останнього¹.

За загальним правилом господарський суд, який виніс рішення, не має права його змінити або скасувати. Лише у виняткових випадках, прямо зазначених у законодавстві, судові рішення можуть бути виправлені тим самим господарським судом, який виніс рішення. Одним із передбачених законодавством способів виправлення недоліків рішення, яких припустився господарський суд, і прийняття додаткового рішення, ухвали. ГПК України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийнятої додаткового рішення, виправлення чи роз’яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватися тими статтями ГПК України, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення².

Згідно зі ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або їм своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1. за якоюсь позовною вимогою, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2. не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Іншим способом виправлення допущених господарським судом помилок є роз’яснення й виправлення рішення, ухвали. Суддя їм заявою сторони чи державного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз’яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. На практиці постиг питання: чи підлягає зазначена ухвала оскарженню? Так, відповідно до ч. 1 ст. 106 ГПК України ухвали місцевого господарською суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом* Аналогічний припис щодо оскарження ухвал у касаційному ію рядку містить ч. 1 ст. 111-13 ГПК України. Статтею 89 ГПК України не передбачена можливість оскарження ухвал про роз’яснення або виправлення судових рішень. Заперечення сторони з приводу зазначених ухвал можуть бути включені скаржником до апеляційної та/або касаційної скарги на те судове рішення, яке-роз’яснене господарським судом або в якому виправлено описку³.

Роз’яснення рішення має торкатися тільки питань, вирішених господарським судом, якщо висновки та міркування, викладені м рішенні, недостатньо чіткі й через це ускладнюють виконання рішення, припускають різне тлумачення його змісту. А тому господарський суд не може під виглядом роз’яснення вносити в рішення виправлення, що змінюють кінцеві висновки, доповнюють рішення, або розглядати питання, які раніше не були вирішені.

Контрольні запитання:

1. Які види судових актів ви знаєте?

2. Які рішення ухвалюються господарськими судами різних ін станцій?

3. Які частини судового рішення передбачені ГПК?

4. Поясніть правову природу та значення ухвал господарського суду.

5. Що таке додаткове рішення господарського суду?

6. Визначте зміст та призначення окремих ухвал господарсько го суду.

Розділ 14 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО