18.3. Планування кар’єри та забезпечення сприятливих умов для її реалізації

Кар’єра – це просування вперед по визначеному шляху. Кар’єра в діяльності менеджера може бути визначена як поступове просування по службовій ієрархії, зміна навиків, здібностей, кваліфікаційних можливостей і розмірів винагороди. Слід звернути увагу, що особисте життя працівника має значний вплив на кар’єру і являється її частиною.

В загальному вигляді кар’єра виступає в формі індивідуального усвідомлення позиції та поведінки, які пов’язані з трудовим досвідом на протязі трудової діяльності людини.

Розрізняють два види кар’єри: професійну і внутріорганізаційну.

Професійна кар’єра характеризується тим, що людина в процесі своєї трудової діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання, трудова діяльність, професійний ріст, вираження своїх індивідуальних професійних здібностей, вихід на пенсію. Ці стадії можливо пройти послідовно в різних організаціях.

Внутріорганізаційна кар’єра передбачає послідовну зміну стадій розвитку працівника в межах однієї організації. Вона реалізується за напрямками:

1. вертикальному, що передбачає пересування вгору по ієрархії на більш високу посаду;

2. під горизонтальним напрямком слід розуміти або пересування в іншу функціональну сферу діяльності, або виконання тимчасових робіт не властивих даній посаді;

3. центробіжний – це напрямок руху до центру, до посади керівника організації. Наприклад, запрошення працівника на різноманітні зустрічі, наради, доступ до важливої інформації.

Головним завданням планування та реалізації кар’єри являється взаємодія професійної та внутріорганізаційної кар’єри. Планування і контроль службової кар’єри заключається в тому, щоб з моменту прийняття працівника в організацію і до його звільнення необхідно організувати планомірне горизонтальне і вертикальне просування працівника по системі посадових робочих місць. Працівник повинен знати не тільки свої перспективи на короткостроковий і довгостроковий період, але й те, яких показників він повинен досягти, щоб розраховувати на просування по службі.

Прагнення зробити кар’єру тісно пов’язано з потребами. На різних етапах кар’єри людина задовольняє різноманітні потреби.

Реалізація службової кар’єри здійснюється через наступні етапи:

1. Попередній етап (до 25 років).

Необхідність у навчанні, випробування себе на різних роботах:

а) моральні потреби – початок самовираження;

б) фізіологічні та матеріальні потреби – безпека існування.

2. Етап становлення (до 30 років).

Необхідність визначитися з місцем роботи, розвиток навичок (професійних), формування кваліфікованого спеціаліста у керівника:

а) моральні потреби – самоутвердження, початок досягнення незалежності;

б) фізіологічні та матеріальні потреби – безпека існування, здоров'я, нормальний рівень зарплати.

3. Просування (до 45 років).

Просування по службовій ієрархії, здобуття нових навичок і досвіду, зростання кваліфікації:

а) моральні потреби – зростання самоутвердження, досягнення значної незалежності, початок самоутвердження;

б) фізіологічні та матеріальні потреби – здоров'я, високий рівень оплати праці.

4. Самозбереження (до 60 років).

Досягнення піку самовдосконалення кваліфікації спеціаліста або керівника. Навчання молоді; підготовка учнів:

а) моральні потреби – стабілізація незалежності, зростання самовираження, повага;

б) фізіологічні та матеріальні потреби – підвищення рівня оплати праці, інтерес до інших джерел доходів.

5. Завершення (до 65 років).

Вихід на пенсію. Підготовка зміни і переходу до іншого виду діяльності на пенсії:

а) моральні потреби – стабілізація, самовираження, повага;

б) фізіологічні та матеріальні потреби – збереження рівня оплати праці, зростання інтересу до інших джерел доходів.

6. Пенсійний (після 65 років).

Присвячення себе новим видам діяльності:

а) моральні потреби – самовираження у новій сфері діяльності, стабільна повага;

б) фізіологічні та матеріальні потреби – розмір пенсії, інші джерела доходів, стан здоров'я.

Людина повинна уміти співставляти свої ділові якості з вимогами, які ставить перед нею організація, службові обов’язки.

Володіючи можливостями самооцінки та знаючи ринок праці необхідно визначити галузь, регіон та напрям діяльності.

Метою кар’єри не повинна бути галузь діяльності, окрема робота, посада, місце в службовій ієрархії. Цілі кар’єри обумовлені причинами через які людина хотіла б мати конкретну роботу, займати певний щабель в ієрархії.

Мета кар’єри змінюється не тільки з віком, але й зі змінами особистості, з ростом кваліфікації, сімейного стану тощо.

Управляти кар’єрою необхідно починати з моменту влаштування на роботу.