Витрати грошових коштів на погашення та обслуговування імітованих цінних паперів обмеженого строку дії

Благодійні внески

(Майно), перераховані до окремих видів організацій

Імобілізація грошових коштів з товарних запасів, сформованих в попередніх періодах (по ціні придбання)

Вартість придбання товарів, які закуплені та реалізовані у звітному періоді

Грошові витрати обігу

на проведення торговельної

діяльності (без амортизації)

Залишкова вартість об'єктів основних фондів, що не підлягають амортизації та при вимушеній заміні

Витрати грошових коштів на придбання

цінних паперів обмеженого строку дії

Грошові витрати, пов'язані з проведенням інших видів діяльності

Витрати грошових коштів на погашення та обслуговування

цінних паперів обмеженого строку Дії

Валові витрати платника податку

Рис. 83. Склад валових витрат платника податку (економічний підхід)

В той же час залишкова вартість основних фондів, що не підлягає амортизації відповідно встановленого порядку проведення, а також повна залишкова вартість об'єктів, які підлягають вимушеній заміні з об'єкти­вних обставин, належать до валових витрат платника податку.

(l В цілому механізм формування валових витрат залишився до­сить складним. Законодавчо встановлена велика кількість умов та обмежень, що регламентують можливість включення фактично здійс­нених витрат до складу валових витрат та відповідного зменшення оподаткованого прибутку. Додатково визначена необхідність ведення окремого податкового обліку, що суттєво збільшує обсяг облікової ро­боти та витрати на управління.

8.3. Витрати обігу торговельного підприємства та їх склад за різними класифікаційними ознаками

Вивчення сутності, механізму формування та обгрунтування захо­дів щодо управління витратами обігу підприємства, потребує прове­дення їх системної класифікації.

Класифікація витрат торговельного підприємства може бути про­ведена за різними ознаками (рис. 84).

І. За економічним характером витрат виділяють:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

• інші витрати.

//. З метою обліку і планування використовують єдину номен­клатуру витрат обігу, в якій виділяють такі статті витрат:

1. Витрати на перевезення.

2. Витрати на оплату праці.

3. Витрати на оренду та утримання основних фондів.

mm

_с

Ознаки класифікації витрат обігу торговельного підприємства

Економічний характер витрат

Єдина номенклатура

_D

_■Є

_■Q

Ступінь однорідності

Порядок і спосіб

відображення витрат у витратах обігу

Час одержання результатів (віддач на витрати

Вид ресурсів, що користовуються

_с

_D

Доцільність

Види (напрямки) діяльності і операції торговельно-технологічні

Центри відповідальності з розміром витрат

Об'єкти калькулювання (товарні групи, структурні підрозділи)

Еластичність від змін товарообороту

_J

Рис. 84. Ознаки класифікації витрат обігу торговельного підприємства

4. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і нематеріальних активів.

5. Витрати на поточний ремонт основних фондів.

6. Знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів.

7. Витрати на паливо, газ і електроенергію для виробничих потреб.

8. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів.

9. Витрати на рекламу.

10. Відсотки за кредит.

11. Втрати товарів у межах норм природного убутку під час пере- везення, зберігання та реалізації.

12. Витрати на тару.

13. Відрахування на соціальні заходи.

14. Витрати на обов'язкове страхування майна.

15. Інші витрати.

III. За підгалузями (ланками) торгівлі виділяють:

• витрати обігу роздрібної торгівлі;

• витрати обігу оптової торгівлі;

• витрати обігу громадського харчування.

IV. Велике значення для управління витратами має групування їх за торговельно-технологічними операціями: закупівля товарів, транспортування, складування, зберігання, передпродажна підготов- ка, реалізація, надання додаткових послуг.

V. Можуть бути виділені витрати, пов'язані з окремими видами діяльності:

• основна, пов'язана з реалізацією товарів;

• діяльність щодо надання додаткових послуг;

• управлінська діяльність;

• рекламна діяльність та таке інше.

VI. Залежно від об'єкта калькулювання витрат:

• в цілому по підприємству;

• за структурними підрозділами;

• за товарними групами;

• за окремими контрактами чи видами торгових угод.

VH. За характером віднесення витрат на об'єкти калькулювання:

• прямі витрати (які можуть бути прямо віднесені на об'єкт ка­лькулювання);

• непрямі витрати (які відносяться на об'єкт калькулювання роз­рахунковим шляхом на грунті заздалегідь обраної бази розрахунку).

На рівні підприємства всі витрати обігу є прямими. Для струк­турних підрозділів (товарних секцій) витрати на заробітну плату, до­поміжні матеріали, відсотки за кредит, витрати на спеціальний одяг є прямими, а витрати на амортизацію, оренду, управлінські витрати — непрямими. Величина непрямих витрат визначається по-різному — пропорційно до товарообороту, чисельності робітників, торговельної площі, вартості основних фондів тощо.)

При калькулюванні витрат за комерційними угодами прямими витратами є транспортні витрати, відсотки за кредит, витрати на збе­рігання, доробку товарів, витрати на оплату послуг посередників. Всі інші види витрат можуть бути визначені тільки опосередковано.

При калькулюванні витрат за товарною групою практично всі ви­ди витрат відносяться на товарну групу непрямим шляхом.