5. Визначається плановий обсяг реалізації товарів за формулою:

• +^f)-W100

де Т_пл - обсяг товарообороту в плановому періоді;

Т_ф - фактичний обсяг реалізації товарів у відповідному передплановому періоді;-

І_рд - темп приросту обсягу реалізації товарів в зв'язку з ростом доходів населення, в відсотках; І_пс - темп приросту обсягу реалізації товарів в зв'язку з більш повним задоволенням попиту споживачів, в відсотках.

Планування ресурсозабезпеченого обсягу товарообороту підпри­ємства здійснюється залежно від виду ресурсів, забезпеченість якими необхідно узгодити одним з наступних методів:

• балансовим - для перевірки забезпеченості товарообороту товар­ними фондами;

• трудовим - для оцінки забезпеченості товарообороту трудовими ресурсами;

• нормативним - для визначення обсягу товарообороту, який мо­же бути отриманий при фактичному розмірі торговельної площі під­приємства.

При використанні балансового методу планування плановий роз­мір товарообороту визначається на основі інформації про планові об­сяги надходжень товарів (Н_пл), норматив потреби в утворенні товар­них запасів (НТЗ) на кінець планового періоду (ТЗ_К=НТЗ), фактичний обсяг товарних запасів на початок періоду (ТЗ_П), плановий розмір ін­шого вибуття товарних ресурсів (ІВ_ПЛ).

Для проведення розрахунку використовується наступна формула: Т_пл^тов=Н_пл - ІВ_ПЛ+(ТЗ_П - ТЗ_К).

Трендовий метод планування товарообороту базується на викори­станні інформації про планову чисельність торгово-оперативного пер­соналу підприємства (ТОП_пл) та можливий рівень продуктивності їх праці (плановий виробіток на одного працівника торгово-оперативного персоналу). Для визначення значення останнього показника викорис­товують інформацію про фактичний виробіток, що склався на підпри­ємстві (В_ф), та можливі резерви його зростання (АВ).

Розрахунок проводиться так:

Т_пл^тр=ТОП_пл(В_ф+ДВ). Нормативний метод планування товарообороту базується на ви­користанні техніко-економічних нормативів товарообороту на 1 м² торговельної площі, які періодично розробляються та коригуються науково-дослідними установами України. Нормативи товарообороту на одиницю площі розроблені для прогресивних методів продажу то­варів з диференціацією їх розмірів залежно від товарної спеціалізації відділів торговельного підприємства, розміру середньодушового това­рообороту, місця розташування підприємства та режиму його роботи.

При використанні нормативів для планування товарообороту кон­кретного підприємства необхідно враховувати особливості його роботи: специфіку торгово-технологічного процесу і контингенту населення, що обслуговується, інтенсивність потоку покупців, кон'юнктурні зміни, ха­рактерні для району діяльності даного підприємства.

Вказані особливості враховуються шляхом використання коригу­ючих коефіцієнтів до встановленого нормативу. Коригування прово­дять за наступними коефіцієнтами: на середню вартість покупки, на інтенсивність потоку покупців, на завершеність покупки.

Коригуючий коефіцієнт на середню вартість покупки (К_св) розра­ховується як відношення фактичної середньої вартості покупки по відділу даної спеціалізації до середньої вартості покупки, що була прийнята при розрахунку нормативу:

_С_ф

^VKB Ґ~\

^ин

Для врахування інтенсивності потоку покупців, характерний для даного магазину, вводиться коригуючий коефіцієнт К_1п, що розрахо­вується так:

Іф

^Кіл (ІП_ф)'

де Іф - фактична кількість відвідувачів в середньому за зміну; І - нормативна кількість відвідувачів, яка прийнята при

розрахунку нормативу; П_ф - фактична торговельна площа. Третій коефіцієнт - коефіцієнт завершеності покупок (К_зп) — роз­раховується за формулою:

К₃ф З

К_я

К_зп Іф • К_зн

де К_зф - фактичний коефіцієнт завершеності покупки; К_зн - коефіцієнт завершеності покупки, прийнятий при

розрахунку нормативу; З - кількість здійснених покупок.

