- •Тема 1. Сутнісна характеристика витрат. Лекція 1.Економічна суть, значення і завдання управління витратами.
- •Предмет, метод і зміст дисципліни
- •Принципи і завдання управління витратами
- •Роль і значення управління витратами в умовах ринкової економіки
- •Лекція 2. Характеристика виробничих витрат, їх класифікація і структура.
- •4. Поняття, склад і характеристика витрат.
- •Діяльність підприємства
- •5. Класифікація витрат на виробництво.
- •6. Поділ витрат стосовно прийняття управлінських рішень.
- •Класифікація витрат
- •Витрати
- •7. Структура виробничих затрат підприємства і організації.
- •Тема 2. Закономірності та чинники формування витрат.
- •Особливості динаміки витрат у коротко- і довгостроковому періодах
- •Функції витрат
- •Вплив виробничого навчання і досвіду на рівень витрат
- •Тема 3. Управління витратами.
- •Централізація і децентралізація - основні аспекти структури управління.
- •Функції управління витратами
- •Цикл управління
- •3. Основні методи управління витратами.
- •4. Центри відповідальності та їх необхідність.
- •Загальна схема обліку відповідальності.
- •Центри витрат поділяють на :
- •Оцінка та облік діяльності центрів відповідальності
- •Формування витрат за місцями виникнення.
- •8.Формування витрат за центрами затрат
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 4. Формування витрат за місцями і центрами відповідальності.
- •Розроблення кошторисів центрів відповідальності
- •Розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів.
- •Методика складання кошторису підприємства.
- •Кошторис виробництва на _____ рік
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 5. Собівартість продукції і калькулювання.
- •Зміст, мета й завдання виробничого обліку.
- •Метою виробничого обліку є:
- •Основними завданнями виробничого обліку є:
- •Етапами виробничого обліку є:
- •Метод, завдання та принципи калькуляційного обліку.
- •Об’єкт та одиниця калькулювання
- •Види калькуляцій і їх використання в управлінні витратами.
- •Питания для самоконтролю
- •Поняття й види собівартості.
- •Калькулювання за повнотою обліку витрат.
- •Управління виробничими затратами за об’єктами калькулювання:
- •Питания для самоконтролю
- •Управління виробничими затратами на основі діяльності.
- •Приклади факторів витрат, пов’язаних з різними видами діяльності та їх взаємозв’язок
- •Управління виробничими затратами на базі змінних витрат.
- •Питания для самоконтролю
- •Калькулювання у комплексному (сумісному) виробництві
- •Собівартість готової та реалізованої продукції
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 6 : Контроль і стимулювання економії ресурсів
- •Роль і значення контролю в управлінні витратами.
- •Завдання, види контролю
- •Методи контролю витрат.
- •Функції витрат як засіб оцінювання роботи підрозділів – центрів витрат
- •Питания для самоконтролю
- •5. Суть внутрішнього управлінського контролю та його елементи
- •6.Методи вивчення поведінки витрат.
- •Облікові дані для побудови функції витрат, грн
- •7.Визначення ступеня надійності функції витрат.
- •Внутрішні резерви зниження витрат та стимулювання економії ресурсів.
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 7. Аналіз системи «витрати-випуск-прибуток» , як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень.
- •Сутність і передумови аналізу системи «витрати-випуск-прибуток»
- •Визначення маржинального прибутку в cvp-аналізі.
- •Аналіз рівноваги операційної діяльності.
- •4.Аналіз за умов невизначеності та безпека виробництва.
- •5.Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •Поняття операційного важеля та його розрахунок.
- •Тема 8. Методи цільового формування структурного аналізу та зниження витрат.
- •Роль концепції цільової собівартості в системі управління витратами, принципи таргет - костингу.
- •Основні етапи досягнення цільового рівня собівартості.
- •Функціонально-вартісний аналіз : суть, об’єкти та етапи проведення.
- •Кайдзен, кайдзен – костинг – методи зниження витрат.
- •Тема 9. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження за критерієм витрат.
- •Сутність і форми адаптації.
