11.5.2. Оцінка динаміки змін вартості майна

Після складання аналітичного балансу розпочинають аналіз ін­формації, яка міститься в ньому.

Першою аналітичною процедурою є горизонтальний аналіз балан­су, тобто розрахунок темпів росту (або приросту) майна підприємства в цілому, окремих груп та елементів активів.

Розрахунок та аналіз динаміки зміни сукупних активів підприєм­ства дозволяє визначити загальні зміни розмірів майнового потенціа­лу, що знаходиться в розпорядженні підприємства.

Якщо темпи росту активів перевищують темпи інфляції за відпо­відний період, робиться висновок про реальне зростання майнового потенціалу. Якщо темпи росту активів нижчі за темпи інфляції - має місце тільки номінальний ріст, в дійсності підприємство не змогло зберегти активи від інфляційного знецінювання. Даний висновок ко­ректний лишень за умови зберігання обсягів діяльності, що склалися, відсутності продажу основних фондів та позаобігових активів підпри­ємства, реструктуризації підприємства і таке інше.

Зменшення активів, що знаходяться в розпорядженні підприємст­ва, може бути викликане також зменшенням заборгованості з вико­ристання позикового капіталу. Якщо цей факт має місце, то він по­требує окремого вивчення та оцінки.

Співставлення темпів зміни окремих груп активів підприємства (основних та позаобігових, матеріальних обігових, грошових коштів та коштів в розрахунках) дозволяє виявити пріоритети в розвитку майнового потенціалу.

11.5.3. Оцінка складу майна торговельного підприємства

Для оцінки пропорцій в складі активів торговельного підприємст­ва проводять так званий вертикальний аналіз балансу, тобто визна­чення та аналіз динаміки питомої ваги окремих видів та груп активів в їх загальному обсязі.

Цей аналітичний прийом дозволяє наочно уявити натурально-речовий склад майна, що є у розпорядженні підприємства, проаналі­зувати зміни, які відбуваються, оцінити їх наслідки для інтересів підприємства.

Збільшення питомої ваги основних активів викликає підвищення уваги до проблем їх найбільш раціонального використання. Зростання інвестиційних вкладань обумовлює необхідність роботи з формування інвестиційного портфеля, притягнення відповідних спеціалістів або пошуку додаткового зовнішнього інвестора (кредитора) для завершен­ня проектів капітальних вкладень.

У підприємствах торгівлі в складі активів переважають обігові кошти. Зміна їх питомої ваги в складі активів свідчить про збільшен­ня або зменшення можливостей підприємства з фінансового забезпе­чення товарообороту.

Зміни окремих груп обігових активів в складі майна дозволяють виявити "проблемні місця (зони)" діяльності підприємства, котрі по­требують подальшого вивчення.

Варто підкреслити, що проведення горизонтального та вертикаль­ного аналізу балансу є тільки підготовчою аналітичною процедурою, яка дозволяє зробити перший висновок про стан "здоров'я" підприєм­ства.

11.5.4. Аналіз оборотності активів торговельного підприємства

Активи, що є в розпорядженні підприємства, в процесі свого ко­рисного використання створюють умови для певних обсягів діяльності підприємства (товарообороту) та переносять свою вартість на продук­цію підприємства (товари, що реалізуються, роботи та послуги, що виконуються). Тому одним з напрямків оцінки ефективності викорис­тання майна підприємства є визначення співвідношення між сумою наявних активів та об'ємними показниками діяльності.

З цією метою в процесі аналізу розраховуються показники оборо­тності (ділової активності): коефіцієнт оборотності активів та період обороту активів. Методика розрахунку та діагностики даних показ­ників наведена в табл. 48.

Таблиця 48

Характеристика показників оборотності (ділової активності)

Назва показника	Алгоритм розрахунку	Характе­ристика	Управлінський висновок при:
			збільшенні	зменшенні
1. Коефіцієнт оборотності активів (К0Д)	т А	Кількість оборотів активів в період, що розглядається	позитивна тенденція, яка свідчить про раціо­нальний склад активів, ефективну організацію управління ними; мож­ливості нарощування обсягів діяльності без зміни розмірів активів.	•негативна тенденція, необхідні зміни в складі активів, в політиці управління окремими групами активів; збіль­шення обсягів діяльнос­ті можливо тільки при умові додаткового залу­чення обігових коштів.
2. Період обо­роту сукупних активів (ПОА)	Т або д коА	Кількість днів, на протязі яких здійснюється повний господар­ський оборот активів	негативна тенденція; подовження періоду обороту призводить до ' збільшення потреби в фінансуванні, свідчить про необхідність пошуку зон "омертвлення" ак­тивів та знаходження інструментів їх мобілі­зації до обороту підпри­ємства.	позитивна тенденція; чим коротший період обороту активів, тим більш ефективно побу­дована політика управ­ління активами.
Умовні позначення: Т - обсяг товарообігу підприємства; А - середній розмір активів, що знаходяться в розпорядженні підприємства; Д - кількість днів в аналізованому періоді - (місяць - ЗО, квартал - 90, рік - 360.)

Об'єктивність розрахунку показників обіговості залежить від точ­ності оцінки середнього розміру сукупних активів підприємства. Се­редній розмір активів обчислюється:

• при наявності інформації про розмір активів на початок та кі­нець періоду - по середній арифметичній;

• при наявності інформації про величину активів на початок ча­сових інтервалів всередині аналізованого періоду (наприклад, на пер­ше число кожного місяця кварталу)—по середній хронологічній.

Другий спосіб розрахунку дозволяє отримати більш коректний ре­зультат, особливо при високій коливальності розміру активів впро­довж аналізованого періоду (рис. 128).

З метою підвищення об'єктивності розрахунків показників оборо­тності необхідно виключити із складу сукупних активів такі їхні елементи, які не беруть участі у виробничій діяльності підприємства (в торгівлі - в реалізації товарів). До таких елементів належать основ­ні фонди, що передані в оренду, фінансові вкладення довго- та корот­кострокового характеру, капітальні вкладення та невстановлене обла­днання. Збільшення цих статей балансу може істотно спотворити значення показників оборотності та висновки про ефективність вико­ристання майна підприємства.