10.3. Організаційно – розпорядчі методи менеджменту

Розглядаючи організаційно-розпорядчі методи управління слід звернути увагу на суть та сферу застосування методів цієї класифікаційної групи. Доцільно вивчити сукупність організаційно-розпорядчих методів за схемою, що зображена на рис. 10.3.

Способи організаційного впливу: регламентування, нормування

та інструктування.

Регламентування – це розробка та введення в дію організаційних положень, обов’язкових для виконання, що діють на протязі встановленого ними періоду.

Нормування – це встановлення нормативів, що служать орієнтирами діяльності, встановлюють її певні границі.

Методи розпорядчого впливу передбачають способи, основою яких являються конкретні ситуації, що не передбачені регламентаційними актами.

Слід зазначити, що в даному випадку мова йде не про документи, що мають назву „наказ”, „розпорядження”, „вказівки”, а про види розпорядчого впливу. Документи з аналогічними назвами лише зовнішній вираз розпорядчої діяльності, засіб здійснення розпорядчого впливу. Сам же розпорядчий вплив може бути або усним, або документально оформленим.

Організаційно-розпорядчі методи спрямовані на використання таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов’язку, відповідальності, у тому числі адміністративної. Ці методи відрізняються прямим характером впливу і вони поділяються на: організаційні дії; розпорядчі дії та акти; дисциплінарні дії.

Організаційно-розпорядчі методи тісно пов’язані з економічними, оскільки спрямовані на вирішення єдиних завдань з досягнення цілей господарської діяльності. Наприклад, техніко-економічний план починає впливати на працівників підприємства після того, як він оформлюється наказом директора (адміністративний метод).

Організаційно-розпорядчі методи менеджменту слід застосовувати з врахуванням вимог економічних законів. Якщо ця умова не виконується, то організаційно-розпорядчі методи можуть перетворитися на адміністративні, бюрократичні, волюнтаристські та суб’єктивні методи впливу.

Організаційні дії є способом впливу через документи тривалої дії. Вони здійснюються шляхом:

• організаційного регламентування, тобто через закони, директиви, положення, статути, укази, постанови;

• організаційного нормування витрат сировини, енергії, інструментів, розмірів амортизації, строків введення нової техніки;

- організаційного інструктування через інструкції, правила, вимоги;

- організаційного інформування з допомогою актів, протоколів, доповідних записок, службових листів, телефонограм, заяв.

Розпорядчі дії є способом короткострокового впливу для усунення недоліків у ході виробничо-господарської діяльності, які реалізуються через:

• накази (директора або заступників);

• розпорядження (нач. підрозділів, служб), які мають на меті виконання наказів;

• вказівки (застосовують всі менеджери), основне призначення яких є виконання наказів і розпоряджень.

Практика управління свідчить, що чим вище рівень організації праці, виробництва та управління, тим менше видається письмових розпоряджень. Велика кількість розпоряджень послаблює їхній вплив, перетворюючи у формальні акти, збільшує обсяг роботи управлінського апарату.

Дисциплінарні дії використовуються для усунення недоліків або навмисного бойкотування при виконанні службових обов’язків. Виливаються в зауваження, догани, переміщення посадових осіб, звільнення тощо.

Рис. 10.3. Класифікація організаційно-розпорядчих методів