Юо 200 зоо 40о soo Загальна сума витрат

юо аоо зоо аоо

Сума витрат на одиницю товарообороту

Рис. 88. Поведінка прогресивних витрат при зміні обсягів товарообороту

Крім названих залежностей між змінами обсягів товарообороту і змінами величини витрат обігу, виділяють стрибкоподібну залежність (Встриб) або постійні витрати певного часового інтервалу. До них нале­жать, наприклад, амортизаційні відрахування, виплата заробітної плати, ремонтні витрати тощо, для яких характерне різке зростання при на­станні деякого критичного обсягу товарообороту, а потім стабілізація розміру витрат впродовж визначених меж діяльності (рис. 89).

Якщо досліджувати такі витрати протягом короткострокового пе­ріоду, можна помітити, що їх постійний характер проявляється вира­зніше. Однак на тривалому часовому відрізку "стрибки" відбуваються частіше, що дає змогу розглядати ці витрати як змінні.

Розподіл витрат обігу торговельного підприємства на умовно-постійні й змінні можна здійснити на основі інформації, відображеної в табл. 39.

В стриб

Вотриб/од

ЮО 200 ЗОО 400 Сума витрат на одиницю товарообороту

Юо 200 зоо 400 500 Загальна сума витрат

Рис. 89. Поведінка стрибкоподібних витрат при зміні обсягу

Товарообороту

Поділ витрат на постійні й змінні носить досить умовний хара­ктер. Віднесення конкретних витрат до тієї чи іншої групи залежить не тільки від їх сутності, а й від характеру їх зміни у відповідній ви­робничій ситуації, тривалості періоду дослідження, його цілей та за­вдань.

8.4. Показники, що характеризують витрати обігу торговельного підприємства

Витрати обігу як економічний показник характеризують суму ви­трат, пов'язаних з використанням ресурсів підприємства. Ефективність використання ресурсів підприємства визначає розмір витрат обігу.

Витрати обігу як економічний показник можуть бути виміряні абсолютними і відносними величинами.

Абсолютна величина характеризує сумарні (загальні) витрати обігу підприємства, пов'язані зі здійсненням певного обсягу товарообороту.

Загальні витрати обігу підприємства поділяються на 2 частини: загальні постійні витрати (TFC) і загальні змінні (TVC).

У зв'язку з тим, що постійні й змінні витрати обігу різняться за мі­рою еластичності від товарообороту, загальна сума витрат обігу на здійс­нення товарообороту Q може бути зображена так:

TC(Q) = TFC + TVC(Q),

де TC(Q) - загальні витрати обігу при товарообороті Q; TFC(Q) - загальні постійні витрати обігу; TVC(Q) - загальні змінні витрати обігу при товарообороті Q.

Сукупні витрати (В_ааг) підприємства являють собою суму всіх по­несених витрат як постійних, так і змінних, тобто:

^заг -^пост ^змін"

Залежність загальних витрат від обсягу товарообороту може бути зображена так:

r = тч + тч т

^заг °поег -"змін/од * >

Д^е Взмін/од - рівень змінних витрат на одиницю товарообороту; Т - обсяг товарообороту.

Графічна ілюстрація залежності наведена на рис. 90, який дає змогу вичленити постійну й змінну складові сукупних витрат.

tvc

1 23456789 10

Рис. 90. Залежність витрат обігу від зміни товарообороту

Загальні постійні витрати зображені на малюнку лінією TFC, па­ралельною осі ОХ, оскільки їх величини не залежать від обсягу това­рообороту.

Загальні змінні витрати характеризуються кривою TVC, яка відо­бражає загальну тенденцію збільшення змінних витрат обігу із зрос­танням товарообороту, але це зростання не носить рівномірного характеру (випукла й увігнута частина кривої);

Загальні витрати обігу відображає крива ТС, яка характеризує загальну залежність витрат обігу від товарообороту.

До відносних показників, що характеризують витрати обігу, на­лежать:

- витрати обігу в розрахунку на одиницю товарообороту;

- витрати обігу в розрахунку на одиницю проданих товарів у на­туральному виражені (кг, тоннах, од.).

Перший показник в практиці економіки підприємств у нашій країні одержав назву "рівень витрат обігу". Рівень витрат обігу в тор­говельному підприємстві розраховується так:

- в роздрібному торговельному підприємстві:

ВО

О

100;

розд

ВО

в оптових підприємствах: р° =-

Оз у. в розр - в громадському харчуванні:

ВО

Овал

РГХ _ _ яп

100;

де ВО - витрати обігу;

Орозд - обсяг роздрібного товарообороту;

О_зу. врозр- обсяг оптового обігу з участю в розрахунках;

О_вал. - обсяг валового обороту підприємств громадського харчування.

Рівень витрат обігу характеризує середні витрати обігу в розрахунку на одиницю товарообороту, тобто частку витрат обігу в роз-дрібній ціні товару.

Крім рівня витрат обігу в цілому по підприємству розраховують і рівні витрат обігу за окремими товарами і товарними групами. Цей показник називається "витратомісткість" реалізації товарної групи.

Рівень витрат обігу (середні витрати обігу — АТС) можна розділити на середні постійні (AFC) і середні змінні витрати обігу (AVC). Необхідно мати на увазі, що із зростанням товарообороту середні змінні (AVC) витрати обігу можуть або збільшуватись, або зменшуватись. Що ж стосується середніх постійних (AFC), то зі зростанням товарообороту вони постійно зменшуються. Графічно розглянуті показники витрат обігу можна подати так:

• середні постійні витрати (рівень) характеризує крива AFC (рис. 91), яка відображає стійку постійну тенденцію .до зниження цих витрат при зростанні товарообороту;

• середні змінні витрати (рівень) зображені кривою AVC. їх мінімальне значення в точці "в" відповідає обсягу товарообороту Q,. При подальшому зростанні товарообороту середні змінні витрати обігу збільшуються, однак їх досягнення визначеного обсягу товарообороту не призводить до зростання загальних середніх витрат обігу, які продовжують знижуватись на інтервалі Q_t - Q₂. Це відбувається за рахунок того, що середні постійні витрати обігу зменшуються, до того ж швидше, ніж зростають середні змінні витрати.

