14.3. Стратегія формування власних фінансових ресурсів: мета, вихідні передумови та порядок розробки

Управління формуванням власних фінансових ресурсів являє со­бою процес забезпечення їх залучення з різних джерел відповідно до мети та завдань підприємства в обсягах, які відповідають фінансовим потребам підприємства.

Цілі управління процесом залучення власних фінансових ресурсів відображені на рис. 164.

Головна мета управління полягає в забезпеченні необхідного рів­ня самофінансування виробничого розвитку підприємства, який ха­рактеризує питому вагу власних фінансових ресурсів у загальному обсязі фінансових ресурсів, сформованих в певному періоді.

Кількісне значення коефіцієнта самофінансування (к_сф) розрахову­ється так:

ВФР

^Ксф~ фр '

де ВФР - обсяг формування власних фінансових ресурсів в певному періоді;

ФР - загальний обсяг фінансових ресурсів, що отримані підприємством в певному періоді.

Цілі розробки стратегії управління формуванням власних фінансових ресурсів

Забезпечення самофінансування розвитку підприємства

Забезпечення фінансової стабільності підприємства за рахунок підтримки співвідношення між власними та зовнішніми джерелами фінансування

Забезпечення необхідних темпів зростання обсягів діяльності підприємства, оскільки остані в умовах нормальної структури капіталу обумовлені темпами зростання власних фінансових ресурсів ^

Зниження вартості капіталу підприємства та підвищення його ринкової вартості v (курсової вартості акцій підприємства) j

Рис. 164. Цілі управління формуванням власних фінансових ресурсів

Обсяг формування власних фінансових ресурсів обумовлює зміну структури капіталу підприємства, а отже, фінансової стабільності підприємства.

Для збереження співвідношення між власними та зовнішніми джерелами фінансування, що фактично склалося, слід дотримуватися вимог:

ТрА⁼ТрВК>

Д^е Т_рА - темп росту активів підприємства, % до попереднього періоду; Т_рВК - темп росту власного капіталу, % до попереднього періоду.

Необхідний приріст власного капіталу має забезпечуватися за раху­нок формування у відповідних розмірах власних фінансових ресурсів.

Якщо підприємство ставить за мету покращення структури капі­талу, обсяг формування власних фінансових ресурсів має розрахову­ватись так:

ВФР„еобх⁼ПК-Р_{ВКнео6х} - ВК_н+ВФР_спож, де ПК - потреба в капіталі;

Рвкнеобх - необхідний рівень власного капіталу, виходячи з опти­мальної або планової структури капіталу; ВК„ - наявний власний капітал;

ВФР_спож - обсяг використання власних фінансових ресурсів на споживання.

Потреба в капіталі підприємства при незмінних інших умовах госпо­дарювання обумовлюється обсягами його діяльності (товаро-обороту). Отже, розміри формування власних фінансових ресурсів в певному пері­оді обумовлюють можливості підприємства із зростання обсягів товаро­обороту в майбутніх періодах. Таким чином, управління формуванням власних фінансових ресурсів закладає основу для забезпечення необхід­них темпів зростання обсягів товарообороту, а відповідно, і можливостей підприємства щодо зростання обсягів прибутку.

Процес управління формуванням власних фінансових ресурсів пе­редбачає пошук та мобілізацію найбільш дешевих джерел поповнення власного капіталу. Це є необхідною передумовою зниження вартості капіталу підприємства в цілому, та відповідного підвищення ринкової вартості підприємства.

Процес управління формуванням власних фінансових ресурсів пе­редбачає виконання етапів роботи, відображених на рис. 165:

_с

Створення інформаційної бази управління

_с

j

Забезпечення фінансових умої зростання товарообігу

_D

Pucjl65.)Emanu розробки стратеги управління формуванням власних фінансових ресурсів

На першому етапі управління має бути створена інформаційна ба­за управління власними фінансовими ресурсами, яка охоплює такі джерела отримання інформації:

• дані бухгалтерського та управлінського обліку стосовно обсягів та джерел формування власних фінансових ресурсів в попередніх пе­ріодах;

• результати аналізу фінансового становища підприємства, стану його фінансової стабільності;

• законодавчі та інші підзаконні акти, які регламентують мож­ливості підприємства із залучення окремих джерел власних ресурсів;

• огляди кон'юнктури фінансового ринку стосовно можливостей та умов залучення зовнішніх фінансових ресурсів;

- інші матеріали.

