13.2. Інвестиційна політика торговельного підприємства: цілі, принципи та порядок Ті розробки

Інвестиційна політика підприємства являє собою сукупність заходів управління інвестиційною діяльністю підприємства, спрямованих на оптимізацію форм інвестицій, підвищення об­грунтованості інвестиційних рішень, що приймаються, зростан­ня ефективності інвестиційної діяльності, зниження інвестицій­них ризиків та забезпечення необхідного рівня ліквідності балансу підприємства.

Розробка інвестиційної політики грунтується на таких принци­пах:

1. Відповідність стратегічній меті розвитку підприємства.

Інвестиційна політика має бути підкорена загальній стратегії розвитку підприємства, має створювати умови (матеріальні та фінан­сові) для реалізації цілей та завдань стратегічного розвитку.

2. Перспективність. Враховуючи довгостроковість характеру здійснення інвестиційних проектів, управління інвестиціями має створювати умови для розширення та підвищення ефективності діяль­ності підприємства в майбутньому періоді. При цьому має бути знайдене оптимальне співвідношення між рішеннями поточних та перспективних завдань розвитку.

3. Самофінансування інвестиційної діяльності торговельного підприємства, що передбачає формування інвестиційних ресурсів підприємства за рахунок як власних, так і позикових коштів, з по­дальшим погашенням останніх за рахунок прибутку від здійснення інвестицій.

4. Обгрунтованість інвестиційних рішень, що приймаються. Ін­вестиційний проект, який прийнято до здійснення, має бути підданий всебічній експертизі з точки зору доцільності його практичної реалі­зації, забезпечення самоокупності та рентабельності.

5. Концентрація інвестицій на найбільш важливих об'єктах інве­стування. Розпилення коштів за різними інвестиційними проектами знижує ефективність інвестиційної діяльності, збільшує строки реалі­зації інвестиційних проектів та рівень ризику. Реалізація цього принципу потребує оптимізації обсягів інвестування за окремими проектами, ранжирування їх за ступенем значущості.

6. Мінімізація інвестиційного ризику. Вибір конкретних напрям­ків та об'єктів інвестування передбачає оцінку ризиків, які пов'язані з реалізацією проекту під впливом зміни економічної, політичної ко­н'юнктури, морального старіння об'єкта і таке інше. <

Для запобігання збиткам від ризикової ситуації підприємство має передбачати різні форми страхування інвестиційних проектів.

7. Забезпечення постійної платоспроможності підприємства з фінансування інвестиційного проекту впродовж всього періоду здійс­нення інвестицій. Реалізація цього принципу припускає максимальну диверсифікацію інвестиційних ресурсів та координацію потоків пла­тежів, пов'язаних зі здійсненням інвестицій.

Розробка інвестиційної політики торговельного підприємства здій­снюється поетапно (рис. 150).

СОбгрунтування цілей інвестиційної діяльності і*:*:

^ Вибір форм інвестиційної діяльності

Сформування інвестиційних проектів те їх обгрунтування Jjjjijj::

СОцінка ефективності запропонованих \:: інвестиційних проектів |:о І І І ■ I > МІ І МІ. Prffo-W

_с

"■ ';;;шшмшііШШ1Шр'''"''.ї".'¹ 'шмшшші'"""""" ^ш

Моніторинг ходу реалізації Інвестиційного портфеля підприсмства за окремих проекті в

Рис. 150. Послідовність розробки інвестиційної політики підприємства

Початковим етапом управління інвестиційною діяльністю підпри­ємства є виявлення цілей та завдань інвестування коштів, які стоять перед підприємством у майбутньому періоді. Обгрунтування цілей ін­вестиційної політики витікає із стратегії розвитку підприємства, ха­рактер якої визначається стадією його життєвого циклу та рівнем конкурентоспроможності, а також загальною економічною кон'юнк­турою.

Визначення цілей та завдань інвестування дозволяє на другсйгу етапі здійснити вибір конкретної форми та напрямку інвестиційної діяльності підприємства (реальні, фінансові, інноваційні). -«

На третьому етапі розробки інвестиційної політики підприємство підступає до обгрунтування інвестиційних проектів - альтернатив- Об­грунтування кожної інвестиційної альтернативи потребує розробки бізнес-плану інвестиційного проекту— спеціального аналітичного до­кумента, в якому відтворюються всі основні організаційні та еконо­мічні питання, пов'язані з реалізацією цього проекту.

Наступним (четвертим) етапом розробки інвестиційної політики є оцінка ефективності інвестиційних проектів, що розглядаються. Ефе­ктивність проекту визначається за допомогою системи показників, найважливішими з яких є: строк окупності проекту, чиста дійсна вартість грошового потоку від інвестиції, внутрішня норма рентабе­льності, індекс прибутковості проекту.

Розраховані показники ефективності з окремих проектів на п'ятому етапі роботи порівнюються з заданою системою критеріїв доцільності проекту. В якості таких критеріїв можуть бути вико­ристані: середній строк окупності аналогічних проектів, норма прибутку на вкладений капітал в середньому по галузі діяльності, середня відсоткова та депозитна ставка, рівень дивідендів за акці­ями аналогічних підприємств та їхня ринкова вартість, ступінь ризику абощо.

Порівняльна оцінка ефективності та ризику різноманітних інвес­тиційних проектів (між собою та стосовно до заданої системи критері­їв) дозволяє обрати найбільш ефективні проекти та сформувати (або поповнити) портфель інвестицій підприємства (шостий етап).

Управління інвестиційною діяльністю підприємства полягає не лише у виборі найбільш ефективних інвестицій, а й передбачає створення умов для їх реального здійснення. З цією метою підпри­ємство має розробити комплекс заходів з конкретного здійснення прийнятих інвестиційних проектів (укладання договорів з підряд­чиками, відкриття рахунків, укладання договорів з брокерськими конторами на купівлю акцій, своєчасне проведення розрахунків і таке інше).

Восьмий етап розробки інвестиційної політики передбачає про­ведення моніторингу ходу реалізації інвестиційних проектів для своєчасного прийняття заходів з коригування інвестиційного порт­феля підприємства у зв'язку з змінами внутрішнього та зовнішньо­го середовища. Коригування може зачіпати обсяги та джерела ін­вестування за відповідними проектами, графік фінансування, перелік та форми господарських зв'язків з учасниками проектів і таке інше.

При значних відхиленнях від первісно розробленого бізнес-плану може прийматися рішення про достроковий вихід з проекту або його продаж.