8.5. Фактори, що визначають розмір витрат обігу торговельного підприємства

Витрати обігу є якісним показником діяльності торговельного підприємства, тому що їх розмір і рівень формуються під впливом факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємст­ва (рис. 92).

До факторів зовнішнього середовища функціонування підприємс­тва (загальноекономічні фактори) належать:

1. Стан ринків факторів виробництва. Вплив цього фактора на витрати обігу торговельного підприємства пов'язаний:

а) з формуванням його матеріально-технічної бази, що визначає прогресивність торговельно-технологічних процесів та їх економіч- ність;

б) з оптимізацією структури ресурсного потенціалу торговельного підприємства, що зрештою визначає тенденції в змінах експлуатацій- них витрат, дає можливість мобілізувати резерви скорочення непро- дуктивних витрат;

в) з формуванням рівня витрат на оплату послуг сторонніх органі- зацій і матеріальних ресурсів, що забезпечують функціонування тор- говельного підприємства.

2. Кон'юнктура споживчого ринку. Даний фактор визначає:

J Фактори, що визначають розмір та рівень І поточних витрат підприємства

щшшішшшшшшштшшшшшшшшщшшш^

^{^ Зовнішні фактори Q Внутрішні фактори}

J )

Стан ринків факторів виробництва

у

Кон'юнктура споживчого ринку

^{^} _і ^{^}

ґ—'"'^s Стан економіки країни в цілому

Механізм державного регулювання торговельно-господарської діяльності

Обсяг та склад оварообороту

Умови товаропостачання

Стан та ефективність використання основних фондів

* і. ■

Стан та ефективність використання трудових ресурсів

s і 5' v '\ " - "x -v" <>*> ^г"

Структура капіталу

Швидкість обіговості товарів

Рис.(92. Загальні фактори, що визначають розмір і рівень поточних ви­трат торговельного підприємства

з одного боку, можливості розвитку товарообороту підприємства, а відповідно, і формування середнього рівня витрат обігу. (Так, за сприятливої кон'юнктури, збільшення обсягів реалізації рівень ви­трат обігу за інших рівних умов має тенденцію до зниження, а при несприятливій — призводить до зменшення обсягу товарообороту і викликає зростання витратомісткості його здійснення);

з іншого боку, стан ринку споживчих товарів, збалансованість зростання рівня конкуренції викликає необхідність збільшення ви­трат, пов'язаних із забезпеченням необхідного рівня торговельного обслуговування покупців.

3. Стан економіки країни в цілому: стадія циклу економічного розвитку, макроекономічна збалансованість, інвестиційний клімат, рівень інфляційних очікувань і абощо.

Цей фактор визначає загальні умови функціонування як торго­вельних підприємств, так і його контрагентів щодо торговельно-господарської діяльності, результативність діяльності господарюючих суб'єктів ринку, їх фінансовий стан, ефективність взаємодії.

4. Механізм державного регулювання торговельно-господарської діяльності.

Цей фактор впливає на витрати обігу торговельного підприємства через механізм ціноутворення, оподаткування (обов'язкові платежі і податки у складі витрат обігу), митне регулювання, соціальні гарантії тощо. Фактори цієї групи не залежать від діяльності торговельно­го підприємства, але повинні враховуватися з метою мінімізації їх негативного впливу на витрати.

До факторів внутрішнього середовища функціонування торго­вельного підприємства, що визначають розмір і рівень його витрат, належать:

1. Обсяг товарообороту підприємства.

Збільшення обсягу товарообороту підприємства викликає зростан­ня загального розміру витрат обігу і передбачає збільшення фінансо­вих ресурсів, необхідних для їх фінансування.

Водночас збільшення обсягів товарообороту є найважливішим фактором зниження рівня витрат обігу. За інших рівних умов, при зростанні товарообороту забезпечується зниження рівня умовно-постійних витрат підприємства, які обумовлюють і зниження рівня загальних витрат. Однак позитивний вплив цього фактора простежує­ться тільки стосовно обсягу товарообороту, що забезпечує досягнення максимального прибутку, тобто—рівності між граничними доходами і граничними витратами.