На другому етапі роботи проводять аналіз діючої стратегії управ­ління з точки зору її ефективності.

Об'єктом аналітичного дослідження є:

• обсяг та структура формування власних фінансових ресурсів;

• фактори, що обумовлюють обсяги формування;

• вплив обсягів формування власних фінансових ресурсів на структуру капіталу підприємства;

• оптимальність структури капіталу для забезпечення фінансової стабільності підприємства;

- рівень самофінансування та його достатність;

- напрямки використання власних фінансових ресурсів. Методика проведення аналізу буде розглянута нижче.

На третьому етапі визначають потребу в формуванні власних фі­нансових ресурсів на плановий період. Необхідний розмір формуван­ня визначається виходячи з загальних фінансових потреб підприєм­ства, вимог до рівня самофінансування та структури капіталу підприємства.

На четвертому етапі роботи розробляють прогноз формування власних фінансових ресурсів за окремими джерелами їх отримання. Розробка прогнозу проводиться різними методами з урахуванням ін­формаційного забезпечення, тенденцій, що склалися тощо.

На п'ятому етапі роботи проводиться порівняння можливого (ВФР_можл) та необхідного (ВФР_нео6х) обсягу формування власних фінан­сових ресурсів.

Якщо ВФР_можл > ВФР_нео6х стратегія управління приймається до ре­алізації. При ВФР_М0ЖЛ < ВФР_нео6х переходять до шостого етапу, метою якого є вивчення та мобілізація можливих резервів зростання обсягу власних фінансових ресурсів.

Зростання обсягів формування власних фінансових ресурсів може бути забезпечене за рахунок внесення необхідних змін у:

• політику формування прибутку - з метою збільшення обсягів його формування;

• податкову політику підприємства - з метою реалізації можливо­стей зменшення на законних підставах рівня оподаткування та обсягу сплати податкових та інших обов'язкових платежів;

• дивідендну політику - з метою оптимізації виплати дивідендів у поточному періоді та досягнення гармонізації короткострокових та довгострокових інтересів підприємства;

• амортизаційну політику - з метою вибору найбільш ефективних методів амортизації та максимізації обсягів амортизаційних відрахувань;

• політику формування запасів та їх обліку - з метою оптимізації розмірів дооцінки та уцінки товарів;

• емісійну політику - з метою прискорення швидкості та зни­ження ціни залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів.

Після внесення необхідних змін перевіряють досягнення необхід­ного обсягу формування власних фінансових ресурсів. У разі отри­мання позитивного результату розроблена стратегія управління влас­ними фінансовими ресурсами та політики, що забезпечують її реалізацію, приймаються до виконання.

14.4. Аналіз формування та використання власних фінансових ресурсів торговельного підприємства

Необхідним підготовчим етапом розробки стратегії управління формуванням власних фінансових ресурсів є аналіз існуючого стану їх формування та використання.

Інформаційною основою проведення аналізу є матеріали бухгал­терського обліку та звітності підприємства:

• ф. №1 "Баланс";

• ф. №2 "Звіт про фінансові результати та їх використання";

- оборотні відомості за рахунками, на яких ведеться облік форму­вання та використання окремих фінансових фондів підприємства;

• розрахункові матеріали стосовно нарахування амортизації;

• акти проведення дооцінок та уцінок залишків товарів;

• бюджет та результати проведення емісії акцій підприємства;

- аналітичні матеріали стосовно формування фонду виплати диві­дендів;

- інші матеріали оперативного та управлінського обліку. Основні етапи проведення' аналізу формування та використання

власних фінансових ресурсів приведено на рис. 166.

