8.1. Економічна природа поточних витрат торговельного

підприємства

^Ґ Для здійснення своєї діяльності торговельне підприємство вико­ристовує трудові, матеріальні та фінансові ресурси. Ресурси, що за­стосовуються в торговельно-технологічних процесах, споживаються і

трансформуються у витрати. Взаємозв'язок ресурсів та витрат відо­бражено на рис. 81.

За економічною сутністю поточні витрати торговельного підпри­ємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємс­тва; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріаль­них, трудових та фінансових ресурсів.

Залежно від напрямків діяльності, які здійснює торговельне підпри­ємство, в складі його поточних (експлуатаційних) витрат виділяють:

- витрати обігу;

/ - собівартість робіт (послуг) виробничого характеру, наданих «на сторону»;

• собівартість продукції, що виробляється;

• витрати на проведення позареалізаційних операцій (здача час­тини майна в оренду, здійснення фінансових інвестицій, претейзійної

^ діяльності абощо).

Витрати обігу у складі витрат торговельного підприємства посі­дають переважне місце. Вони становлять сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення процесу реалізації товарів, що вира­жені в грошовій формі, тобто є за своєю суттю собівартістю послуг

торговельного підприємства щодо доведення товарів від виробника до споживача та зміною форм вартості (перетворення товарів на гроші).

Оплата палива, енергії, води понад встановлені ліміти

Втрати від нестачі понад норми природного убутку

Втрати від зниження ціни товарів

Витрати на придбання І модернізацію устаткування

Витрати на оренду приміщень понад встановлені ставки

Витрати на утримання невиробничих основних фондів

Відсотки за прострочені кредити

f Знос МШП, саніт. і спец, одягу та взуття, матеріалів, що використовуються в процесі торгівлі

Вартість палива, енергії, води

Втрати від нестачі в процесі торгівлі та на складах в межах норм природного убутку

Оплата робіт і послуг виробничого характеру, що виконуються сторонніми підприємствами (транспортні послуги, послуги щодо зберігання, підсортування, пакування, передпродажної підготовки)

Витрати на поточний ремонт основних фондів

Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і нематеріальних активів

Витрати на оренду (в межах встановлених ставок) і утримання основних фондів

Витрати на страхування майна Відрахування на соціальні заходи Витрати на оплату праці

Відсотки за користування фінансовими кредитами, одержаними для поновлення власних оборотних коштів, придбання виробничих фондів і нематеріальних активів

Додаткове матеріальне стимулювання робітників

Витрати на підготовку та підвищення кваліфікації робітників

Витрати на здійснення добровільного страхування

Дивіденди власникам підприємства

І Витрати, що відносяться на витрати обігу

Ресурсний потенціал підприємства

Витрати, що фінансуються за рахунок чистого прибутку

Puc.{81^ Взаємозв'язок ресурсів і витрат торговельного підприємства

Витрати обігу торговельного підприємства за своїм складом від­різняються від складу витрат на виробництво продукції. До собіварто­сті продукції включається вартість сировини і матеріалів, витрачених на її виготовлення. В торгівлі об'єктом прикладання праці є товар, який у процесі обміну змінює форму вартості, при цьому вартість то­вару не входить до собівартості торговельної послуги.

Управління процесом фінансування поточної діяльності торго­вельного підприємства передбачає облік не тільки експлуатаційних витрат щодо надання торговельних послуг, а й витрат, пов'язаних з придбанням товарів. Це викликає необхідність використання такого поняття, як "собівартість товарообороту". Цей показник являє со­бою кількісну суму витрат, пов'язаних з закупівлею товарів і їх до­ставкою до місця реалізації. Це специфічний показник, який вико­ристовується для визначення потреби торговельного підприємства в оборотному капіталі для формування товарних запасів.

За джерелами фінансування у складі поточних витрат торговель­ного підприємства виділяють:

• поточні витрати, що відносяться на собівартість продукції (витрати обігу);

• поточні витрати, що фінансуються за рахунок чистого прибутку підприємства.

Такий поділ витрат обумовлений не їх економічною природою, а іс­нуючим підходом до визначення фінансових результатів поточної діяль­ності підприємства та прийнятим порядком оподаткування прибутку.

Перелік витрат, що згідно із законодавчою регламентацією відно­сяться на собівартість продукції (витрати обігу) підприємства для розрахунку величини оподаткованого прибутку, характеризує бух­галтерський підхід до їх формування. Цей підхід грунтується на захи­сті інтересів бюджету, розміри надходження в який не мають зменшува­тись через безгосподарність, нераціональне використання ресурсів. Так, до складу витрат обігу не включаються втрати товарів понад норми при­родного убутку, відсотки за прострочений кредит, штрафи, що сплачую­ться стороннім організаціям, витрати на утримання об'єктів невиробни­чої сфери і таке інше.

Реальний розмір поточних витрат торговельного підприємства, що відображає витрати на просте відтворення, більший за витрати, що від­повідають бухгалтерському підходу до їх формування.

Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економіч­ної природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що викорис­товуються), а не з характеру та-джерел відшкодування. При економі­чному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями в торговельно-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо. Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприєм­ства.

8.2. Валові витрати торговельного підприємства, їх характеристика та регулювання

Поточні витрати торговельного підприємства не слід плутати чи ототожнювати з показником валові витрати платника податку на прибуток, який використовується в податковому та бухгалтерському обліку підприємств відповідно закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно зі ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сумою будь-яких витрат платника податку у гро­шовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), придбаних (виготовлених) таким платником податку для їх подальшого викорис­тання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються такі види витрат (рис. 82):

Валові витрати платника податку [|

Витрати на Інші операції

Витрати на операції з основними фондами та нематеріальними активами

Витрати на операції з борговими

зобов'язаннями та валютними цінностями

Витрати, пов'язані з підготовкою, організацією,