2.6. Організація планування господарсько-фінансової діяльності торговельного підприємства

Успішна реалізація обраної стратегії діяльності підприємства за­лежить від обгрунтованості розробки тактичних планів, що визна­чають хід, засоби та методи реалізації стратегії на більш короткий часовий період.

Під тактичним (оперативним) плануванням господарсько-фінансової діяльності підприємства розуміють процес, що дозволяє керівництву підприємства здійснювати ув'язку та конкретизацію за­ходів, з реалізації обраної стратегії розвитку за рівнями управління підприємством, часом здійснення, конкретними виконавцями, дозво­ляє задавати чіткі кількісні параметри досягнення стратегічних цілей розвитку.

Вища ціль тактичного планування полягає в тому, щоб оволодіти ефективним інструментом досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства.

Основними завданнями тактичного планування є:

1. Узгодження системи цілей підприємства за окремими напрям­ками його діяльності з головною (стратегічною) ціллю, та їх кількісне визначення.

2. Своєчасне виявлення засобів, альтернатив, шансів та ризику досягнення поставлених цілей.

3. Рання діагностика проблемних ситуацій та розробка системи заходів з їх профілактики та попередження.

4. Координація діяльності окремих організаційних структур під­приємства.

5. Інформування та мотивація персоналу стосовно діяльності під­приємства з кожного напрямку робіт.

6. Визначення параметрів контролю за діяльністю підприємства. Результатом здійснення тактичного планування є розробка плану

або системи планів. План являє собою документ, в якому на конкре­тний період відображені завдання з економічного та соціального роз­витку підприємства або його структурного підрозділу. Завдання ви­значені у вигляді конкретних показників, які відтворюють кількісні та якісні характеристики господарської діяльності підприємства: його цілі, ресурси, що використовуються, та отримані результати.

Основними принципами здійснення тактичного планування є:

• орієнтація на обрану стратегію та створення умов для u' реалізації;

• комплексний, системний підхід до управління економічними процесами;

• творчий підхід до рішення проблем;

• розуміння зв'язку підприємства із зовнішнім середовищем його функціонування;

• динамізм, готовність до змін;

• необхідність прийняття рішень в умовах неповноти інформації;

• розробка різних альтернатив та вибір найбільш ефективної.

Тактичні плани підприємства розрізняються за рядом ознак:

1. За періодом часу - довгострокові, середньострокові, короткост­рокові, оперативні.

2. За ієрархією управління - в цілому по підприємству, по струк­турних підрозділах, по робочих місцях.

3. За функціональними напрямками діяльності - план закупівлі, зберігання, товарообороту, забезпечення ресурсами, фінансування, інвестування та інше.

Всі види діяльності взаємопов'язані між собою, доповнюють та конкретизують один одного, забезпечуючи поетапне наближення до обраної мети. Випадки взаємозалежності між планами за окремими напрямками діяльності підприємства відтворені на рис. 18.

Комплексний план економічного та соціального розвитку торговель­ного підприємства складається з наступних взаємопов'язаних розділів:

1. План товарообороту підприємства. Це центральний розділ плану, який складає основу для розробки багатьох інших планових показників. В ньому згідно з розробленою стратегією діяльності вста­новлюються планові завдання з обсягу товарообороту підприємства та його структурних підрозділів, визначається склад товарообороту за формами реалізації товарів та послуг, асортиментна структура това­рообороту.

2. План формування товарних запасів. Цей розділ плану розроб­ляється на основі плану товарообороту підприємства, він визначає розмір та рівень (в днях обороту) товарних запасів, необхідних під­приємству для здійснення безперебійної реалізації товарів (в цілому по підприємству та по окремих групах товарів).

3. План товарного забезпечення обороту (закупівлі товарів). В цьому розділі плану визначається загальний обсяг та асортиментна структура закупівлі товарних ресурсів, необхідних для забезпечення виконання позапланованого обсягу товарообороту та формування не­обхідних товарних запасів. Плановий обсяг закупок диференціюється по окремих постачальниках, строках, формах проведення закупівель. В окремому підрозділі визначаються планові графіки надходження товарів на склади торговельного підприємства та розміщення товар­них ресурсів по окремих складах (місцях зберігання).

4. План з праці. Цей розділ плану об'єднує планові розрахунки, пов'язані: з визначенням потреби підприємства в персоналі в цілому та за окремими категоріями; плануванням підготовки, підвищення кваліфікації та підбору кадрів; обгрунтуванням форм та систем опла­ти праці, формуванням штатного розкладу, розрахунком окладів, ставок, розцінок; розробкою загального кошторису фонду заро­бітної платні та фонду споживання підприємства.

•й| Підсумкові показники стратегічного плану (умовні ] ■ні показники та орієнтири) І

V-^ ., ,

План закупок товарних та інших матеріальних ресурсів

_с

,<жтж

План реалізації товарів та послуг (товарообороту), проведення іншої

господарської діяльності)

План формування товарних та інших матеріальних запасів

Тактичне планування

_J

шттт,

1г І

План формування та розвитку матеріально-технічної бази

План отримання доходів

План (кошторис) поточних витрат підприємства

План використання та розподілу прибутку

План отримання прибутку

План соціального розвитку підприємства

План утворення та використання прибутку

1

1^

План притягнення залучених джерел фінансування

План утворення та використання фінансових ресурсів

ь. : z

План руху грошових засобів

У_

Балансовий план

Фінансовий план

В даний розділ плану включають заходи з підвищення продуктивнос­ті праці робітників підприємства.

5. План формування та розвитку матеріально-технічної бази підприємства. В цьому розділі плану узагальнюються розрахунки, пов'язані з визначенням необхідного обсягу та складу основних фон- дів підприємства; розробки заходів з розширення та реконструкції підприємства, вводу в дію нових основних фондів (проекти реальних інвестицій), а також визначаються напрямки та характер викорис- тання тимчасово вільних торгових та складських приміщень підпри- ємства, інших основних фондів, узагальнюються заходи щодо підви- щення ефективності використання наявної матеріально-технічної бази підприємства.

Якщо частково основні фонди підприємства формуються на орен­дній (лізинговій) основі, то в якості окреми х підрозділів плану роз­робляються плани здійснення орендних (лізингових) операцій, ви­значаються терміни отримання обладнання або площ.

