1 Етап. Аналіз обігу та складу грошових активів підприємства.

Аналіз грошових коштів підприємства починається з дослідження їх фактичної наявності на момент оцінки.

З цією метою на основі даних балансу визначається обсяг грошо­вих активів, їх склад за видами валют (національна, іноземна), міс­цем зберігання (в касі, на поточному, спеціальних, депозитних ра­хунках), призначенням (поточні потреби, короткострокові фінансові вкладення); досліджується динаміка обсягу та складу грошових акти­вів порівняно з попередніми періодами.

^1 етап

етап. Аналіз обсягу та складу грошових активів підприємства

2 Етап. Аналіз обсягів грошового обороту та грошових потоків підприємства

З етап. Аналіз джерел формування та напрямків використання грошових коштів підприємства

_с

4 етап. Оїдінка ритмічності та синхронності

грошових потоків

5 етап. Аналіз достатності грошових коштів

_і

Аналіз дотримання нормативів залишків

Аналіз швидкості

та тривалості кругообігу коштів

Аналіз достатності^,,

формування та наявності дефіциту грошових коштів

_С

S Оцінка перепекти вної можливості (за рахунок грошових

6 етап- Аналіз платоспроможності підприємства (можливості виконання термінових боргових зобов'язань та пріоритетних ^gj⁰*"*}

Оцінка миттєвої^, можливості (за рахунок залишків грошей)

7 Етап. Аналіз ефективності управління грошовим оборотом підприємства

Рис. 147. Послідовність проведення аналізу грошових коштів та грошового обороту підприємства

Оскільки частина грошових активів підприємства може бути забло­кована в зв'язку з неплатоспроможністю або банкрутством банківської установи, складають і аналізують перелік банківських установ, з якими співпрацює підприємство, визначають кількість рахунків, на яких про­водяться грошові операції, вивчають ступінь концентрації та диверсифі­кації розміщення грошових активів, ризик їх блокування чи втрати.

Отримана інформація характеризує наявний розмір та склад гро­шових активів, але є недостатньою для будь-яких висновків стосовно достатності коштів, ефективності їх формування та використання.

Порівняння розмірів грошових активів на певні моменти оцінки дає первинне уявлення лише про обсяги чистого (результуючого) гро­шового потоку та його напрямок (зростання або зменшення залишку грошових коштів).

2 Етап. Аналіз обсягів грошового обороту та грошових потоків підприємства.

На цьому етапі аналітичної роботи необхідно кількісно визначити обсяги вхідного грошового потоку (надходження грошових коштів), вихідного грошового потоку (витрачення грошових коштів) та загаль­ного грошового обороту, проаналізувати динаміку їх розміру за пев­ний період (абсолютне та відносне відхилення).

Найбільш точний та коректний результат дає використання мето­ду прямого розрахунку, який базується на інформації оборотних ві­домостей за рахунком №51 "Розрахунковий рахунок" та інших спеці­альних грошових рахунків, що використовуються для обліку руху грошових коштів підприємством (№50, 55, 56, 52).

Розмір вхідного грошового потоку - нетто — визначається так:

к

В_хГП=ДО_рр- £коі_сп._р,

і=1

де ДО_рр - дебетовий оборот за розрахунковим рахунком (обсяг усіх операцій, пов'язаних з надходженням грошових коштів на підприєм­ство з усіх джерел);

КОі_спр - кредитовий оборот за і-тим спеціальним рахунком (обсяг опера­цій, пов'язаних з поверненням коштів із спеціальних рахунків).

Розмір вихідного грошового потоку - нетто — розраховується за формулою:

к

В_иГП=КО_рр- £ДОі_сп._р, і=1

де КО_рр - кредитовий оборот за розрахунковим рахунком (обсяг усіх операцій, пов'язаних з витраченням грошових коштів за період, що аналізується);

ДОі_сп р - дебетовий оборот за і-тим спеціальним рахунком (обсяг опе­рацій), пов'язаних з надходженням грошових коштів на спеціальні рахунки.

