15.6.3. Методологічні аспекти оцінки вартості капіталу торговельного підприємства

Під вартістю капіталу прийнято розуміти суми коштів, які тор­говельне підприємство сплачує за використання одиниці капіталу йо­го власникам.

Показник "вартість капіталу" підприємства слід відрізняти від по­казника "вартість підприємства". Останній характеризує вартість ку­півлі-продажу власного капіталу підприємства (права власності на підприємство) на фінансовому ринку і базується на оцінці доходності та ризику його функціонування.

Вартість капіталу підприємства характеризує втрати підприємства із залучення різних джерел капіталу, що підлягає сплаті власникам з отриманого доходу. Сферою застосування цього показника є управ­лінські рішення з питань формування капіталу підприємства (оптимізації структури капіталу) та необхідної норми доходу для ви­конання фінансових зобов'язань.

Капітал торговельного підприємства формується за рахунок різнома­нітних джерел, кожне з яких має свою вартість залучення капіталу.

Можуть використовуватися такі методичні підходи до оцінки вар­тості окремих джерел капіталу торговельного підприємства.

1. Вартість сформованого власного капіталу.

Платнею власнику за використання цього джерела капіталу є увесь доход, який він отримує за результатами господарсько-фінансової діяльності торговельного підприємства. Кількісно він дорівнює сумі отриманих дивідендів (спожитий доход) та частині прибутку, що спрямована на виробничий розвиток та в резервний фонд підприємства (капіталізований доход).

Отже, вартість власного капіталу дорівнює:

ЧДВ

^в-= мГ-¹⁰⁰'

де ЧДВ - обсяг чистого доходу власника, що залишається в його розпорядженні після покриття всіх витрат, формування фонду заохочення та соціального розвитку;

ВК - обсяг власного капіталу, залученого в функціонування підприємства.

2. Вартість додаткового залучення власного капіталу за рахунок зовнішніх джерел.

Зростання власного капіталу за рахунок зовнішніх джерел відбу­вається шляхом додаткової емісії акцій підприємства або додаткових внесків в його статутний фонд.

Вартість цього джерела капіталу оцінюється тільки для проведен­ня порівняльних розрахунків, оскільки декларування або га­рантування майбутніх доходів власників (дивідендів) заборонено чин­ним законодавством.

Вартість залучення додаткового власного капіталу також визна­чається нормою чистого доходу власника, який він постійно буде отримувати за результатами діяльності підприємства. Це обумовлено тим, що власники старих та нових акцій мають однакові права при розподілі отриманого прибутку.

Водночас слід враховувати, що вартість додаткового залученого влас­ного капіталу може суттєво відрізнятися від вартості власного капіталу в зв'язку з можливим отриманням самостійного доходу при реалізації ак­цій додаткової емісії та додатковими витратами на залучення капіталу, що обумовлюють зростання його вартості.

Визначення вартості додаткового власного капіталу передбачає оцінку:

1) обсягу чистого прибутку, який буде належати власникам додат- кового випуску відповідно до питомої ваги акцій додаткового випуску в загальному обсязі акціонерного (статутного) капіталу:

_ЧП ^ЧПзалНА

СА + НА '

де ЧП_на. - обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні влас­ників підприємства; НА - обсяг випуску «нових» акцій; СА - обсяг випуску «старих» акцій;

2) обсягу залучення капіталу від емісії нових акпдй., який, зале- жить від курсу їх продажу:

ДВК = НА • КП, де КП - курс продажу нових акцій, в одиницях до номінального обсягу випуску;

3) обсягу витрат із залучення додаткового власного капіталу (ВЗ_ДВК): на організацію та реєстрацію емісії, комісійні винагороди брокерам та торговцям цінними паперами, рекламні витрати тощо.

Визначення перелічених складових дозволяє обчислити вартість залучення додаткового власного капіталу:

ЧП

в = -—100,

^двк двк-вз_двк