6. План (кошторис) поточних витрат підприємства. Даний розділ плану розробляється за окремими видами діяльності та об'єд­нує планові розрахунки з обгрунтування норм окремих видів витрат, їх загального обсягу в цілому по підприємству та по окремих струк­турних підрозділах (центрах відповідальності щодо витрат). Особлива увага в ході розробки цього розділу плану приділяється обгрунтуван­ню планової величини та складу витрат обігу торговельного підпри­ємства щодо реалізації товарів та послуг.

7. План доходів підприємства. Розробка цього розділу плану до­зволяє визначити загальний обсяг, структуру та строки отримання доходів за окремими видами діяльності підприємства, джерела отри­мання доходів; обгрунтувати стратегію формування рівня торгових надбавок за окремими видами товарів або товарними комплексами.

8. План отримання та використання прибутку. Цей розділ плану розробляється на основі двох попередніх розділів. Включає в себе план отримання прибутку в цілому та за видами його діяльності, а також план розподілу прибутку за окремими напрямками його ви­користання. Інформація даного розділу плану дозволяє оцінити рівень рентабельності діяльності підприємства, а також обсяг прибутку, що залишається в його розпорядженні для рішення завдань, які стоять перед підприємством щодо виробничого та соціального розвитку.

9. Фінансовий план підприємства. Цей розділ об'єднує: план утворення та використання фінансових ресурсів підприємства, план руху грошових коштів підприємства, план притягнення позикових джерел фінансування, балансовий план.

План утворення та використання фінансових ресурсів узагаль­нює обсяги та строки отримання власних і позикових фінансових ре-

сурсів, визначає обсяги фінансування окремих видів діяльності та за­ходів, що здійснюються для розвитку підприємства.

План руху грошових коштів розробляється з метою контролю за станом поточної платоспроможності підприємства. Він узагальнює планові показники та строки надходження та витрати грошових кош­тів; визначає достатність резерву грошових коштів (їх залишку на розрахунковому рахунку) для фінансування діяльності підприємства в разі коливання обсягів надходження грошей, здійснення непередба­чених витрат.

План залучення позикових джерел фінансування визначає обся­ги, строки та форму отримання позикових ресурсів. Являється осно­вою для визначення ціни позикового капіталу та розробки графіка платежів з обслуговування зовнішніх зобов'язань.

Балансовий план узагальнює проведені вище розрахунки та оці­нює розміри, склад, структуру активів (майна) та пасивів (джерел коштів) на кінець планового періоду. Дозволяє оцінити фінансову стійкість підприємства, рентабельність майна власного капіталу, ді­лову активність (обіговість коштів) торговельного підприємства на плановий період.

10. План соціального розвитку колективу. В ньому узагальнюю­ться намічені заходи щодо удосконалення соціально-демографічної структури колективу, покращення умов та охорони праці, удоскона­лення медичного обслуговування та житлових умов, фінансування со­ціальних програм.

Обгрунтування та розрахунок показників плану господарсько-фінансової діяльності підприємства здійснюється шляхом викорис­тання різних методів планування.

Метод планування являє собою спосіб обгрунтування рівня показ­ника на майбутній період. Вибір методу планування, що застосовує­ться, визначається рядом факторів: ступенем складності показника, що розраховується, та його взаємозв'язку з іншими розділами плану; тривалістю планового періоду; забезпеченістю вихідною інформацією, організаційно-технічними можливостями її отримання, обробки та використання в планових розрахунках.

Основними методами планування діяльності підприємства в суча­сних умовах є: програмно-цільовий метод, балансовий метод, еконо-міко-статистичний метод, факторно-аналітичний метод, метод техні-ко-економічних розрахунків, економіко-математичні та евристичні методи.

Застосування програмно-цільового методу передбачає первісне ви­значення цільової функції діяльності підприємства на ринку - обсягу необхідного прибутку, який і стає основою розробки планових показ­ників з інших розділів плану, перш за все обсягу товарообороту, по­точних витрат та доходів підприємства. Розраховані у такий спосіб показники плану слід розглядати як цільові, необхідні та оцінювати можливість їх досягнення з допомогою інших методів.

Відхилення між цільовим значенням показника та його рівнем, розрахованим іншими методами (з урахуванням наявних можливос­тей) визначають розмір резервів підвищення ефективності діяльності, які повинні бути знайдені та мобілізовані.

Балансовий метод планування використовується для розрахунку взаємопов'язаних показників плану, а також для узгодження потреб та ресурсів підприємства, виходячи з обраних пріоритетів.

Важливе місце в забезпеченні нормальної життєдіяльності торго­вельного підприємства мають товарні баланси, баланси матеріально-технічного забезпечення, баланси утворення та використання фінан­сових ресурсів підприємства, балансовий план та інше.

Кожний баланс складається з визначених статей, в яких вказую­ться розміри окремих видів ресурсів (можливості закупки товарів, отримання основних фондів, утворення фінансових ресурсів та інше), а також визначається потреба підприємства в їх утворенні за окреми­ми напрямками використання. Економічне обгрунтування показників статей балансу являє собою самостійний етап планування, а балансо­вий метод дозволяє лише забезпечити та проконтролювати необхідну відповідність між ними.

Широке розповсюдження в практиці роботи підприємства отримали різні економіко-статистичні методи: середньорічних та ковзних темпів росту, темпових співвідношень, коефіцієнта еластичності, рівневих пока­зників та інше. В основі всіх перерахованих методів лежить вивчення динаміки досліджуваного показника в ретроспективному періоді та екст­раполяція наявних тенденцій на майбутнє. Ці методи досить прості у використанні, не потребують додаткової інформації. Разом з цим, їх за­стосування в сучасних умовах потребує забезпечення зіставленості пока­зників, перш за все за цінами та умовами здійснення господарсько-фінансової діяльності, формами та інструментами державного регулю­вання торговельної діяльності (зокрема - механізму оподаткування) та інше. Без виконання умов зіставленості дані методи не можуть дати об'єктивного результату.

Більш реальне значення планових показників дозволяє визначити факторно-аналітичний метод планування. Даний метод коригує ре­зультати отриманих в ході застосування економіко-статистичних ме­тодів, з врахуванням експертної або кількісної оцінки прогнозованої зміни окремих факторів, що впливають на умови діяльності підпри­ємства та значення планованих показників.