Після розрахунку кожного з названих коефіцієнтів визначається загальний коригуючий коефіцієнт (ЗК):

ЗК=К_СВК_ІПК_ЗП.

Норматив, який буде використаний при розрахунку плану товаро­обороту (Н_к), визначається як добуток встановленого нормативу на загальний коефіцієнт коригування:

Н_к=Н_гр-ЗК.

Обсяг товарообороту підприємства на плановий період (Т_пл^тп), який може бути отриманий при максимально ефективному використанні торговельної площі, визначається так:

Ттп гртт тт пл ^іііф'-^п-к>

де ТП_Ф - фактичний обсяг торговельної площі, м².

Практичне застосування цього методу на сьогодні обмежено в зв'язку із "старінням" розроблених раніше нормативів товарообороту на одиницю площі.

Розроблені варіанти необхідного, можливого та ресурсозабезпе-ченного обсягів товарообороту підприємства необхідно співставити між собою для прийняття остаточного рішення стосовно планового обсягу товарообороту підприємства.

Можливі співвідношення між обсягом товарообороту, який визна­чено по кожному варіанту, та управлінські рішення, необхідні в цій ситуації, відображені в табл. 20.

3.8. Асортиментна політика торговельного підприємства та методичні основи її розробки

Забезпечення умов для досягнення запланованого обсягу товаро- обороту значною мірою залежить від ефективності асортиментної політики торговельного підприємства з підбору до реалізації окремих видів та різновидів товарів, планування та регулювання асортимент- ної структури товарообороту. ,

Поняття "асортимент" характеризує склад товарної маси, що реа­лізується торговельним підприємством та являє собою повний перелік товарів в розрізі груп, підгруп, видів, різновидів, артикулів та інших якісних відмітних ознак.

Формування асортиментної політики підприємства спрямоване на найбільш повне задовольнення попиту споживачів та забезпечення умов для прибуткової діяльності підприємства.

Підбір, планування та регулювання асортименту товарів базується на наступних принципах:

1. Відповідність структурі попиту споживачів району діяльності підприємства.

2. Комплексність задоволення попиту споживачів в межах обраної ніші - сегмента споживчого ринку.

3. Забезпечення необхідної широти, глибини та сталості асорти- менту.

4. Забезпечення умов для отримання цільового розміру прибутку.

Врахування першого принципу передбачає, що розробка асорти­ментної політики підприємства повинна базуватися на матеріалах вивчення попиту, як задоволеного, так і незадоволеного, та того, що формується. Тільки відповідність між структурою товарообороту та структурою попиту забезпечує успішну реалізацію товарів.

Необхідність комплексного задоволення попиту споживачів обу­мовлена потребою забезпечення високої якості торговельного обслуго­вування, створення умов для скорочення часу покупців на пошук то­варів та здійснення покупки.

Забезпечення необхідної широти, глибини та сталості асортименту товарів є необхідною умовою підтримку конкурентоздатності підпри­ємства на певному сегменті споживчого ринку. Широта асортименту характеризує кількість товарних груп та підгруп, які реалізує під­приємство, глибина - кількість різновидів товарів за окремими спо­живчими або якісними ознаками (фасонами, моделями, розмірами, сортами та іншими показниками).

Стійкість асортименту визначається співвідношенням кількості різновидів товару, який постійно перебуває в реалізації, з кількістю різновидів, передбачених асортиментним переліком. Забезпечення стійкості асортименту створює передумови для закріплення покупців, скорочує їх час на пошук необхідного товару.

Формування асортименту покликане створити умови для отримання підприємством необхідного прибутку. Це обумовлено тим, що рішення стосовно підбору асортименту, визначають обсяг доходів підприємства від торговельної діяльності (в зв'язку з різним рівнем торговельної над­бавки на окремі товари), величину витрат обігу (в зв'язку з різною това­рною витратоємкістю товарів), потребу в обіговому капіталі (в зв'язку з різною оборотністю запасів окремих товарів) та інші найважливіші гос-* подарсько-фінансові показники підприємства. Взаємозв'язок асорти­ментної політики з іншими політиками та функціональними страте­гіями підприємства відображає рис. 36.

Формування асортиментної політики підприємства передбачає на­прямки роботи, що наведені на рис. 37.