- •Вплив різних форм адаптації машин на експлуатацію витрати
- •Кількісна адаптація і довгострокова мінімізація витрат під час її здійснення.
- •Тема 10. Мінімізація витрат на створення та зберігання запасів.
- •Вплив системи управління запасами на ефективність діяльності підприємства.
- •Сучасні моделі управління товарно-матеріальними запасами
- •Визначення оптимального розміру замовлення .
- •Вплив методів оцінювання запасів під час їх вибуття на витрати підприємства.
- •Питания для самоконтролю
- •Список використаної літератури
5. Класифікація витрат на виробництво.
Будь-яка діяльність, у тому числі й виробнича, супроводжується процесом використання ресурсів. У виробничій діяльності ці ресурси називають факторами виробництва, до них належать сировина, матеріали, праця, засоби виробництва у складі машин, устаткування, споруд та ін.
Для правильного розуміння призначення витрат, їх економічної ролі у виробництві важливе значення має класифікація затрат на виробництво. Будь-яка класифікація будується за визначеними критеріями. У даний час нараховується близько двох десятків групувань затрат за різними класифікаційними ознаками. Узагальнення цих затрат подано у табл. 5.1.
Таблиця 5.1
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО
Ознака класифікації |
Види затрат |
1 |
2 |
За періодичність виникнення |
Разові, поточні |
За кількістю випущеної продукції |
Загальні, витрати на одиницю продукції |
За ступенем однорідності |
Прості (одноелементні), комплексні |
За способом включення у собівартість продукції |
Прямі, непрямі |
За періодичністю виникнення (календарними періодами) |
Поточні, одноразові, періодичні |
За місцем виникнення |
Цехові, дільничні, бригадні, службові тощо |
За обсягом виробництва |
Постійні (умовно-постійні), змінні |
За економічним змістом |
Витрати предметів праці, засобів праці, самої праці |
За видами виробництва |
Витрати основного виробництва, допоміжних, підсобних та обслуговуючих виробництв і господарств |
За відношенням до технологічного процесу |
Основні, накладні |
За видами діяльності |
Витрати основної діяльності (операційної), фінансової діяльності, інвестиційної діяльності |
Згідно з роллю у процесі виробництва |
Виробничі, невиробничі |
За фазами кругообігу засобів |
Постачально-заготівельні, виробничі, збутові |
За ступенем готовності продукції (відношенням до кінцевого продукту) |
Витрати в незавершеному виробництві, на товарний випуск |
За охопленням плануванням |
Планові, позапланові |
За охопленням нормуванням |
Нормовані, ненормовані |
За доцільністю |
Продуктивні, непродуктивні |
Залежно від об'єкта управління |
У місцях виникнення, в центрах затрат, у центрах відповідальності |
Залежно від діяльності підприємства |
Залежні, незалежні |
За економічними елементами |
Матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати |
За калькуляційними статтями |
Залежно від галузі національної економіки |
Охарактеризуємо дещо детальніше деякі з цих затрат.
Разові витрати спрямовані на створення або купівлю факторів виробництва тривалого користування, інших доходних активів чи соціальних благ. їх називають інвестиційними витратами, або просто інвестиціями. Ці особливі витрати розглядаються окремо разом зі специфічною методикою їх обґрунтування.
Поточні витрати виникають у процесі операційної діяльності підприємства, тому на практиці їх називають операційними. Операційні витрати умовно можна поділити на циклічні та безперервні. Перші повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (основні матеріали, технологічна енергія, зарплата виробничників та ін.). їх сукупна величина залежить від інтенсивності виробництва (кількості продукції). Безперервні операційні витрати потрібні постійно для управління і підтримки операційної системи підприємства у стані готовності (утримання управлінського персоналу, машин і устаткування, споруд, будівель, орендна плата і т.)
Загальні витрати — це витрати на весь обсяг продукції за певний період. їх сума залежить від тривалості періоду і кількості виготовленої продукції.
Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серіями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як індивідуальні.
Елементні (одноелементні) витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати.