Найбільш точні, але й найбільш трудомісткі результати дає засто­сування методів техніко-економічних розрахунків (прямого рахун­ку). Вони базуються на застосуванні прогресивних норм та нормати­вів витрачення окремих видів ресурсів на одиницю товарообороту, ді­ючих тарифів, розцінок, норм, ставок та інше. При цьому розмір по­казника визначається за елементами шляхом кількісної оцінки всіх факторів, що впливають на його величину.

Використання широкого спектра економіко-математичних мето­дів дозволяє на базі застосування сучасних засобів обчислювальної техніки вирішити завдання оптимізації планів. З цією метою розроб­ляється алгоритмічна модель окремих показників плану, яка за до­помогою математичних формул, нерівностей, обмежень описує взаємо­зв'язки між показниками, граничний розмір використання ресурсів та критерій оптимізації плану.

Найчастіше ці методи використовуються для оптимізації обсягу товарообороту, графіка завозу товарів та утворення товарних запасів, обгрунтування граничних розмірів утворення дебіторської заборгова­ності (розміру, знижок, що надаються покупцям), управління струк­турою капіталу, грошовими засобами та інше.

Крім перерахованих методів все більше застосування стали отри­мувати евристичні методи розробки планових рішень на базі засто­сування методів "мозкового штурму", "експертної оцінки", "дерева рішень", журі керуючих та інше. Ці методи дозволяють отримати суб'єктивну оцінку, засновану на використанні минулого досвіду, знань, прогнозу ймовірного розвитку ситуації, врахування неформалі-зованих факторів, що в сучасній "непередбаченій" обстановці є до­сить важливими.

Різні методи планування застосовуються не окремо, а доповнюють один одного, компенсуючи недоліки, притаманні кожному з них. В сукупності методи, що застосовуються, являють собою комплекс ме­тодичного забезпечення планових завдань.

Правильно обгрунтувати плани та обрати метод планових розра­хунків допомагає економічний аналіз діяльності підприємства та формування відповідних показників в передплановому періоді. Це не просто фіксація становища, що склалося, виходячи з динаміки пока­зників. Проведення аналізу покликане: виявити об'єктивний меха­нізм економічного процесу, визначити причини існуючого становища, фактори та характер їх впливу на аналізований показник, виявити проблеми, що потребують рішення, оцінити наявні невикористані можливості підвищення ефективності господарсько-фінансової діяль­ності підприємства. При проведенні аналізу слід застосовувати не лише матеріали за підсумками господарювання даного підприємства, а й ширше використовувати можливості аналізу своєї діяльності в порівнянні з підприємствами-аналогами та конкурентами підпри­ємства.

Підвищення обгрунтованості планових рішень, що приймаються, їх варіантності, комплексності, оперативне коригування в умовах господар­ської ситуації, що швидко змінюється, неможливе без застосування за­собів обчислювальної техніки, впровадження в практику роботи автома­тизованих робочих місць (АРМів) - економіста підприємства.

Застосування електронно-обчислювальної техніки (EOT) дозволяє суттєво поглибити економічний аналіз діяльності підприємства, вико­ристовувати сучасні (більш трудомісткі) методики його проведення.

В ході проведення планової роботи з застосуванням EOT, фахівці підприємства отримують можливість не тільки проводити поглиблені, диференційовані, багатоваріантні розрахунки окремих економічних по­казників, а й удосконалювати методичний апарат планування. Застосу­вання EOT, зокрема Excel 7.0 for Windows, дозволяє впровадити в прак­тику планової роботи:

• розробку імітаційних моделей типу "підбір параметра" (оцінка необхідного значення планового показника для досягнення встановле­ного значення цільового показника);

• "розробку сценаріїв" (оцінка різних варіантів стану впрова­джень, зовнішнього середовища підприємства та результатів його дія­льності);

• створення та рішення силами самого економіста реальних оп-тимізаційних завдань;

• використання корелятивно-регресивного, кластерного аналізу, аналізу чутливості, методу Монте-Карло та інше;

• створення баз знань з динаміки економічних показників, сис­тем інтелектуальної підтримки управлінських та планових рішень, що приймаються.

Розробка АРМів економіста на базі АРМу бухгалтера дозволяє ви­рішити проблему актуальності, сучасності та повноти отримання не­обхідної інформації, пов'язати облікову, аналітичну та планову робо­ту, орієнтувати їх проведення на стратегічні цілі розвитку підприємства.

Таким чином, використання інформаційних технологій обробки інформації дозволяє звільнити робітників економічних служб від ру­тинних операцій нетворчої роботи, зосередити їхні зусилля на роз­робці стратегії та тактики діяльності підприємства на ринку.

Питання для самоперевірки:

1. Визначте, що розуміють під метою функціонування підприємства.

2. Дайте характеристику підходів, які використовують при фор­муванні стратегічних цілей.

3. Які ознаки покладені в основу класифікації цілей функціону­вання підприємства.

1. Які протиріччя виникають між цілями підприємства і суспіль­ства? Як досягти гармонізації цілей?

4. Перерахуйте стадії життєвого циклу підприємства і визначте залежність головних та проміжних цілей підприємства від стадії життєвого циклу.

5. Які вимоги покладені в основу визначення цілей діяльності підприємства.

6. Що собою являє "дерево цілей"? Які форми його побудови ви знаєте? Побудуйте "дерево цілей" відповідно до визначеної вами голо­вної мети діяльності будь-якого підприємства.

8. Дайте визначення поняття "стратегія підприємства".

9. Які типи стратегій підприємства ви знаєте? Які класифікаційні ознаки покладені в основу їх визначення?

10. Назвіть принципи розробки стратегій розвитку підприємства.

11. Дайте характеристику етапів процесу формування стратегії розвитку торговельного підприємства.

12. За якими параметрами здійснюють оцінку розроблених стра­тегічних альтернатив та вибір найбільш доцільного варіанту?

13. Здійснення яких заходів необхідно для реалізації розробленої стратегії розвитку підприємства?

14. З якою метою здійснюється моніторинг ходу реалізації обра­ної стратегії?

15. Дайте розгорнуту характеристику макро- та мікросередовища, що оточує підприємство.

