- •Тема 1. Сутнісна характеристика витрат. Лекція 1.Економічна суть, значення і завдання управління витратами.
- •Предмет, метод і зміст дисципліни
- •Принципи і завдання управління витратами
- •Роль і значення управління витратами в умовах ринкової економіки
- •Лекція 2. Характеристика виробничих витрат, їх класифікація і структура.
- •4. Поняття, склад і характеристика витрат.
- •Діяльність підприємства
- •5. Класифікація витрат на виробництво.
- •6. Поділ витрат стосовно прийняття управлінських рішень.
- •Класифікація витрат
- •Витрати
- •7. Структура виробничих затрат підприємства і організації.
- •Тема 2. Закономірності та чинники формування витрат.
- •Особливості динаміки витрат у коротко- і довгостроковому періодах
- •Функції витрат
- •Вплив виробничого навчання і досвіду на рівень витрат
- •Тема 3. Управління витратами.
- •Централізація і децентралізація - основні аспекти структури управління.
- •Функції управління витратами
- •Цикл управління
- •3. Основні методи управління витратами.
- •4. Центри відповідальності та їх необхідність.
- •Загальна схема обліку відповідальності.
- •Центри витрат поділяють на :
- •Оцінка та облік діяльності центрів відповідальності
- •Формування витрат за місцями виникнення.
- •8.Формування витрат за центрами затрат
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 4. Формування витрат за місцями і центрами відповідальності.
- •Розроблення кошторисів центрів відповідальності
- •Розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів.
- •Методика складання кошторису підприємства.
- •Кошторис виробництва на _____ рік
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 5. Собівартість продукції і калькулювання.
- •Зміст, мета й завдання виробничого обліку.
- •Метою виробничого обліку є:
- •Основними завданнями виробничого обліку є:
- •Етапами виробничого обліку є:
- •Метод, завдання та принципи калькуляційного обліку.
- •Об’єкт та одиниця калькулювання
- •Види калькуляцій і їх використання в управлінні витратами.
- •Питания для самоконтролю
- •Поняття й види собівартості.
- •Калькулювання за повнотою обліку витрат.
- •Управління виробничими затратами за об’єктами калькулювання:
- •Питания для самоконтролю
- •Управління виробничими затратами на основі діяльності.
- •Приклади факторів витрат, пов’язаних з різними видами діяльності та їх взаємозв’язок
- •Управління виробничими затратами на базі змінних витрат.
- •Питания для самоконтролю
- •Калькулювання у комплексному (сумісному) виробництві
- •Собівартість готової та реалізованої продукції
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 6 : Контроль і стимулювання економії ресурсів
- •Роль і значення контролю в управлінні витратами.
- •Завдання, види контролю
- •Методи контролю витрат.
- •Функції витрат як засіб оцінювання роботи підрозділів – центрів витрат
- •Питания для самоконтролю
- •5. Суть внутрішнього управлінського контролю та його елементи
- •6.Методи вивчення поведінки витрат.
- •Облікові дані для побудови функції витрат, грн
- •7.Визначення ступеня надійності функції витрат.
- •Внутрішні резерви зниження витрат та стимулювання економії ресурсів.
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 7. Аналіз системи «витрати-випуск-прибуток» , як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень.
- •Сутність і передумови аналізу системи «витрати-випуск-прибуток»
- •Визначення маржинального прибутку в cvp-аналізі.
- •Аналіз рівноваги операційної діяльності.
- •4.Аналіз за умов невизначеності та безпека виробництва.
- •5.Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •Поняття операційного важеля та його розрахунок.
- •Тема 8. Методи цільового формування структурного аналізу та зниження витрат.
- •Роль концепції цільової собівартості в системі управління витратами, принципи таргет - костингу.
- •Основні етапи досягнення цільового рівня собівартості.
- •Функціонально-вартісний аналіз : суть, об’єкти та етапи проведення.
- •Кайдзен, кайдзен – костинг – методи зниження витрат.
- •Тема 9. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження за критерієм витрат.
- •Сутність і форми адаптації.
- •Вплив різних форм адаптації машин на експлуатацію витрати
- •Кількісна адаптація і довгострокова мінімізація витрат під час її здійснення.
- •Тема 10. Мінімізація витрат на створення та зберігання запасів.
- •Вплив системи управління запасами на ефективність діяльності підприємства.
