14.1. Поняття та склад власних фінансових ресурсів

Обов'язковою умовою успішної господарської діяльності підпри­ємства в умовах ринку є самофінансування, яке передбачає фінансу­вання діяльності підприємства, відшкодування витрат, пов'язаних з простим та розширеним відтворенням, за рахунок власних джерел капіталу.

Власний капітал, що знаходиться постійно у власності та розпо­рядженні підприємства, є сумою початкового капіталу, який у вигля­ді коштів статутного фонду інвестовано в його діяльність, та власних фінансових ресурсів, які сформовані або отримані підприємством за період його діяльності (рис. 153).

І Початковий || — І капітал щ 1+ ґ
	Власний
	капітал
ї і і і
ґ	1 розділ
	пасиву
	балансу

_с

Статутний фонд

1

ш

Рис. 153. Місце власних фінансових ресурсів у формуванні власного капіталу торговельного підприємства

Таким чином, власні фінансові ресурси розглядаються як джерело поповнення власного капіталу і становлять внутрішні або залучені джерела коштів, які безстроково інвестуються в подальший розвиток підприємства.

Залежно від місця формування виділяють 2 групи власних фінан­сових ресурсів: внутрішні та зовнішні.

Внутрішні власні фінансові ресурси - це внутрішні джерела кош­тів, які утворюються в процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства і після покриття всіх необхідних витрат, оплати подат­кових та інших обов'язкових платежів, поточного споживання та ви­трачання грошових коштів, залишаються у власності (розпорядженні) підприємства та інвестуються в його подальший розвиток - зростання основного та власного обігового капіталу.

Внутрішні власні фінансові ресурси можуть формуватися за раху­нок кількох джерел, перелік яких наведено на рис. 154.

Кошти фондів спеціального призначення, що входять до складу собівартості продукції

та частково залишаються у розпорядженні підприємства

Джерела утворення власних фінансових ресурсів

Амортизаційні відрахування на відновлення вартості

Кошти фонду дооцінки вартості товарних запасів

^Й"ЙЙЙйЙ'^«:5йй"*'*ВД ""■"

основних фондів

ріальних активії

Виручка від реалізації власного майна підприємства після сплати податків з продажу

Рис. 154.)Джерела формування внутрішніх власних фінансових ресурсів

В бухгалтерському обліку підприємства процес формування та використання внутрішніх власних фінансових ресурсів знаходить ві­дображення в обігу коштів фондів спеціального призначення. Джере­ла поповнення та напрямки використання коштів фондів спеціального призначення відображені на рис. 155.

Використання власних фінансових ресурсів може передбачати: 1. їх споживання, в процесі якого підприємство вилучає фінансо­ві ресурси з обігу, в результаті проведення заохочення колективу, сплати дивідендів власникам, відшкодування поточних витрат (які відповідно діючого законодавства не включаються до складу валових витрат підприємства), фінансування підготовки кадрів, здійснення спонсорської допомоги, фінансування діяльності структур управління тощо.

Чиста виручка від продажу майна у звітному . періоді

Нарахування амортизації у звітному періоді

		ґ
Залишки
коштів	і +
фондів	і
спеціального	1
призначення	1
на початок	щ		ґ
звітного	і .
періоду

Рис. ^55^.)Процес формування та використання власних фінансових ресурсів

Споживання власних фінансових ресурсів обумовлює зменшення розміру залишків коштів фондів спеціального призначення, і відпові­дно - власного капіталу та валюти балансу.

2. Реінвестування в подальший розвиток підприємства. У цьому разі власні фінансові ресурси в грошовій формі витрачаються на при­дбання основних фондів підприємства, фінансове та іноваційне інвесту­вання, поповнення власних обігових коштів для формування необхідних товарних запасів, проведення авансових витрат, фінансування інших ви­робничих потреб підприємства. Процес реінвестування не зменшує обся­гів власних фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні під­приємства, а лише змінює їх матеріально-речову форму. В обліку підприємства це відображається зміною залишків спецфондів на окре­мих рахунках без зміни їх загального обсягу.

Зовнішні власні фінансові ресурси являють собою джерела попов­нення власного капіталу, які формуються за межами підприємства за рахунок залучення до діяльності підприємства на безстроковий період власних фінансових ресурсів інших суб'єктів господарювання або за­ощаджень фізичних осіб.

Основною формою залучення зовнішніх власних фінансових ре­сурсів є отримання додаткових внесків в поповнення статутного фон­ду, в акціонерних товариствах - проведення додаткової емісії акцій підприємства. Використання цього джерела залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів в обліку підприємства відображається збільшенням сальдо на рахунку 85 "Статутний фонд підприємства".

Збільшення статутного фонду передбачає зміну відносин власнос­ті, набуття права власності на підприємство новими інвесторами. Відповідно до чинного законодавства отримання зовнішніх власних фінансових ресурсів потребує внесення змін та доповнень до Статуту та Установчого договору підприємства, збільшення обсягів статутного фонду підприємства. Засновники та нові співвласники підприємства отримують однакові права та обов'язки відносно певного підприєм­ства.

Іншими формами залучення зовнішніх власних фінансових ресур­сів є отримання:

• безповоротної фінансової допомоги;

• спонсорських та благодійних внесків;

• цінних подарунків тощо.

Крім власних фінансових ресурсів торговельне підприємство має можливість на безоплатній основі протягом певного періоду викорис­товувати для свого розвитку кошти, що прирівнюються до власних -стійкі пасиви.

Під стійкими пасивами розуміють постійну заборгованість під­приємства перед робітниками, бюджетом та позабюджетними фонда­ми, що обумовлена періодичністю виконання цих зобов'язань та постійним утворенням коштів для їх покриття. В якості стійких па­сивів може розглядатися лише нормальний поточний обсяг заборго­ваності, в межах, що не перевищують встановлені терміни проведення розрахунків.

Формування цього джерела коштів підприємства пов'язане з тим, що в складі одноденної торговельної виручки передбачається певна частка на проведення розрахунків з робітниками, бюджетом та поза­бюджетними фондами. Але оскільки ці розрахунки проводяться пері­одично (в означені терміни) грошові кошти не витрачаються, а нагро­маджуються підприємством (рис. 156). До встановленого терміну розрахунків сформований обсяг стійких пасивів поряд з іншими дже­релами капіталу знаходиться в обігу підприємства.

При рівномірному процесі формування обсяг використання цього джерела капіталу дорівнює 50% від максимального обсягу нагромад­ження стійких пасивів, що відповідає обсягу зобов'язань, які вико­нуються одноразово. В інших випадках обсяги використання стійких

пасивів для фінансування діяльності підприємства розраховуються по середній хронологічній.

14.2. Механізм формування окремих джерел внутрішніх власних фінансових ресурсів

Найбільше значення для стабільного розвитку підприємства має формування в максимально можливих обсягах внутрішніх власних фінансових ресурсів. Ефективне управління процесом формування пе­редбачає знання механізму їх утворення та факторів, що обумовлю­ють розміри формування фінансових ресурсів.

Нижче розглядається механізм формування окремих джерел вну­трішніх власних фінансових ресурсів.