16. Визначте характер взаємодії підприємства із зовнішнім середо­вищем, відмінності факторів впливу в різних економічних системах.

17. Які фактори зовнішнього середовища необхідно враховувати для визначення ступеня залежності від них перспектив розвитку під­приємства.

18. Дайте характеристику системи показників для оцінки ринку діяльності торговельного підприємства.

19. Розкрийте сутність поняття "конкурентоспроможність підпри­ємства".

20. Назвіть основні фактори, які визначають конкурентоспромо­жність підприємства.

21. Визначте послідовність оцінки конкурентоспроможності тор­говельного підприємства.

22. Дайте характеристику окремих етапів оцінки конкурен­тоспроможності підприємства.

23. Визначте критерії та напрямки оцінки конкурентоспроможно­сті підприємства.

Роздій 2. Сгііра>п.егіл діяльності торговельного підприємства та її обгрунтування

24. Охарактеризуйте систему показників оцінки конкуренто­спроможності торговельного підприємства.

25. Назвіть методи оцінки конкурентоспроможності підприємства, умови їх використання.

26. Розкрийте сутність методів різниць, рангів, бальної оцінки конкурентоспроможності підприємства, назвіть їх вади і переваги. Наведіть приклади.

27. Визначте сутність методу "еталону" (графічний метод), його призначення і умови застосування. Наведіть приклади.

28. Визначте сутність поняття "стратегічний потенціал підприєм­ства" .

29. Які умови, що визначають рівень стратегічного потенціалу підприємства?

30. Перелічіть основні складові стратегічного потенціалу торго­вельного підприємства, які визначають перспективи його розвитку.

31. Конкурентний статус підприємства, його сутність і відмінності з поняттям "конкурентоспроможність підприємства", та "конкурентні переваги".

32. Порядок оцінки перспективних можливостей розвитку внут­рішнього потенціалу підприємства.

33. Дайте характеристику системи показників (елементів страте­гічного потенціалу), що обумовлюють внутрішні перспективи зрос­тання конкурентного статусу підприємства.

34. У чому полягає сутність методу "аналізу ієрархій", який ви­користовується для узгодження елементів стратегічного потенціалу?

35. Планування господарсько-фінансової діяльності і його роль в реалізації обраної стратегії розвитку.

36. Назвіть основні завдання тактичного планування.

37. Принципи тактичного планування діяльності підприємства.

38. Склад розділів плану економічного та соціального розвитку торговельного підприємства, взаємозв'язок між ними.

39. Методи планування, їх сутність та умови застосування.

40. Економічний аналіз як передумова обгрунтування планово-прогнозних показників діяльності підприємства.

41. Інформаційні технології планово-аналітичних розрахунків як інструмент підвищення обгрунтованості управлінських рішень.

Розділ 3. Управління товарооборотом торговельного підприємства

Ключові слова та поняття:

товарооборот, види та форми товарообороту, роздрібний товаро­оборот, товарооборот громадського харчування, оптовий товарооборот, обсяг товарообороту, фізичний обсяг, склад, структура товарообороту, фактори розвитку товарообороту, стратегія управління товарооборо­том, принципи управління товарооборотом, структурно-логічна модель управління товарооборотом, економічні межі діяльності тор­говельного підприємства, методи планування товарообороту, асорти­ментна політика торговельного підприємства, поточне планування асортиментної структури товарообороту, стратегічне регулювання асортиментної структури товарообороту.

3.1. Сутність товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності

Основну масу матеріальних благ, що використовуються для особи­стих потреб, населення отримує через торгівлю. Кількісна та якісна характеристики товарної маси, яка переходить із сфери виробництва в сферу споживання, відповідно закону товарного обігу, знаходить своє відтворення в показниках товарообороту.

В загальному контексті під товарооборотом розуміють продаж товарів масового споживання та надання платних торговельних по­слуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи, або іншим підприємствам - для подальшої переробки чи продажу. Економічні відносини, що пов'язані з обміном грошових коштів на товари, відображають економічну сутність товарообороту.

Значення товарообороту необхідно розглядати на рівні держави та на рівні конкретного торговельного підприємства (рис. 19).

На державному рівні значення показника "обсяг та структура то­варообороту" полягає у наступному.

1. Роздрібний товарооборот є одним з важливих показників соці­ально-економічного розвитку країни, який характеризує заключний етап руху товарів в сферу споживання. Саме через роздрібний товаро­оборот відбувається зміна форми вартості споживчих товарів, створеної в процесі виробництва. В результаті відшкодовуються виробничі витрати та створюються умови для подальшого розвитку виробництва.

Обсяг та структура товарообороту

На рівні держави

_с

На рівні підприємства

Показник соціально-економічного розвитку країни (регіону)

■IHMBF

^ Економічна передумова отримання необхідного обсягу доходу та прибутку

Показник обсягу діяльності

підприємства та матеріалізації купівельних фондів населення

Фактор формування ресурсного потенціалу підприємства

Індикатор рівня життя населення

Показник стану грошового обігу

Рис. 19. Значення показника товарообороту на рівні держави та окремого торговельного підприємства

2. Роздрібний товарооборот характеризує обсяг залучення купі­вельних фондів споживачів у вигляді грошових доходів, що отримані як оплата праці і обмінюються в роздрібній торгівлі на товари відпо­відно до попиту населення.

3. Роздрібний товарооборот є одним з важливих показників рівня життя, матеріального та культурного благополуччя населення країни.

Для характеристики рівня життя населення використовується ці­ла система аналітичних показників, що є вихідними від обсягу това­рообороту: обсяг споживання окремих видів продовольчих та непро­довольчих товарів, забезпечення населення товарами культурно-побутового призначення, відповідність споживання раціональним нормам тощо.

4. Роздрібний товарооборот певною мірою впливає на стан грошо­вого обігу в державі, стійкість національної валюти, позаяк обіг го­тівкових коштів здебільшого пов'язаний з обслуговуванням роздріб­ного товарообороту.

Обсяг товарообороту є основним валовим показником діяльності торговельного підприємства, який характеризує результат його діяльності щодо залучення купівельних фондів споживачів. Саме реа­лізація певної маси товарів створює економічне підґрунтя для отри­мання певного обсягу доходів та прибутку, тобто формує передумови для реалізації стратегічних цілей діяльності підприємства.