Аналіз обсягів та складу формування

_<

Аналіз обсягів та динаміки формування власних фінансових ресурсів

Аналіз складу джерел формування власних фінансових ресурсів

Аналіз факторів, що обумовили зміни в обсягах формування власних фінансових ресурсів з окремих джерел

Аналіз використання власних фінансових ресурсів

Аналіз обсягів використання власних фінансових ресурсів за окремими напрямками

Аналіз структури використання власних фінансових ресурсів

_■с

Аналіз достатності формування власних фінансових ресурсів

_с

Аналіз рівня самофінансування діяльності підприємства

"шшш»»;»:"

Аналіз структури капіталу підприємства та \

впливу на неї обсягів власних фінансових щ

ресурсів, що реінвестуються >ш

Рис. 166. Етапи аналізу формування та використання власних

фінансових ресурсів На першому етапі аналізу вивчають обсяги та склад формування власних фінансових ресурсів. Для цього:

• за періодами, що аналізуються, визначають обсяги формування власних фінансових ресурсів з окремих джерел та в цілому по під­приємству, динаміку формування ресурсів з окремих джерел та в ці­лому.

• аналізують зміни в складі джерел формування власних фінан­сових ресурсів, для чого визначають питому вагу кожного джерела в загальному обсязі власних фінансових ресурсів.

На другому етапі аналізу визначають фактори, які обумовили змі­ни в обсягах формування власних фінансових ресурсів з окремих джерел, розраховують вплив кожного з них на обсяги формування ресурсів.

Об'єктом дослідження є вплив на обсяг формування власних фі­нансових ресурсів таких факторів, як:

I. Фактори, що обумовлюють обсяг чистого прибутку підприємства:

• обсяг товарообороту підприємства;

• рівень валового доходу від реалізації товарів;

• рівень витрат обігу;

• обсяги та ефективність проведення інших видів діяльності;

• рівень прибутковості обороту;

• рівень оподаткування прибутку підприємства.

II. Фактори, що обумовлюють розміри амортизаційних відрахувань:

- обсяг основних фондів та нематеріальних активів (що аморти­зуються);

• середня норма амортизації;

• склад основних фондів за групами, згідно порядку їх амортизації;

- питома вага основних фондів, за якими проводиться прискорена амортизація;

- рух основних фондів підприємства.

III. Фактори, що обумовлюють обсяги поповнення фонду дооцінки товарів:

• обсяги проведення дооцінки та уцінки;

• зміна обсягів товарних запасів, що підлягають дооцінці та уцінці;

• рівень зміни цін закупівлі товарів;

• рівень проведення уцінки товарів;

• рівень оподаткування результатів дооцінки;

- питома вага торговельної надбавки в ціні товарних запасів. Аналіз проводиться методом ланцюгових підстановок або іншими

методами факторного аналізу.

Для узагальнення результатів аналізу факторів доцільно провести їх групування за напрямками впливу (позитивний та негативний вплив), а також ранжування за обсягами впливу. Проведення такої роботи дозволяє визначити перелік факторів, що найбільш суттєво зменшують обсяги формування власних ресурсів, та, відповідно, по­требують першочергових управлінських заходів з метою покращення стану формування власних фінансових ресурсів.

На третьому етапі аналітичної роботи проводиться аналіз вико­ристання власних фінансових ресурсів за окремими напрямками. Для цього:

• визначають обсяги використання власних фінансових ресурсів за окремими напрямками;

• аналізують динаміку використання власних фінансових ресур­сів за окремими напрямками;

• визначають обсяги з метою споживання та реінвестування вла­сних фінансових ресурсів;

• аналізують структуру використання власних фінансових ресур­сів за групами та окремими напрямками.

На четвертому етапі аналізу вивчають достатність формування власних фінансових ресурсів. З цією метою:

• визначають рівень самофінансування розвитку підприємства та аналізують його динаміку порівняно з попередніми періодами;

• аналізують структуру капіталу підприємства з точки зору впливу на неї обсягів власних фінансових ресурсів, що реінвестуються.

Реінвестування власних фінансових ресурсів вважається достат­нім, якщо воно дозволяє зберегти або покращити структуру капіталу підприємства.

Якщо структура капіталу, а відповідно і фінансова стійкість під­приємства погіршується, визначається обсяг недостатності формуван­ня та реінвестування власних фінансових ресурсів.

Питання для самоперевірки:

1. Розкрийте сутність самофінансування підприємства.

2. Що собою являє власний капітал підприємства? Власні фінан­сові ресурси? Визначте місце власних фінансових ресурсів у форму­ванні власного капіталу торговельного підприємства.

