Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ - УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
580.17 Кб
Скачать

Питания для самоконтролю

  1. Дайте визначення й трактування поняття «собівартість».

  2. Як класифікується собівартість від обсягу витрат ?

  3. Які ви знаєте системи і методи обліку затрат на виробництво?

  4. Який вплив мають системи і методи обліку затрат на виробництво на управління витратами?

  5. У чому суть позамовного методу обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції та його різновидів?

  6. До чого зводиться суть попроцесного методу обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції та його варіантів ?

  7. У чому полягають сутність, переваги і вади калькулювання за повними і неповними витратами?

  8. Охарактеризуйте особливості нормативного методу обліку і калькулювання та умови його застосування.

  9. Яка суть та особливості управління витратами в умовах застосування «стандарт - кост» ?

  10. Які Ви знаєте сучасні методи обліку витрат на виробництво?

Лекція 9: Управління виробничими затратами в умовах використання зарубіжних систем обліку і калькулювання.

  1. Управління виробничими затратами на основі діяльності.

  2. Управління виробничими затратами на базі змінних витрат.

  1. Управління виробничими затратами на основі діяльності.

Калькулювання на основі діяльностіце система калькулювання, що передбачає спершу групування накладних витрат за основними видами діяльності (процесами або операціями), а потім їх розподіл між видами продукції виходячи з того, які види діяльності потрібні для виготовлення цієї продукції.

Цей метод зорієнтований на скорочення тривалості процесу виробництва. На відміну від традиційної системи калькулювання, побудованої за принципом «продукція споживає ресурси», калькулювання на основі діяльності передбачає що продукція споживає виробничі процеси (операції), а процеси споживають певні ресурси.

Такий підхід обумовлений тим, що технологічний час складає не більше 15 % процесу виробництва, а решту складають операції (транспортування, зберігання, контроль), які збільшують витрати, проте не збільшують вартості виробу .

Всі операції поділяються на 4 групи:

  1. Операції на рівні одного виробу (зварювання, свердлування).

  2. Операції на рівні партії виробів (налагодження устаткування, транспортування виробів).

  3. Операції на рівні певного виду продукції (збереження технічних умов виробництва цієї продукції).

  4. Операції на рівні підприємства (управління освітленням).

Потім вивчається взаємозв’язок між першим видом витрат та їх фактором (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1.

Приклади факторів витрат, пов’язаних з різними видами діяльності та їх взаємозв’язок

№ з/п

Вид діяльності

Фактор витрат

1

Діяльність на рівні одиниці продукції :

  • розкрій матеріалів

  • машино-години

  • обробка сировини

  • людино-години

  • забезпечення виробництва

( пара, енергія)

  • кількість продукції

2

Діяльність на рівні партії виробів:

  • зберігання матеріалів

  • вага матеріалів

  • складання графіка

  • кількість технологічних стадій

  • виробництва

  • кількість налагоджень

  • налагоджування устаткування

 

3

Діяльність на рівні виду продукції:

  • контроль якості

  • кількість (або час) перевірок

  • проектування виробництва

  • час проектування

4

Діяльність на рівні підприємства:

  • утримання офісу

  • площа

  • навчання персоналу

  • час навчання

Накладні витрати, що мають спільний фактор витрт, об’єднуються в однорідні сукупності (пули).

Пули витрат - це сукупність однорідних витрат пов’язаних з певною діяльністю.

Накладні витрати розподіляються між виробами диференційовано, тобто для кожної сукупності витрат вибирають відповідну базу розподілу, а потім розраховують величину цих витрат на одиницю їх фактора.

Ставка розподілу = очікувані накладні витрати включені до пулу : очікуване значення фактора витрат для даного пулу.

Розподіл пулу накладних витрат за видами продукції здійснюють за формулою :

Розподіл пулу = ставка розподілу накладних витрат ∙ фактичне значення фактора накладних витрат

У загальному вигляді послідовність калькулювання на основі діяльності наступна:

  1. визначення основних видів діяльності (операції), що споживають ресурси.

  2. Об’єднання накладних витрат у пули за видами діяльності.

  3. Визначення фактора витрат для кожного пулу накладних витрат.

  4. Обчислення ставки витрат для кожного пулу накладних витрат.

  5. Відношення накладних витрат до відповідних видів продукції.

При цьому накладні витрати, що традиційно вважалися постійними розглядаються як довготермінові змінні витрати, зміна яких пов’язана зі зміною відповідних факторів відмінних від обсягу виробництва.

Традиційний підхід

Калькулювання на основі діяльності

Змінні витрати

короткотерміновими змінніми витратами, повязані з обсягом

Постійні витрати

а) довгострокові змінні витрати не повязані з обсягом;

б) довготермінову постійні витрати.

Прикладом короткотермінових змінних витрат є енергія на технологічні цілі.

Довготермінові змінні витрати не змінюються при змінні обсягу діяльності однак змінюються під впливом інших чинників (наприклад, витрати на зберігання матеріалів, планування виробничого процесу, переналагодження устаткування).

Довготермінові постійні витрати не змінюються впродовж тривалого періоду часу, ані під впливом обсягу, ні під впливом інших чинників (заробітна плата керівника).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.