Ефект впливу зростання товарообороту на зниження рівня витрат обігу визначається складом витрат обігу, часткою постійних витрат у загальному обсязі витрат обігу.

2. Склад товарообороту.

Розмір витрат на надання торговельної послуги залежить від типу покупців, яких обслуговує торговельне підприємство; населення (роздрібний продаж), підприємств, що обслуговують колективних споживачів - дитячі садки, лікарські установи абощо (дрібний опт), підприємства для подальшого продажу чи виробничого споживання (оптовий продаж).

Реалізація товарів великими партіями при інших рівних умовах вимагає нижчих витрат на її здійснення, ніж при індивідуальному обслуговуванні покупців.

3. Асортиментна структура товарообороту.

Вплив цього фактора на загальний рівень витрат обігу торговель­ного підприємства пов'язаний з різницями у витратомісткості реалі­зації окремих груп товарів.

Зростання в складі товарообороту частки товарів з більш високим рівнем витратомісткості реалізації обумовлює зростання загального рівня витрат обігу. Тому одним із завдань управління витратами обігу є оптимізація асортименту структури обороту за критерієм мінімаль­ної витратомісткості. Використання цього фактора обмежене структу­рою споживчого попиту, спеціалізацією торговельного підприємства, станом матеріально-технічної бази та інтими факторами.

4. Умови товаропостачання торговельного підприємства. Вплив цього фактора на витрати обігу пов'язаний з характером і

розташуванням постачальників підприємства, обсягами закупівлі то­варів, оптимізацією розміру партій поставки, раціональністю графіків завозу, засобами доставки товарів, ланковістю товаропросування.

Зазначені умови товаропостачання визначають транспортні витра­ти торговельного підприємства, витрати, пов'язані з формуванням і зберіганням товарних запасів підприємства.

5. Стан і ефективність використання основних фондів. Розмір витрат обігу торговельного підприємства двояко залежить

від стану і розвитку основних фондів підприємства. З одного боку, розвиток матеріально-технічної бази, зростання витрат обігу, що по­в'язані з амортизацією основних фондів, збільшенням витрат на їх утримання і експлуатацію, виплатою орендної плати. З іншого боку, покращення якісного стану основних фондів і зростання ефективності їх використання обумовлює скорочення витрат обігу за рахунок зме­ншення втрат товарів у процесі транспортування, зберігання і реалі­зації, скорочення витрат ручної праці, збільшення пропускної спро­можності торговельної зали, раціоналізацією торговельно-техноло­гічних процесів, зростання інтенсивності праці абощо.

6. Стан і ефективність використання трудових ресурсів.

Торгівля є трудомісткою галуззю народного господарства, що обу­мовлює високу питому вагу в складі витрат обігу, пов'язаних з утри­манням і використанням трудових ресурсів.

Розмір витрат обігу визначається чисельністю і складом робітни­ків підприємства, ефективністю застосування системи матеріального стимулювання праці, ступенем механізації трудомістких процесів, рівнем використання робочого часу.

Збільшення ефективності використання трудових ресурсів забез­печує зростання продуктивності праці і, відповідно, викликає зни­ження рівня заробітної плати та здійснює вплив на зниження рівня низки інших витрат: відрахувань на соціальні заходи, витрат на охо­рону праці і техніку безпеки, знос спецодягу й інших видів витрат, пов'язаних з процесом обслуговування.

Водночас зростання продуктивності праці, сприяючи збільшенню обсягу товарообороту, викликає зниження рівня постійних витрат, а отже, і загального рівня витрат.

7. Структура капіталу підприємства.

Використання для формування активів торговельного підприємст­ва позикового капіталу у вигляді банківських кредитів і позик обу­мовлює виникнення витрат, пов'язаних зі сплатою вартості залучення позикового капіталу. Розмір відсотків за кредит, що включається до складу витрат обігу, залежить від обсягу і тривалості використання кредитних ресурсів, кон'юнктури кредитного ринку і ступеня фінан­сової стійкості торговельного підприємства, які визначають розмір процентів ставки по кредиту.