3. Охарактеризуйте внутрішні джерела формування власних фі­нансових ресурсів підприємства.

4. Окресліть основні напрямки використання власних фінансових ресурсів.

5. Що собою являють зовнішні джерела поповнення власних фі­нансових ресурсів? Охарактеризуйте основні форми їх залучення.

6. Дайте визначення стійких пасивів підприємства, охарактери­зуйте причини їх виникнення і умови використання.

7. Наведіть схему утворення чистого прибутку, що реінвестується в розвиток підприємства.

8. Охарактеризуйте фактори, які обумовлюють можливості під­приємства щодо зростання прибутку, що реінвестується в розвиток підприємства.

9. Дайте характеристику амортизації як джерела формування власних фінансових ресурсів.

10. Охарактеризуйте порядок групування основних фондів з метою нарахування амортизації відповідно до діючого законодавства.

11. Як розрахувати балансову вартість основних фондів, яка по­кладена в основу визначення суми амортизаційних відрахувань?

12.Як враховується вплив інфляції на вартість основних фондів?

13. Зробіть порівняння порядку амортизації основних фондів та нематеріальних активів до і після введення Закону України Про опо­даткування прибутку підприємства".

14. Визначте фактори, що обумовлюють обсяги амортизаційних відрахувань.

15. Дайте характеристику найбільш розповсюджених в світовій практиці методів амортизації.

16. Які фактори враховуються при виборі методу амортизації ос­новних фондів.

17. Розкрийте методичні підходи до обгрунтування доцільності за­стосування окремих методів амортизації. Який критерій вибору слід використовувати?

18. Наведіть формулу розрахунку теперішньої вартості грошового потоку.

19. Визначте сутність дооцінки товаро-матеріальних цінностей як джерела формування власних фінансових ресурсів.

20. Охарактеризуйте фактори, що обумовлюють розміри поповнен­ня фонду дооцінки товарів.

21. Розкрийте порядок проведення дооцінки товарно-матеріальних цінностей і визначення суми збільшення власних фінансових ресур­сів. Наведіть формулу розрахунку.

22. Що собою являє уцінка товарів? Охарактеризуйте порядок її проведення.

23.Як розрахувати потребу в залученні зовнішніх власних фінан­сових ресурсів?

24. Охарактеризуйте фактори, що обумовлюють можливості під­приємства із залучення зовнішніх джерел поповнення власних фінан­сових ресурсів.

25. Наведіть алгоритм дій підприємства при проведенні додаткової емісії акцій.

26. Перерахуйте статті витрат, пов'язані з залученням зовнішніх джерел власних фінансових ресурсів.

27. Яку мету ставить підприємство при розробці стратегії управ­ління формуванням власних фінансових ресурсів?

28. Наведіть формулу розрахунку коефіцієнта самофінансуван­ня.

29. Дайте характеристику процесу управління формуванням влас­них фінансових ресурсів і розкрийте зміст кожного етапу.

24. Які заходи слід проводити з метою зростання обсягів формування власних фінансових ресурсів? Окресліть економічні обмеження в збіль­шенні власного капіталу підприємства (недоцільність зростання)?

24. Розкрийте порядок та методичні підходи до аналізу формуван­ня та використання власних фінансових ресурсів.

32.Яка інформація необхідна для всебічного аналізу власних фі­нансових ресурсів?

33. Охарактеризуйте методику аналізу факторів, що впливають на обсяг формування власних фінансових ресурсів.

34. Розкрийте зміст аналітичної роботи по дослідженню викорис­тання власних фінансових ресурсів за окремими напрямками.

Розділ 15. Позикові ресурси торговельного підприємства та управління їх залученням

Ключові слова та поняття:

позикові ресурси, кредит, кредитний договір, лізинг, банківський кредит, цільовий державний кредит, комерційний кредит, інвести­ційний кредит, експортний кредит, джерела одержання кредиту, умо­ви кредитування, політика залучення позикових ресурсів, фінансова стійкість, ставка позикового відсотка, ефект фінансового важеля, нет-то-результат експлуатації інвестицій, економічна рентабельність, фі­нансова рентабельність, диференціал фінансового важеля, плече ва­желя; агресивна, пасивна, компромісна політика фінансування.