- •Тема 1. Сутнісна характеристика витрат. Лекція 1.Економічна суть, значення і завдання управління витратами.
- •Предмет, метод і зміст дисципліни
- •Принципи і завдання управління витратами
- •Роль і значення управління витратами в умовах ринкової економіки
- •Лекція 2. Характеристика виробничих витрат, їх класифікація і структура.
- •4. Поняття, склад і характеристика витрат.
- •Діяльність підприємства
- •5. Класифікація витрат на виробництво.
- •6. Поділ витрат стосовно прийняття управлінських рішень.
- •Класифікація витрат
- •Витрати
- •7. Структура виробничих затрат підприємства і організації.
- •Тема 2. Закономірності та чинники формування витрат.
- •Особливості динаміки витрат у коротко- і довгостроковому періодах
- •Функції витрат
- •Вплив виробничого навчання і досвіду на рівень витрат
- •Тема 3. Управління витратами.
- •Централізація і децентралізація - основні аспекти структури управління.
- •Функції управління витратами
- •Цикл управління
- •3. Основні методи управління витратами.
- •4. Центри відповідальності та їх необхідність.
- •Загальна схема обліку відповідальності.
- •Центри витрат поділяють на :
- •Оцінка та облік діяльності центрів відповідальності
- •Формування витрат за місцями виникнення.
- •8.Формування витрат за центрами затрат
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 4. Формування витрат за місцями і центрами відповідальності.
- •Розроблення кошторисів центрів відповідальності
- •Розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів.
- •Методика складання кошторису підприємства.
- •Кошторис виробництва на _____ рік
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 5. Собівартість продукції і калькулювання.
- •Зміст, мета й завдання виробничого обліку.
- •Метою виробничого обліку є:
- •Основними завданнями виробничого обліку є:
- •Етапами виробничого обліку є:
- •Метод, завдання та принципи калькуляційного обліку.
- •Об’єкт та одиниця калькулювання
- •Види калькуляцій і їх використання в управлінні витратами.
- •Питания для самоконтролю
- •Поняття й види собівартості.
- •Калькулювання за повнотою обліку витрат.
- •Управління виробничими затратами за об’єктами калькулювання:
- •Питания для самоконтролю
- •Управління виробничими затратами на основі діяльності.
- •Приклади факторів витрат, пов’язаних з різними видами діяльності та їх взаємозв’язок
- •Управління виробничими затратами на базі змінних витрат.
- •Питания для самоконтролю
- •Калькулювання у комплексному (сумісному) виробництві
- •Собівартість готової та реалізованої продукції
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 6 : Контроль і стимулювання економії ресурсів
- •Роль і значення контролю в управлінні витратами.
- •Завдання, види контролю
- •Методи контролю витрат.
- •Функції витрат як засіб оцінювання роботи підрозділів – центрів витрат
- •Питания для самоконтролю
- •5. Суть внутрішнього управлінського контролю та його елементи
- •6.Методи вивчення поведінки витрат.
- •Облікові дані для побудови функції витрат, грн
- •7.Визначення ступеня надійності функції витрат.
- •Внутрішні резерви зниження витрат та стимулювання економії ресурсів.
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 7. Аналіз системи «витрати-випуск-прибуток» , як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень.
- •Сутність і передумови аналізу системи «витрати-випуск-прибуток»
- •Визначення маржинального прибутку в cvp-аналізі.
- •Аналіз рівноваги операційної діяльності.
- •4.Аналіз за умов невизначеності та безпека виробництва.
- •5.Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •Поняття операційного важеля та його розрахунок.
- •Тема 8. Методи цільового формування структурного аналізу та зниження витрат.
- •Роль концепції цільової собівартості в системі управління витратами, принципи таргет - костингу.
- •Основні етапи досягнення цільового рівня собівартості.
- •Функціонально-вартісний аналіз : суть, об’єкти та етапи проведення.
- •Кайдзен, кайдзен – костинг – методи зниження витрат.
- •Тема 9. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження за критерієм витрат.
- •Сутність і форми адаптації.
- •Вплив різних форм адаптації машин на експлуатацію витрати
- •Кількісна адаптація і довгострокова мінімізація витрат під час її здійснення.
- •Тема 10. Мінімізація витрат на створення та зберігання запасів.
- •Вплив системи управління запасами на ефективність діяльності підприємства.
- •Сучасні моделі управління товарно-матеріальними запасами
- •Визначення оптимального розміру замовлення .
- •Вплив методів оцінювання запасів під час їх вибуття на витрати підприємства.
- •Питания для самоконтролю
- •Список використаної літератури
Види калькуляцій і їх використання в управлінні витратами.