Значення показника "обсяг товарообороту" на рівні окремого під­приємства залежить від типу економічної системи. Порівняльна ха­рактеристика показника товарообороту в умовах державно-директивної та ринкової економіки наведена у табл. 12.

Таблиця 12

Характеристика показника товарообороту в умовах державно-директивної та ринкової економіки

Ознака	Державно-директивна економіка	Ринкова економіка
1. Характер показника товарообороту	Директивний: встановлю­ється вищими керівними організаціями	Автономний: формується підприємством самостійно
2. Ступінь регламентації показника	Фіксований	Розрахунковий, орієнтований
3. Місце товарообороту в системі показників	Головний, (вихідний) показник, який визначає інші	Похідний від необхідного обсягу прибутку
4. Пріоритет	Валового показника товарообороту	Прибутку та рентабельності
5. Механізм дії	Тотальне планування	Економічне регулювання
6. Підхід до розрахунку	Як однозначно встановленої величини	Багатоваріантний, оптимізаційний
7. Використання в якості оціночного	Показник виконання плану товарообороту	Темпи росту товарооборо­ту в співставних цінах

Як наочно показує таблиця 12, в умовах ринкової економіки об­сяг товарообороту залишається одним з головних показників діяльно-

сті торговельного підприємства. Проте суттєво змінюється його роль та функції. Пішло в минуле тотальне планування обсягів товарообороту окремих торгових підприємств та об'єднань вищими керівними органами галузевого управління; використання обсягу товарообороту та ступеня виконання плану в якості основного показника преміювання трудових колективів галузі. Обсяг товарообороту втратив своє значення головного базового показника, який відіграє визначальну роль порівняно з іншими показниками діяльності підприємства.

В умовах ринкової економіки плановий обсяг товарообороту фор­мується на рівні самого підприємства. Його обсяг визначається, вихо­дячи з необхідного обсягу прибутку та ринкової позиції підприємства. Розроблений таким чином план товарообороту є основним регулюю­чим фактором формування ресурсного потенціалу підприємства. Обсяг та структура товарообороту визначає вимоги щодо обсягу, складу та ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства.

Тотальне планування обсягу товарообороту змінилося економіч­ним регулюванням на базі проведення багатоваріантних, оптиміза-ційних та імітаційних розрахунків, з врахуванням впливу внутріш­нього та зовнішнього середовища на обсяг та структуру товарообороту.

Аналіз товарообороту та контроль за досягненням розроблених пла­нів виступають не тільки в якості інструмента оцінювання діяльності персоналу підприємства, насамперед - для прийняття необхідних заходів з коригування товарної стратегії підприємства, його асортиментної, ці­нової, маркетингової політики, політики закупівлі тощо.

3.2. Класифікація товарообороту підприємства та характеристика його окремих видів

Товарооборот торговельного підприємства здійснюється в різнома­нітних видах та формах (рис. 20).

Залежно від специфіки операцій з купівлі-продажу товарів у складі товарообороту торговельного підприємства виділяють його на­ступні види.

1. Роздрібний товарооборот, який характеризує обсяги продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для власного користування.

2. Гуртовий товарооборот, який характеризує виручку від про­дажу споживчих товарів, що пройшли визначену технологічну оброб­ку на даному підприємстві (зберігання, оптове підсортування, транс­портування, передпродажну підготовку та інше), різним оптовим покупцям для наступної реалізації кінцевим споживачам.

Торгово посередницький

Роздрібний

Регіо­наль­ний гуртО' вий оборот

Зов­нішньо­торговий І оборот (по Експорту)!

Між­регіо­нальний гуртовий оборот

_(К

За органі­зацій­ними форма­ми

іпродая

v.v wj-.-a-.<!3=s~.:

продаж товарів поза роздрібною торговою мережею

Оборот на поза-

Оборот на

ринку

біржовомуі біржовому!:;

ринку

Товарооборот роздрібної торгівлі)

За складом кінцевих спожи­вачів

Товарооборот громадського харчування

продаж товарів безпосередньо населенню

штжшштшшштттт

' За харак тером

товарів,

що прода

^ються

4 Мазаракі fnV,

Гуртова реалізація товарів може здійснюватися в наступних фор­мах:

• регіональний гуртовий товарооборот - продаж товарів гуртовим покупцям свого регіону (міста, району, області);

• міжрегіональний товарооборот - реалізація споживчих товарів гуртовим покупцям інших регіонів (за межі області в рамках країни);

• зовнішньоторговий товарооборот - продаж товарів гуртовим по­купцям інших країн (за експортом).

3. Торговельно-посередницький товарооборот, який визначається обсягом посередницьких операцій купівлі-продажу споживчих товарів без будь-якої технологічної обробки ;,на даному торговельному підпри­ємстві роздрібним або гуртовим покупцям.

У складі торговельно-посередницького обігу виділяють:

• оборот на біржовому ринку, тобто посередницькі операції з ку­півлі-продажу товарів на різноманітних товарних спеціалізованих або універсальних біржах через створені (придбані) брокерські контори або брокерські місця;

• оборот на позабіржовому ринку, до складу якого включають об­сяг посередницьких угод, що склалися поза товарними біржами з віт­чизняними або зарубіжними учасниками.

Роздрібна реалізація товарів здійснюється в різноманітних фор­мах роздрібного товарообороту:

1. Залежно від організаційних форм продажу споживчих товарів роздрібний товарооборот поділяється на:

а) товарооборот торговельної мережі, у складі якого виділяють:

• товарооборот роздрібної торгівлі, який здійснюється через спе­ціально організовану торговельну мережу (магазини, намети, кіоски, аптеки, автозаправочні станції та інше);

• товарооборот підприємств громадського харчування (їдалень, кафе, кафетеріїв, ресторанів, барів та інше).

б) продаж поза торговельною мережею населенню товарів власного виробництва, закуплених «на боці» або отриманих за бартером через каси неторгових підприємств, організацій, установ.

2. Залежно від складу кінцевих споживачів виділяють такі форми роздрібного товарообороту, як:

- продаж безпосередньо населенню;

- продаж товарів із спеціалізованої торговельної мережі окремим категоріям організацій та підприємств в порядку дрібного гурту.

