11.6.1. Майнові методи оцінки вартості підприємства

В основі методів цієї групи лежить визначення вартості власних або "чистих" активів підприємства, які залишаються в його власності після виконання всіх зовнішніх зобов'язань. Вартість підприємства в цьому разі визначається так:

ВП_М=А - 33,

де А - активи, що знаходяться в розпорядженні підприємства; 33 - зовнішні зобов'язання підприємства (по кредитах, займах, розрахунках з контрагентами, персоналом, бюджетом та інше).

Вартість активів, що знаходяться на момент оцінки в розпоря­дженні підприємства може бути обчислена по-різному:

1. На основі бухгалтерської оцінки, тобто в розмірі, який відо­бражено в балансі підприємства.

2. На основі експертного коригування бухгалтерської інформації з метою врахування невідповідності між балансовою та ринковою вар­тістю окремих елементів майна (шляхом використання коригуючих коефіцієнтів, експертного зменшення або збільшення вартості окре­мих активів).

3. На основі розрахунку вартості формування сукупності активів підприємства, виходячи з сучасних ринкових цін їх придбання та врахування фізичного та морального зносу.

Експертна оцінка вартості окремих елементів майна має врахову­вати особливості їх формування та фактори, що визначають ринкову вартість. Методичні підходи до експертної оцінки вартості елементів майна торговельного підприємства наведено у табл. 50.

Таблиця 50

Методи підходу до визначення ринкової вартості торговельного

підприємства

Елемент активів	Методика оцінки ринкової вартості
1. Пасивна частина основних фондів	Ринкова вартість 1 м* площі об'єктів в районі діяльності підприємст­ва.
2. Активна частина основних фондів	Поточна ринкова вартість придбання аналогічного обладнання, доставки та монтажу, скоригована на фактичний рівень зносу.
3. Виробничі запаси та витрати	Поточна ринкова вартість придбання.
4. Готова продукція, товари	Можлива ціна реалізації.
5. Дебіторська заборго­ваність	Надійна та забезпечена - 100% балансової вартості, безнадійна та з простроченим терміном погашення - не включається в оціночну вар­тість, інша - коригується залежно від термінів виникнення та імові­рності погашення.
6. Цінні папери	Для тих, що коригуються на фондовій біржі, поточна ринкова вар­тість, для інших - бухгалтерська вартість вкладу скоригована на час інвестування, наявність збитків суб'єкта господарювання або обсяги нарощування власного капіталу.
7. Депозитні вклади	Бухгалтерська вартість збільшена на розмір нарахованих та не спла­чених відсотків.
8. Державні облігації	Поточна ціна продажу з врахуванням поточної доходності та термінів погашення облігацій.
9. Витрати майбутніх періодів	В разі визначення доцільності проведення • бухгалтерська вартість, в інших випадках - в обсязі грошових коштів, які можуть бути пове­рнені підприємству.
10. Грошові кошти в касі, на розрахунково­му рахунку, валютному та інших спеціальних рахунках	Бухгалтерська вартість.
11. Нематеріальні ак­тиви, відображені в балансі підприємства	При доцільності наявності та використання поточна ринкова вартість активів-аналогів, в інших випадках - не приймається в розрахунок.
12. Нематеріальні ак­тиви, не відображені в балансі підприємства (гудвіл)	Може оцінюватися так: (РВМА .Р,.Р„)/ 100 - ВПф _ Наексп - • 100 > и к де РВМА - ринкова вартість матеріальних активів; Р« ги - рентабельність активів середньогалузева, %; БПф - фактичний балансовий прибуток; С„ - ставка капіталізації, %.

Зовнішні зобов'язання підприємства оцінюються на основі балан­сових даних про обсяг заборгованості по кредитах, займах перед постачальниками, бюджетом, персоналом та іншими кредиторами. При проведенні цієї роботи слід пам'ятати, що у балансі підприємства знаходить відображення тільки обсяг основного боргу, без відсотків (або інших форм платні), які не сплачені на момент проведення оцін­ки. Останні мають бути обчислені окремо, виходячи з умов отриман­ня окремих видів позикових ресурсів.

Порядок оцінки вартості активів та зобов'язань підприємства обумовлює точність та обгрунтованість отриманої оцінки.

Використання тільки бухгалтерської інформації дозволяє легко та швидко оцінити вартість підприємства, але об'єктивність такої оцін­ки є досить низькою, оскільки "книжна" вартість бізнесу, як прави­ло, не відповідає дійсності.

Використання спеціальних методів та засобів оцінки ускладнює процедуру, потребує додаткового часу та інформації. Проте така оцін­ка є більш об'єктивною.