- •Сучасні моделі управління товарно-матеріальними запасами
- •Визначення оптимального розміру замовлення .
- •Вплив методів оцінювання запасів під час їх вибуття на витрати підприємства.
- •Питания для самоконтролю
- •Список використаної літератури
Функції витрат як засіб оцінювання роботи підрозділів – центрів витрат
Поряд з функціями поточного регулювання контроль витрат створює необхідну інформаційну базу для оцінювання роботи окремих підрозділів і працівників. На підставі такої оцінки вибудовується система мотивації персоналу, а також обґрунтовуються і розробляються комплексні заходи щодо вдосконалення чинного механізму формування витрат.
Конкретне оцінювання діяльності підрозділів-центрів витрат здійснюється за допомогою таких відносних та абсолютних показників:
Витрати на одиницю продукції (калькуляційну одиницю).
Витрати на одиницю виміру обсягу продукції (одну гривню, одну нормо-годину).
Названі два показники витрат є відносними, їх спільна перевага, притаманна всім відносним показникам, полягає у можливості безпосереднього порівняння фактичних і планових величин, без якихось коригувань.
3.Абсолютні показники витрат на основі кошторису. Серед переваг цього підходу можна назвати його простоту, прозорість, універсальність. Внаслідок цього він набув найбільшого поширення в оцінюванні роботи підрозділів. Дані кошторису виробництва дозволяють порівняти фактичні витрати з плановими, виявити відхилення за окремими видами витрат з наступним з'ясуванням їх причин.
Залежно від причин відхилення у запланованих показниках витрати поділяють на дві групи:
відхилення у зв'язку з плануванням (помилки та прорахунки під час складання кошторисів);
відхилення, що виникають у процесі виконання кошторису.
Виходячи з цього схема контролю та оцінювання роботи підрозділів на основі кошторису набуває вигляду, показаного на рис. 4.1.
Аналіз відхилення фактичних даних від запланованих
Звіт про витрати підрозділу
Виконання кошторису
Кошторис підрозділу
Коригування роботи підрозділу
Коригування кошторису
Відхилення є несуттєвими
Відхилення є суттєвими
У процесі виконання кошторису
У зв’язку з плануванням
Рис. 4.1. Схема контролю та оцінювання роботи підрозділу (цеху)
за кошторисом
Безпосередньо контроль та оцінювання діяльності підрозділу-центру витрат за використання кошторису виконується через складання звіту про витрати, який містить дані стосовно планових і фактичних витрат за звітний період, відхилень від кошторисних значень, що має доповнюватися поясненнями причин виявлених відхилень, а інколи — відомостями про вжиті заходи для запобігання подібних відхилень у майбутньому.
Ключове питання, яке виникає під час аналізу відхилень, полягає в необхідності перерахування планових витрат на фактичний обсяг виробництва для забезпечення порівняльності фактичної і планової сум витрат. Коригування планових витрат на фактичний обсяг здійснюється за допомогою функції витрат, в якій змінною є обсяг виготовленої продукції, а параметрами— показники змінних та постійних витрат. Для випадку однопродуктового виробництва використовують таку функцію витрат:
С = N С3.0 + Сп , (4.1)
де С— загальні (сукупні) витрати (кошторис) за розглядуваний період, грн.;
N— обсяг виробництва продукції у натуральному виразі;
С3.0 —змінні витрати на одиницю продукції, грн.;
Сп — постійні витрати за розрахунковий період, грн.
Наведена залежність сукупних витрат від обсягу виробництва передбачає поділ усіх витрат на постійні та змінні пропорційні. Зрозуміло, що остання умова на практиці майже не виконується.
Оскільки в кошторисі змінні витрати подаються на весь обсяг виробництва, а у формулі (4.1) на одиницю продукції, для обчислення планових витрат на практичний обсяг її треба певним чином перетворити. Необхідна відповідність досягається за допомогою індексу виконання плану з обсягу виробництва, який під час перерахунку множиться на сукупні змінні витрати згідно з кошторисом:
C = C3Іпл + Cп, (4.2)
де С3 —сукупні змінні витрати за кошторисом, грн.;
Іпл — індекс виконання плану, що обчислюється як відношення фактичного і планового обсягів виробництва — Вф/Впл .
Представлений перерахунок здійснюється за кошторисом у цілому і за кожною статтею. У результаті виявляється сумарне відхилення фактичних витрат від планових та його постатейна структура.