Комплексні витрати різнорідні за складом, охоплюють декілька елементів витрат. їх групують за економічним призначенням при калькулюванні та організації внутрішнього економічного управління. Наприклад, витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські (адміністративні) витрати, втрати від браку і тощо
Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути віднесені на її одиницю прямо. До прямих витрат належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати.
До складу прямих матеріальних витрат відносять сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати, які можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включають заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим виготовленням продукції, виконанням робіт або наданням послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу інших прямих витрат включають усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, орендна плата, амортизація тощо.
Непрямі витрати не можна безпосередньо віднести на окремі різновиди продукції, бо вони пов'язані з виготовленням різних виробів (зарплата обслуговуючого і управлінського персоналу, утримання і експлуатація будівель, споруд, машин тощо.
Поточні витрати — це витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.
Одноразові, тобто однократні, — це витрати, що змінюються періодично (періодичність більша ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.
За місцем виникнення витрати на виробництво поділяються за цехами, дільницями, бригадами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.
Постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) виходу продукції істотно не змінюється. При незмінному обсязі виробництва вони залишаються на одному і тому ж рівні і виражаються формулою у = b. Лише при істотних змінах обсягу виробництва, наслідком яких є зміни виробничої і організаційної структури підприємства, стрибкоподібно міняється величина постійних витрат, після чого вона знову залишається постійною. До постійних належать витрати на утримання і експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, управління.
Постійні витрати поділяються на обов'язкові і дискреційні.
Обов'язкові витрати — це витрати номінальної потужності або, іншими словами, це заплановані накладні витрати, які могли б бути понесені підприємством чи організацією при нульовому обсязі ділових операцій. Сюди відносяться усі витрати, які необхідно здійснити, щоб бути у «готовності до роботи».
Дискреційні витрати виникають протягом визначеного періоду часу (тобто це періодичні витрати) в результаті конкретного стратегічного рішення, яке прийняте керівництвом організації. Вони не пов'язані з обсягами виробництва або збуту. Рівень таких витрат встановлюється рішенням організації; таким же рішенням вони можуть бути збільшені, скорочені або усунуті. Типовими прикладами дискреційних витрат є витрати на дослідження і розробки, вартість рекламних засобів і витрати на програми підвищення кваліфікації персоналу.
Змінні витрати — це витрати, загальна сума яких за певний період залежить від обсягу виготовленої продукції. Цю залежність можна виразити коефіцієнтом еластичності витрат:
= (5.1)
де ке — коефіцієнт еластичності витрат;
дС, С — відповідно приріст витрат і сукупна їх величина;
дN, N — приріст і загальний обсяг продукції.
Змінні витрати, у свою чергу, поділяються на пропорційні та непропорційні.
Пропорційні витрати змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва. Для них коефіцієнт еластичності ке =1. До пропорційних належать переважно витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну зарплату робітників.
Непропорційні витрати поділяються на прогресуючі та дегресуючі. Прогресуючі витрати зростають більшою мірою, ніж обсяг виробництва,
ке > 1. Вони виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва потребує зростаючих витрат на одиницю продукції. Це можуть бути, наприклад, витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні, транспортні, торгові витрати та ін..
Дегресуючі витрати зростають менше, ніж обсяг виробництва, ке < 1. До них належить широке коло витрат на експлуатацію машин і устаткування, їх ремонт, на інструмент тощо.
Рис. 5.1. Динаміка змінних сукупних витрат: а) дегресуючих;
б) пропорційних; в) прогресуючих
Виробничі витрати виникають упродовж виробничого процесу, його обслуговування 1 управління (це прямі матеріальні витрати, зарплата виробничого персоналу, загальновиробничі витрати).
Невиробничі витрати обумовлені виконанням функцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції. Це передусім витрати на управління підприємством у цілому, загальногосподарське обслуговування, збут продукції та деякі інші.
Продуктивні витрати — це витрати, що передбачені раціональною організацією та технологією виробництва.
Непродуктивні витрати — це витрати, що виникають через недосконалість організації виробництва, порушення технологи тощо.