8. Швидкість обіговості товарів.

Час товарного обігу залежить від ефективності комерційної діяль­ності підприємства, умов товаропостачання, організації та інтенсив­ності продажу товарів тощо. Управління цими процесами дає змогу оптимізувати час товарного обігу, що, в свою чергу, дає можливість забезпечити відносне зниження товарних запасів, а отже, і витрат, пов'язаних з їх формуванням.

Найбільш вагомі фактори, що визначають обсяг витрат за окре­мими статтями витрат обігу торговельного підприємства, наведені у табл. 41.

Таблиця(4]П

Фактори, що впливають на окремі види поточних витрат торговельного підприємства

Види витрат	Внутрішні фактори	Зовнішні фактори
1. Витрати на пере­везення	1.1 Кількість і асортимент вантажу	1.1 Зміна тарифів і ставок за послуги автотранспортних підприємств
	1.2 Вид транспорту і характер використання	1.2 Зміна цін на паливно-мастильні та інші матеріали
	1.3 Умови постачання 1.4 Форма руху товарів
	1.5 Спосіб постачання
2. Витрати на оплату праці	2.1 Чисельність робітників	2.1 Державне регулювання системи оплати праці
	2.2 Кваліфікаційний склад працівників	2.2 Кон'юнктура ринку тру­дових ресурсів
	2.3 Продуктивність праці
	2.3 Система оплати праці
3. Витрати на соці­альні заходи	3.1 Розмір витрат на оплату праці	3.1 Державна регламентація розміру відрахувань у відпо­відні фонди

Знання факторів, що впливають на розмір і рівень витрат обігу, дає змогу визначити резерви зниження витрат, що є складовим еле­ментом системи управління витратами торговельного підприємства.

Характеристика найважливіших напрямків раціоналізації і еко­номії витрат наведена на рис. 93. <

Toeqiu 8. Ун^авліянл нойіоьними HuinfiaifLauiu fiiofiio€eubKOio н iqttfi u cm срнва

І група - вдосконалення системи управління:

а) організація детального обліку витрат за місцями їх виникнення;

б) поглиблення госпрозрахункових відносин на підприємстві, переведення окремих його підрозділів на госпрозрахунок;

в) скорочення ланковості управління п І дп риемотвом;

г) автоматизація управлінських процесів.

IV група - оптимізація складу І структури оборотних коштів:

а) обгрунтоване нормування потреби в товарах, матеріалах, М1І1П;

б) прискорення товарооборотності \ раціональне використання матеріальних оборотних активів;

в) оптимізація джерел фінансування оборотних активів;

г) вдосконалення політики залучення позикових фінансових ресурсів.

У

II група - забезпечення зростання товарообороту І вдосконалення його складу І структури:

а) вдосконалення маркетингової діяльності;

б) збільшення питомої ваги дрібнооптової І оптової реалізації товарів;

в) збільшення питомої ваги товарів з низьким рівнем витратомісткості товарів.

Напрямки економії І раціоналізації витрат обігу

у

V група - підвищення продуктивності праці:

а) оптимізація чисельності працівників окремих категорій і професій;

б) підвищення кваліфікації працівників;

в) побудова ефективної системи матеріального стимулювання праці на підприємстві;

г) раціоналізація режиму роботи підприємства;

д) механізація трудомістких процесів.

_ч

III група - підвищення ефективності використання основних фондів:

а) збільшення коефіцієнта змінності і безперервності роботи устаткування торговельного підприємства;

б) збільшення питомої ваги активної частини основних фондів;

в) ліквідація чи забезпечення альтернативності використання частини основних фондів, що не використовуються;

г) збільшення питомої ваги торговельної площі, коефіцієнтів настановної І демонстраційної площі.

У

VI група - вдосконалення торговельно-технологічного процесу:

а) скорочення ланковості товаропросування і відстані перевезень;

б) впровадження прогресивної технології транспортування товарів;

в) впровадеження прогресивних форм продажу товарів і обслуговування покупців.

Рис\93./Характеристика найважливіших напрямків

раціоналізації та економи витрат