13.3. Аналіз факторів, що впливають на процес, якість та ефективність управлінських рішень

Під якістю УР варто розуміти ступінь його відповідності характеру розв’язуваних задач, функціонування і розвитку виробничих систем. Інакше кажучи, у якому ступені УР забезпечує подальші шляхи розвитку виробничої системи за умов формування ринкових відносин.

Чинники, що визначають якість і ефективність управлінських рішень, можуть класифікуватися за різноманітними ознаками – як чинники внутрішньої природи (пов’язані з керуючими і керованими системами), так і зовнішні чинники (вплив навколишнього середовища). До числа цих чинників варто віднести:

1. чітке формулювання цілі – для чого приймається УР, які реальні результати можуть бути досягнуті, як виміряти, співвіднести поставлену ціль і досягнуті результати;

2. обсяг і цінність інформації – для успішного прийняття УР головним є не обсяг інформації, а цінність обумовлена рівнем професіоналізму, досвіду, інтуїцією менеджера;

3. час розробки управлінського рішення – як правило, УР завжди приймається в умовах дефіциту часу і надзвичайних обставин (дефіциту ресурсів, активності конкурентів, ринкової кон’юнктури, непослідовної поведінки політиків);

4. організаційні структури управління;

5. форми і методи здійснення управлінської діяльності;

6. методи і методики розробки і реалізації УР (наприклад, якщо фірма лідирує – методика одна, якщо йде за іншими - інша);

7. суб’єктивність оцінки варіанту вибору рішення. Чим більш неординарним є управлінське рішення, тим суб’єктивніше оцінка;

8. стан керуючої і керованої систем (психологічний клімат, авторитет керівника, професійно – кваліфікаційний склад кадрів тощо);

9. систему експертних оцінок рівня якості і ефективності УР.

При цьому завжди необхідно пам’ятати, що навіть старанно продумані рішення можуть виявитися неефективними, якщо вони не зможуть передбачити можливих змін у ситуації, стані виробничої системи.

Фактори, які необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень:

1. Людський фактор – сукупність якостей людини (здоров'я, освіта, активність), що впливають на результативність його діяльності.

2. Мотивування.

3. Відбір, навчання, атестація – підвищення якості персоналу на основі конкурсного відбору при влаштуванні на роботу.

4. Планування чисельності – встановлення затрат часу, фондів часу, аналізу ринку праці, що дозволяє зберегти раціональний склад колективу.

5. Взаємовідносини в трудовому колективі – процес створення і функціонування формальної організації з її можливими протиріччями і конфліктами. Влада і вплив особистості, концепція керівництва і управління конфліктами, перемінами і стресами дозволить знайти підходи до ефективного управління організацією.

6. Організація управління персоналом – вивчення форм, методів і процедур, що забезпечують результативну роботу колективу.

На процес прийняття управлінських рішень впливають такі фактори:

1. особисті якості менеджера (освіта, знання, вік, досвід, характер та ін.);

2. поведінка менеджера (звички, темперамент, конфліктність тощо);

3. середовище прийняття рішення:

• визначеність (керівник усвідомлює очікувані наслідки реалізації всіх можливих альтернативних рішень);

• невизначеність (неможливість з'ясувати ймовірні наслідки реалізації будь-яких альтернативних рішень);

• ризик (менеджеру відомі ймовірні результати реалізації кожної альтернативи);

4. інформаційні обмеження (обумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації);

5. взаємозалежність рішень;

6. очікування можливих негативних наслідків;

7. можливість застосування сучасних технічних засобів;

8. наявність ефективних комунікацій;

9. відповідність структури управління цілям і місії організації тощо.

Згідно із законами вихідних даних Г. Спенсера кожен може прийняти ефективне рішення, володіючи достатньою інформацією. Компетентний менеджер здатний прийняти оптимальне рішення і в разі існування інформаційних обмежень. Однак тільки талановитий менеджер здатний результативно діяти навіть за повної відсутності необхідної інформації.