3. Залежно від форми грошових розрахунків виділяють:

- реалізацію товарів за готівку:] грошові кошти, отримані безпо­середньо від покупців або перераховані із спеціальних рахунків вкладників (фізичних осіб) за їх дорученням;

• за розрахункові чеки установ, банків;

• продаж товарів за безготівковим розрахунком.

4. Залежно від термінів розрахунку за реалізовані товари у скла- ді роздрібного товарообороту виділяють:

- продаж товарів з негайною оплатою;

- продаж товарів в кредит з відстрочкою платежу на встановлений термін або шляхом здійснення узгоджених періодичних платежів.

Незалежно від часу сплати грошей роздрібний товарооборот виз­начається в цінах фактичної реалізації на момент передачі товарів покупцям.

5. Залежно від характеру реалізованих товарів у складі товаро- обороту виділяють:

- продаж нових товарів;

- продаж товарів, що були у використанні - скуплених у населення, прийнятих торговими підприємствами від населення на комісію.

При здійсненні скупки товарів у населення підприємства сплачу­ють їх вартість за узгодженими цінами на момент передачі товарів або в узгоджений термін. Товар, що скуповується, переходить у влас­ність підприємства та реалізується ним від свого імені.

При прийнятті товарів на комісію торговельне підприємство вико­нує послуги щодо їх реалізації за комісійну винагороду (у відсотках від ціни товарів). У випадку нереалізації протягом ЗО днів комісійних товарів, вони підлягають уціненню або поверненню комітентові з від­шкодуванням торговельному підприємству витрат на зберігання не-проданих товарів.

Склад окремих форм та видів роздрібного товарообороту регламен­тується інструкцією про облік роздрібного товарообороту та товарних запасів.

Товарооборот роздрібної торгівлі

До складу роздрібного товарообороту роздрібної торгівлі щодо продажу товарів населенню за готівку включають:

1. Продаж товарів з роздрібної мережі (магазинів, аптек, наметів, ларків, кіосків, автозаправочних станцій, автоматів, розвізної, роз­носної та іншої торгової мережі) за готівку, за розрахункові чеки установ банків, за перерахуванням з рахунків вкладників установ банків (за їх дорученням); продаж товарів через підприємства та сек­ції посилочної торгівлі при універмагах та інших магазинах; а також продаж товарів на борту літаків та в пасажирських поїздах.

Продаж товарів населенню за розрахункові чеки установ банків, за перерахуванням з рахунків вкладників (за їх дорученням) розці­нюється як продаж за готівку.

підприємства

Вартість товарів (включаючи вартість посилочних ящиків), що відправляються через підприємства посилочної торгівлі, включається до обсягу товарообороту на момент здачі їх підприємством торгівлі відділенню зв'язку.

Продаж товарів на борту літаків та в пасажирських поїздах врахову­ється в роздрібному товарообороті магазину-складу на момент здачі йому грошової виручки бортпровідниками та провідниками поїздів.

Вартість розфасованих в магазинах продовольчих товарів врахову­ється в роздрібному товарообороті, включаючи вартість пакування.

2. Продаж населенню товарів тривалого використання (меблів, те-лерадіоапаратури, холодильників, транспортних засобів та інше) за зразками на момент фактичної відпустки (доставки) їх покупцю неза­лежно від часу сплати грошей.

3. Продаж населенню товарів в кредит з відстрочкою платежів, товарів, прийнятих від населення на комісійній основі, причому до товарообороту включається повна вартість товарів за роздрібними ці­нами на момент фактичного отримання їх покупцями.

4. Продаж цукру з цукрових заводів, соняшникової олії з заводів, що виробляють рослинну олію, та масложиркомбінатів (минаючи ор­ганізації споживчої кооперації) при закупівлі сільскогосподарчих продуктів від населення, вартість концентрованих кормів та інших товарів, реалізованих населенню за зустрічним продажем.

5. Виручка пунктів-магазинів вторинної сировини від продажу населенню товарів за здану вторинну сировину.

6. Продаж друкованих видань (книг, газет, журналів, видань у грам­запису) за передплатою на момент фактичної видачі видань.

7. Продаж робітникам та службовцям форменого одягу як з роз­дрібної торгівлі, так і зі складів організацій, установ та підприємств на момент фактичної видачі речей в сумі, що належить сплаті робіт­никами та службовцями.

8. Продаж споживчих товарів за іноземну валюту (у встановлено­му діючим законодавством порядку) включається до роздрібного това­рообороту в перерахуванні в гривню за курсом Національного банку України на момент продажу.

9. Продаж сільськогосподарських продуктів, худоби, птиці та ін­ших товарів сільськогосподарськими підприємствами (колективними та міжгосподарськими підприємствами, радгоспами, спільними та іншими господарствами, створеними на базі сільськогосподарських підприємств, підсобними господарствами підприємств та організацій, що мають самостійний баланс) через торговельну мережу та зі складів господарств; продаж з підсобних господарств, що належать організа­ціям, установам та підприємствам, при цьому виручка від продажу продукції враховується в товарообороті господарств за місцем їх зна­ходження в цінах фактичної реалізації.

підприємства

10. Продаж населенню будівельних матеріалів та інших спожив­чих товарів (власного виробництва, отриманих за рахунок товарооб­мінних операцій, закуплених за кордоном) безпосередньо об'єднання­ми, підприємствами, організаціями, установами з оплатою через їх каси.

11. Продаж населенню лісоматеріалів, деревного палива (зі скла­дів, безпосередньо з лісових ділянок, лісу на корені) лісозаготівель­ними підприємствами.

12. Продаж пільговим категоріям населення легкових автомобілів з ручним керуванням через торговельну мережу, санітарно-гігієнічних та фармацевтичних товарів аптечними закладами та під­приємствами медтехніки, палива — організаціями, що постачають паливо в розмірі фактично сплаченої населенням вартості.

13. Роздрібний продаж товарів пільговим категоріям населення в частині, сплаченій безпосередньо з бюджету, або організаціями соці­ального забезпечення, лікувальними, профілактичними установами, в статистичній звітності відображається окремою строфою.