Необхідність коригування оборотів за розрахунковими рахунками на обороти за іншими рахунками обумовлена такими фактами. Будь-які операції із спеціальними рахунками здійснюються тільки в кореспонде­нції з рахунками №51, тобто проходять через нього та знаходять відо­браження в його оборотній відомості. Себто, джерелом надходжень гро­шей на інші рахунки є грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку. При завершенні операцій за іншими спеціаль­ними рахунками залишки коштів повертаються на розрахунковий раху­нок.

Загальний оборот по дебету рахунку №51 відображає обсяг усіх надходжень, як зовнішніх, так і внутрішніх, а оборот по кредиту -обсяг витрачення коштів — як дійсного, так і внутрішнього.

Обсяги цих оборотів визначають, відповідно, вхідний (В_хГПбр) та вихідний (В_иГПбр) грошові потоки - брутто:

В_хГПбр=ДО_рр В_иГПбр=КО_рр

З певною аналітичною метою (наприклад, для оцінки обсягу бухгал­терської роботи, оцінки розміру комісійних банку за розрахунково-касове обслуговування), можуть розраховуватися та аналізуватися по­казники загального (ЗГО) та внутрішнього грошового обороту (ВнГО).

Визначення їх розміру здійснюється так:

ЗГО=В_хГП+В_иГП+В_иГО=В_хГПбр+В_иГПбр, п п

в_иго= X ДОі_сп.р + Z коісп.р. і=1 і=1

Обсяг грошових потоків та грошового обороту підприємства мож­на визначити також на підставі використання інформації звіту про рух грошових коштів (при його наявності). Вхідний грошовий потік в цьому разі визначається як сума надходження грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, а вихідний потік

— як сума витрачення грошових коштів в ході проведення кожного виду діяльності.

При відсутності звіту про рух грошових коштів може бути вико­ристаний непрямий (розрахунковий) метод оцінки розміру грошових потоків. Необхідні показники при цьому визначаються розрахунково

— шляхом коригування звітних даних форми №2, балансових даних та шляхом використання інформації податкової звітності.

З етап. Аналіз джерел формування та напрямків використання грошових коштів.

На цьому етапі роботи об'єктом дослідження є склад (структура) вхідного та вихідного грошових потоків підприємства.

З цією метою необхідно:

1. Визначити джерела надходження грошових коштів, що форму­ють вхідний грошовий потік, кількісно оцінити обсяг надходження коштів за кожним з них.

2. Визначити напрямки використання грошових коштів (складові вихідного грошового потоку) та дати оцінку розміру витрачення кош­тів по кожному напрямку.

3. Оцінити склад (структуру) грошових потоків, тобто розрахувати питому вагу окремих джерел отримання та напрямків використання коштів в їх загальному обсязі та проаналізувати зміни, що відбулися.

4. Проранжируватц джерела надходження та напрямки викорис­тання коштів за їх вагомістю та порівняти отримані результати.

При аналізі складу грошових потоків доцільно не лише визначити їх складові за напрямками діяльності підприємства (господарська, інвести­ційна, фінансова), а й використовувати інші аналітичні характеристики грошових потоків, що були розглянуті вище (регулярний та нерегуляр­ний потік, пріоритетний, дискретний тощо).

Ранжирування джерел надходження грошових коштів дозволяє ви­значити місце (вагомість) кожного з них для забезпечення життєдіяль­ності підприємства, а, відповідно, і увагу до процесу його формування. Ранжирування напрямків використання грошових коштів дозволяє оці­нити, який вид діяльності є найбільш "грошемістким". Це обумовлює першочерговість розробки заходів з пошуку резервів зменшення витрат та здійснення контролю за доцільністю їх витрачення.

Аналіз складу потоків з точки зору регулярності є необхідним для оцінки можливості прогнозування обсягів окремих джерел над­ходження та напрямків використання грошових коштів, визначення прогнозного рівня платоспроможності підприємства.