Рівні

Середні загальні витрати АТС досягають свого мінімального зна­чення при більшому обсязі товарообороту, ніж середні змінні витрати обігу (AVC).

Для знаходження оптимального обсягу діяльності, який дося­гається при мінімальних загальних середніх витратах (АТС), засто-вуються показник - граничні витрати (МС).

Граничні витрати характеризують приріст загальних витрат при збільшенні обігу по реалізації товарів на одну додаткову одиницю

АТС

де AQ=1.

У зв'язку з тим, що ATFC=0, ATC=ATVC. Отже, граничні витрати —це завжди граничні змінні витрати.

Граничні витрати дають можливість оцінити вартість для підпри­ємства кожної додаткової одиниці реалізації товарів.

Характеристика показників витрат обігу подана в табл. 40.

На графіку крива "МС" характеризує зміну граничних витрат обі­гу. Мінімальний розмір граничних витрат відповідає обсягу товаро­обороту в точці Q,. Збільшення граничних витрат відбувається рані­ше, ніж середні змінні витрати обігу досягнуть мінімального розміру.

Таблиця 40

Залежність витрат від обсягу товарообороту підприємства

Обсяг т/об,ум. тис. од., Q	Загальні ВО, ум. од.			Граничні ВО, ум. од.	Середні ВО, ум. од.
	TFC	TVC	ТС	МС	AFC	AVC	АТС
0	55	0	55	-	-	-	-
1	55	ЗО	85	ЗО	55	ЗО	85
2	55	55	110	25	27,5	27,5	55
3	55	73	130	20	18,3	25,0 min	43,3
4 (оптим.)	55	115	170	40	13,7	28,7	42,5 min
5	55	155	215	45	11,0	31,0	43,0
6	55	225	280	65	9,2	37,6	46,7
7	55	315	370	90	7,9	45,0	52,9
8	55	425	480	110	6,9	53,1	^ 60,0
і т.і.

Ефективне зростання товарообороту здійснюватиметься доти, доки крива граничних витрат (МС) перетне криву середніх загальних ви­трат (АТС). Точка "А" є критичною точкою і визначає граничний об­сяг діяльності Q₂.

із*

387

У прикладі, наведеному в таблиці 2, оптимальний обсяг товаро­обороту дорівнює 4 тис. ум. од., оскільки саме за цього обсягу серед­ні загальні витрати (42,5 ум. од.) приблизно дорівнюють обсягові гра­ничних витрат (40 ум. од.) і мають найбільше значення.

Мінімум граничних витрат, виявлений при аналізі, свідчить про необхідність проведення організаційно-технічних заходів щодо зни­ження рівня поточних витрат чи освоєння нових напрямків діяльнос­ті торговельного підприємства.

Збільшення обсягу товарообороту економічно виправдане доти, доки граничні витрати на додаткову одиницю обороту будуть менші за середні витрати на весь обсяг обороту:

•*-*гран. -°сер.

Виконання цієї умови є підставою для зниження середніх витрат підприємства на весь обсяг товарообороту. Якщо ж згадана умова не виконується:

-"гран, ^сер.,

то це призведе до зростання витрат на одиницю обігу, збільшення їх рівня і зниження прибутку.

Рівність між середніми і граничними витратами настає в точці критичного обсягу товарообороту, яка визначає максимально доціль­ний обсяг продажу при структурі витрат, що склалася.

Будь-яка зміна граничних витрат (в бік зростання, зменшення, відхилення між середніми і граничними витратами) свідчить про не­обхідність проведення організаційно-технічних заходів щодо знижен­ня рівня поточних витрат чи обмеження обсягу товарообороту підпри­ємства. Чим більше відхилення між середніми і граничними витратами, тим більші можливості підприємства у нарощуванні обся­гу реалізації товарів.

Вивчення і кількісна оцінка залежності між величиною витрат під­приємства та обсягом товарообороту також є основою для прийняття ін­ших управлінських рішень, зокрема: оптимізації асортименту продукції; встановлення цін на нову продукцію, яку за визначеною ціною реалізує підприємство-конкурент; вибору чи заміни устаткування; прийняття рі­шень про купівлю чи виробництво інструменту, комплектуючих деталей; пошуку варіантів зміни виробничої потужності підприємства; визначен­ня доцільності прийняття додаткового замовлення тощо.

Споживання ресурсів та їх трансформація у витрати забезпечує одержання потрібних результатів у вигляді товарообороту, доходів, прибутку. Для оцінки ефективності здійснених витрат використову­ють показники, що характеризують одержаний результат у розрахун­ку на одиницю витрат. Такими показниками є:

1. Витратовіддача (ВВ), що характеризує товарооборот підпри­ємства (Т) на одиницю понесених витрат обігу (ВО):

Т

вв=-—.

ВО

2. Доходність витрат обігу (Дво), що вказує на розміри одержання валового доходу (ВД) на одиницю витрат обігу (ВО):

ВД

Дво go'

3. Прибутковість витрат обігу (Пво), що дає змогу оцінити обсяг одержання балансового прибутку (БП) на одиницю витрат обігу (ВО) у відсотковому вираженні:

П_ІК=—-~ 100. ВО

Аналогічно може визначатися і ефективність здійснення окремих видів витрат торговельного підприємства.