До складу роздрібного товарообороту роздрібної торгівлі з прода­жу товарів установам, організаціям, підприємствам за безготівко­вим рахунком включають:

1. Продаж продуктів харчування з роздрібної торгової мережі та мережі громадського харчування окремим установам охорони здоров'я, соціального забезпечення та освіти (лікувальним, профі­лактичним, будинкам відпочинку, для літніх людей, загальної освіти, дошкільного виховання, виховання дітей, які залишилися без опіки батьків), для організації харчування певного континген­ту населення.

2. Продаж продовольчих товарів суднам морського та річкового флоту, риболовецьким промисловим суднам для харчування екіпажів суден, туристів та пасажирів в ресторанах, геологорозвідувальних партіях для харчування робітників експедицій а також — окремих непродовольчих товарів на поточні потреби (мило, сірники та інше) для реалізації членам екіпажів.

3. Продаж товарів подарункового асортименту до свят та новоріч­них подарунків для дітей.

4. Продаж молока та соків, вироблених підприємствами для робітників та службовців, зайнятих у цехах з шкідливими умовами праці.

5. Продаж непродовольчих товарів суднам морського та річкового флоту для реалізації в барах, буфетах та кіосках, оскільки бари, бу­фети та кіоски суден не дають звітності про роздрібний товарооборот.

6. Продаж (відпуск) з роздрібної торгової мережі товарів культур­но-побутового та господарського призначення пунктам та спеціалізо­підприємства

ваним магазинам, які надають населенню товари в прокат, а також продаж товарів для комплектування баз прокату спортивного та культурно-побутового інвентаря.

7. Продаж продовольчих товарів та речей першої необхідності з роздрібної торговельної мережі виправно-трудовими установами для відпуску спецконтингенту за рахунок їхніх власних коштів, що збері­гаються в установах банків.

8. Продаж продовольчих товарів військовим частинам для поліп­шення харчування військовослужбовців за рахунок коштів, що зароб­лені особовим складом в підсобних господарствах, на сільгоспроботах та зараховані на окремий рахунок військових частин.

9. Продаж організаціям, установам та підприємствам друкованих видань (книг, газет, журналів) за передплатою, продаж книг бібліоте­кам, підручників загальноосвітнім школам магазинами та бібліотеч­ними колекторами, вартість літератури, яка відправлена окремими примірниками (а не великими партіями) накладеною платою підпри­ємствам та організаціям за їхнім замовленням. При цьому в товаро­оборот включають вартість літератури, що відправлена, за кількістю здачі посилок та бандеролей до відділення зв'язку.

До роздрібного товарообороту роздрібної торгівлі не включають:

• продаж товарів за безготівковим рахунком організаціям, уста­новам та підприємствам (крім перерахованих вище);

• відпуск товарів власного виробництва робітникам підприємст­вами, організаціями, установами за рахунок оплати праці;

- вартість тари, яка повернена постачальникам;

• внутрішній відпуск товарів в межах торговельної організації (зі складу в магазин або їдальню, з магазину в намет, переміщення това­рів між магазинами, повернення товарів з магазину до складу), а та­кож іншими торговельними організаціями в порядку передачі, від­пуск товарів промисловим підприємствам для переробки на давальницьких основах;

• відпуск продовольчих товарів військовим частинам, школам міліції, виправно-трудовим таборам, лікувально-трудовим профілак­торіям та іншим (крім продажу, вказаного вище);

• продаж медичного обладнання, інструменту, спеціальних медичних меблів та медикаментів лікувальними закладами, дитячи­ми садками та іншими організаціями та підприємствами;

• продаж роздрібними торговельними підприємствами населенню проїзних квитків та талонів на всі види міського пасажирського транспорту, лотерейних квитків;

• продаж населенню поштових марок, конвертів з маркою, пош­тових листівок відділеннями зв'язку;

• продаж сільськогосподарськими підприємствами товарів на ринках;

• вартість скляного посуду, що має заставну ціну, проданого з товаром (з-під алкогольних та безалкогольних напоїв, молочних про­дуктів та інших товарів);

• виручка, яка враховується в платних послугах, в тому числі побутових: пошив та ремонт речей власного використання, ремонт предметів тривалого користування, будівництво та ремонт житла (квартир), послуг пралень, перукарень, хімчисток, фотографій, про­кат споживчих товарів (зокрема й спортивного інвентаря спортивни­ми організаціями), ритуальні послуги.

Виключається з торгової виручки та не входить до обсягу роздріб­ного товарообороту вартість товарів, повернених населенням, що не витримали гарантійних термінів служби, товарів, повернених в секції посилочної торгівлі покупцями та відділеннями зв'язку.

Товарооборот громадського харчування

Загальний обсяг товарообороту підприємств громадського харчу­вання (їдалень, кафе, кафетеріїв, ресторанів, барів та інше) складає­ться з:

- обігу з реалізації продукції власного виробництва підприєм­ствами громадського харчування;

- обігу з роздрібного продажу купованих товарів.

Реалізація продукції власного виробництва поділяється за своїм призначенням на дві групи:

- роздрібний продаж безпосередньо населенню;

- оптовий продаж іншим підприємствам громадського харчуван­ня в роздрібній торгівлі.

До продукції власного виробництва громадського харчування на­лежать: готові вироби та напівфабрикати, що виготовлені на кухні або в підсобних виробничих цехах підприємства громадського харчу­вання шляхом теплової чи холодної обробки сировини та продуктів, незалежно від того, як реалізується ця продукція на даному підпри­ємстві: безпосередньо населенню, іншим підприємствам громадського харчування або роздрібним торговим підприємствам для подальшого продажу населенню.

До продукції власного виробництва відносять наступні види виро­бів:

1. Обідні вироби у вигляді перших, других та третіх страв, вклю­чаючи страви, виготовлені з куплених напівфабрикатів, а також хліб, якщо він входить до вартості страви (обіду) або відпускається на роз­дачі разом з обідом.

2. Гарячі та холодні закуски порціями: сосиски, сардельки, вінег­рети, м'ясна та рибна гастрономія, оселедець та інше.

3. Кулінарні вироби (варене м'ясо, птиця, риба; смажене м'ясо, птиця, дичина, риба; печене м'ясо та риба; копчене м'ясо, птиця, ри­ба, ковбасні вироби власного виробництва; паштети, заливні, холодці, кулінарні заморожені вироби, різноманітні вироби з тіста з начин­кою, пироги та інше).