Залежно від тієї ролі, яку відіграє калькулювання собівартості у діяльності підприємств, наявності різних показників і видів собівартості розрізняють різноманітні види калькуляцій.
На практиці застосовуються такі найбільш поширені ознаки, згідно з якими вони класифікуються. До них слід віднести:
І За часом складання калькуляцій (директивні і звітні);
Директивні калькуляції складаються до початку виготовлення продукції, виконання робіт чи надання послуг для обґрунтування і удосконалення нормативів витрат виробництва.
До них належать планові, кошторисні, нормативні .
Планові калькуляції складають на основі планових норм витрат у розрахунку на, плановий обсяг продукції (робіт, послуг). Вони визначають максимально допустимий рівень витрат на виробництво певної продукції (виконання робіт чи надання послуг). В основі складання планових калькуляцій лежать затверджені у встановленому порядку виробничі норми використання ресурсів. У плановій калькуляції дістає своє відображення завдання щодо зниження собівартості продукції.
Кошторисні калькуляції складають на основі кошторисних норм витрат використання ресурсів, діючих цін і тарифів, рівня оплати праці, які діють на момент формування кошторису. Кошторисні калькуляції призначені для економічного обґрунтування нового будівництва, розширення і реконструкції діючих підприємств, модернізації виробничого устаткування та будівельної техніки, розробки нових технологічних процесів.
Нормативні калькуляції складають на основі науково обґрунтованих діючих виробничих норм і нормативів витрат, які відображають досягнутий рівень техніки, технології, організації виробництва і праці.
Нормативні калькуляції у порівнянні з плановими, на перший погляд, досить подібні між собою, проте між ними є певні відмінності. Планова калькуляція відрізняється від нормативної тим, що вона складається за усередненими нормами за певний період (квартал, рік), а нормативна калькуляція — за чинними нормами за кожний окремо взятий період.
Звітні калькуляції складаються на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичні затрати на виробництво в розрізі калькуляційних статей витрат і характеризують величину окремих видів витрат на виробництво конкретної продукції. Звітні калькуляції застосовуються для контролю виконання планового завдання зі зниження собівартості продукції.
ІІ За періодичністю складання калькуляцій (змінні, декадні, місячні, квартальні, річні);
ІІІ За рівнем охоплення витрат (галузеві, виробничі, внутрішньогосподарські, технологічні);
Галузеві калькуляції відображають рівень собівартості певного виду продукції у конкретній галузі (наприклад, собівартість електроенергії, продуктів харчування, автомобільних перевезень певних видів вантажів тощо).
Виробничі калькуляції характеризують собою сукупність витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт на конкретному підприємстві чи організації.
Внутрішньогосподарські калькуляції складаються на продукцію окремих цехів основного, допоміжних чи підсобних виробництв.
Технологічні калькуляції уособлюють в собі витрати на окремі деталі, вузли, конструктивні елементи робіт і характеризують рівень технології на підприємстві чи в організації.
IV За місцем виникнення витрат (підприємство (організація), цех, дільниця, бригада);
V За характером виробництва (масові, індивідуальні, проміжні);
Масові (періодичні) калькуляції складаються за певний період часу (квартал, рік) з метою розрахунку середньої собівартості одного виробу.
Індивідуальні калькуляції поширені в індивідуальних виробництвах. Вони складаються лише після завершення виробництва окремого замовлення або групи виробів.
Проміжні калькуляції складаються на окремі етапи робіт по об'єктах з тривалим циклом виробництва.
VІ За складом витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють калькуляції повної й неповної (часткової) собівартості.
Калькуляція повної собівартості включає, крім витрат на виробництво продукції, ще й позавиробничі витрати, тобто витрати, пов'язані з її реалізацією.
Калькуляція неповної (часткової) собівартості відображає лише частку витрат, пов'язаних з виготовленням продукції. Цими витратами є так звані змінні витрати, розмір яких залежить від обсягів виробництва.
VІІ За властивістю калькуляційного об'єкта (загальні, параметричні, госпрозрахункові).
Загальні калькуляції — це калькуляції, які складаються на увесь калькуляційний об'єкт окремий вид продукції, об'єкт будівництва тощо.
Госпрозрахункові калькуляції (за центрами витрат) відображають певне коло витрат, які залежать безпосередньо від роботи бригади, цеху, дільниці та інших внутрішньогосподарських госпрозрахункових підрозділів.
Параметричні калькуляції складаються з метою отримання уявлення про собівартість продукції в розрахунку на одиницю певного параметра. Для вказаної мети з усієї сукупності корисних властивостей виділяється основний техніко-економічний параметр, який найповніше і найбільш точно характеризує споживну вартість продукту .