4. Напівфабрикати, виготовлені для продажу (м'ясні, рибні, з круп, картопля очищена, овочі очищені, овочі варені, тісто та інше).

5. Мучні вироби власного виробництва (хліб, булочки, пончики, пиріжки, ватрушки, марципани та інше).

6. Мучні кондитерськ вироби власного виробництва (торти, тістеч­ка, кекси, ромові бабки, рулети, вафлі, печиво, медяники та інше).

7. Бутерброди з маслом, сиром, м'ясною та рибною гастрономією та кулінарними виробами, включаючи вартість хліба.

8. Яйця варені.

9. Кип'ячене молоко.

10. Гарячі напої (чай, кава, какао).

11. Безалкогольні напої власного виробництва (квас, морс, молоч­ні коктейлі та інше).

12. Морозиво власного виробництва, морозиво промислового виро­бництва, яке реалізують з різноманітними наповнювачами у вигляді цукатів, консервованих фруктів, варення, ягід.

13. Фрукти, ягоди, виноград, баштові, цитрусові та свіжі овочі, які реалізують через кухню у вигляді третіх страв та закусок.

14. Консервовані компоти, соки, які відпускають через кухню у вигляді третіх страв.

15. Інші вироби власного виробництва.

До складу продукції власного виробництва включають також ви­ручку підприємств громадського харчування з виготовлення обідньої продукції з сировини замовника (без включення вартості сировини, що надається).

До покупних товарів відносяться товари, які придбані під­приємствами громадського харчування «на стороні» та які продають­ся населенню без будь-якої обробки, а саме:

1. Хліб та хлібобулочні вироби (крім врахованих в обідній про­дукції та бутербродах).

2. Ковбасні вироби, які реалізуються за вагою.

3. Яйця сирі.

4. Фрукти, ягоди, виноград, баштові, цитрусові.

5. Консерви, які реалізуються банками; кондитерські вироби.

6. Морозиво промислового виробництва, за винятком морозива, що реалізується з наповнювачем.

підприємства

7. Алкогольні вироби та пиво; безалкогольні напої невласного ви­робництва; тютюнові вироби та сірники.

8. Напівфабрикати, отримані «на стороні», що продаються спожи­вачам в сирому вигляді, без переробки.

9. Кулінарні вироби, отримані «на стороні» для продажу спожи­вачам.

10.Інші продукти, які продаються без будь-якої переробки. Роздрібний продаж продукції власного виробництва безпосередньо населенню включає:

1. Продаж готових виробів та напівфабрикатів власного виробни­цтва населенню через їдальню та буфет даного підприємства, вклю­чаючи відпуск обідів з собою, а також продаж через магазини куліна­рії та напівфабрикатів, намети, розвізну та розносну мережу, яка належить даному підприємству громадського харчування.

2. Продаж за безготівковим розрахунком готових виробів та напів­фабрикатів власного виробництва лікувальним, профілактичним устано­вам, оздоровчим закладам та закладам відпочинку, соціального забезпе­чення та освіти для харчування населення, яке обслуговується.

3. Продаж продукції пересувних їдалень, які обслуговують робіт­ників сільськогосподарських підприємств на польових станах, на лі­сорозробках, лісосплаві та дорожніх машинних станціях.

Гуртовий продаж продукції власного виробництва іншим підпри­ємствам громадського харчування та роздрібної торгівлі включає:

1. Гуртовий продаж готових виробів та напівфабрикатів власного виробництва їдальням, ресторанам, буфетам та іншим підприємствам громадського харчування.

2. Гуртовий продаж готових виробів та напівфабрикатів власного виробництва підприємствам та організаціям роздрібної торгівлі (магазинам та наметам).

В загальному обсязі товарообороту громадського харчування виді­ляють роздрібний товарооборот громадського харчування, до складу якого включають:

- роздрібний продаж продукції власного виробництва безпосеред­ньо населенню;

- продаж купованих товарів.

В роздрібному товарообороті громадського харчування враховують вартість гарячого харчування робітників з подальшим утриманням з заробітної платні. При цьому вартість харчів, які відпускають за або­нементами або талонами, враховується на момент фактичного відпус­ку харчів за повною вартістю продажу, враховуючи доплати за раху­нок організацій, установ та підприємств на зменшення ціни харчування. Відпуск харчів робітникам підприємств громадського харчування включають в роздрібний товарооборот в розмірі фактично сплаченої робітниками вартості харчування.

В обсязі роздрібного товарообороту громадського харчування виді­ляють продаж за безготівковим розрахунком. До його складу входить: продаж готових виробів та напівфабрикатів власного виробництва лі­кувальним, профілактичним установам, оздоровчим закладам та за­кладам відпочинку, соціального забезпечення та освіти для організа­ції харчування відповідного контингенту населення.

До роздрібного товарообороту громадського харчування не вклю­чають:

• вартість сировини замовника (так звана давальницька сировина);

• вартість тари, яка повернена постачальникам;

• внутрішній відпуск продукції та товарів в межах організації громадського харчування (з комори в їдальню, повернення товарів на базу, переміщення товарів між їдальнями, буфетами та інше);

• виручка перукарень, більярдних, танцювальних залів, відеоса-лонів та інших побутових підприємств, які належать організаціям громадського харчування, а також виручка за перегляд концертних програм.

Для характеристики товарообороту підприємства в процесі обліку, аналізу та планування використовують наступні показники:

1. Обсяг товарообороту в вартісному вираженні, який характе­ризує розмір виручки від реалізації товарів в плані окремих видів то­варообороту.

2. Фізичний обсяг товарообороту, який визначає кількість реалі­зованих товарів в співставних цінах.

3. Склад товарообороту, який характеризує обсяг товарообороту за окремими формами, а також видами питомої ваги в загальному об­сязі товарообороту.

4. Структура товарообороту, яка оцінює товарно-груповий склад реалізації товарів відповідно до утвердженої форми статистич­ної звітності №3 - торг, або за спеціальною розробленою номенклату­рою (переліком) товарів.

3.3. Основні фактори, що визначають обсяг, структуру та перспективи розвитку товарообороту підприємства

Обсяг, структуру та перспективи розвитку товарообороту конкрет­ного підприємства визначає певна сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства (рис. 21).

Серед факторів зовнішнього середовища найважливіше значення мають наступні фактори: