- •Тема 1. Сутнісна характеристика витрат. Лекція 1.Економічна суть, значення і завдання управління витратами.
- •Предмет, метод і зміст дисципліни
- •Принципи і завдання управління витратами
- •Роль і значення управління витратами в умовах ринкової економіки
- •Лекція 2. Характеристика виробничих витрат, їх класифікація і структура.
- •4. Поняття, склад і характеристика витрат.
- •Діяльність підприємства
- •5. Класифікація витрат на виробництво.
- •6. Поділ витрат стосовно прийняття управлінських рішень.
- •Класифікація витрат
- •Витрати
- •7. Структура виробничих затрат підприємства і організації.
- •Тема 2. Закономірності та чинники формування витрат.
- •Особливості динаміки витрат у коротко- і довгостроковому періодах
- •Функції витрат
- •Вплив виробничого навчання і досвіду на рівень витрат
- •Тема 3. Управління витратами.
- •Централізація і децентралізація - основні аспекти структури управління.
- •Функції управління витратами
- •Цикл управління
- •3. Основні методи управління витратами.
- •4. Центри відповідальності та їх необхідність.
- •Загальна схема обліку відповідальності.
- •Центри витрат поділяють на :
- •Оцінка та облік діяльності центрів відповідальності
- •Формування витрат за місцями виникнення.
- •8.Формування витрат за центрами затрат
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 4. Формування витрат за місцями і центрами відповідальності.
- •Розроблення кошторисів центрів відповідальності
- •Розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів.
- •Методика складання кошторису підприємства.
- •Кошторис виробництва на _____ рік
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 5. Собівартість продукції і калькулювання.
- •Зміст, мета й завдання виробничого обліку.
- •Метою виробничого обліку є:
- •Основними завданнями виробничого обліку є:
- •Етапами виробничого обліку є:
- •Метод, завдання та принципи калькуляційного обліку.
- •Об’єкт та одиниця калькулювання
- •Види калькуляцій і їх використання в управлінні витратами.
- •Питания для самоконтролю
- •Поняття й види собівартості.
- •Калькулювання за повнотою обліку витрат.
- •Управління виробничими затратами за об’єктами калькулювання:
- •Питания для самоконтролю
- •Управління виробничими затратами на основі діяльності.
- •Приклади факторів витрат, пов’язаних з різними видами діяльності та їх взаємозв’язок
- •Управління виробничими затратами на базі змінних витрат.
- •Питания для самоконтролю
- •Калькулювання у комплексному (сумісному) виробництві
- •Собівартість готової та реалізованої продукції
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 6 : Контроль і стимулювання економії ресурсів
- •Роль і значення контролю в управлінні витратами.
- •Завдання, види контролю
- •Методи контролю витрат.
- •Функції витрат як засіб оцінювання роботи підрозділів – центрів витрат
- •Питания для самоконтролю
- •5. Суть внутрішнього управлінського контролю та його елементи
- •6.Методи вивчення поведінки витрат.
- •Облікові дані для побудови функції витрат, грн
- •7.Визначення ступеня надійності функції витрат.
- •Внутрішні резерви зниження витрат та стимулювання економії ресурсів.
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 7. Аналіз системи «витрати-випуск-прибуток» , як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень.
- •Сутність і передумови аналізу системи «витрати-випуск-прибуток»
- •Визначення маржинального прибутку в cvp-аналізі.
- •Аналіз рівноваги операційної діяльності.
- •4.Аналіз за умов невизначеності та безпека виробництва.
- •5.Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •Поняття операційного важеля та його розрахунок.
- •Тема 8. Методи цільового формування структурного аналізу та зниження витрат.
- •Роль концепції цільової собівартості в системі управління витратами, принципи таргет - костингу.
- •Основні етапи досягнення цільового рівня собівартості.
- •Функціонально-вартісний аналіз : суть, об’єкти та етапи проведення.
- •Кайдзен, кайдзен – костинг – методи зниження витрат.
- •Тема 9. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження за критерієм витрат.
- •Сутність і форми адаптації.
- •Вплив різних форм адаптації машин на експлуатацію витрати
- •Кількісна адаптація і довгострокова мінімізація витрат під час її здійснення.
- •Тема 10. Мінімізація витрат на створення та зберігання запасів.
- •Вплив системи управління запасами на ефективність діяльності підприємства.
- •Сучасні моделі управління товарно-матеріальними запасами
- •Визначення оптимального розміру замовлення .
- •Вплив методів оцінювання запасів під час їх вибуття на витрати підприємства.
- •Питания для самоконтролю
- •Список використаної літератури
Методи контролю витрат.
У сфері промислового виробництва близько 70—80 % усіх витрат на виготовлення продукції становлять витрати за сировиною, матеріалами, купівельними комплектуючими виробами, роботами і послугами виробничого характеру, а в м'ясній, бавовно-переробній та деяких інших галузях цей показник сягає рівня більше 90—95 %. Звідси виникає необхідність суворого контролю за
використанням сировини і матеріалів у виробництві. Методи контролю споживання матеріальних ресурсів залежать від субстанційних особливостей застосовуваних сировини і матеріалів, а також технології виробництва.
Коротко охарактеризуємо найпоширеніші методи контролю витрачання сировини та матеріалів.
Метод сигнального документування застосовується для фіксації відхилень, які виникли внаслідок зміни або наднормативного
витрачання сировини чи матеріалів.
За даного методу на відпуск матеріалів понад норму або на їх заміну оформлюються спеціальні документи (вимоги, акти заміни тощо), що сигналізують про наявність відхилень. Перевагами цього методу можна назвати його простоту і точність. Проте він дозволяє враховувати лише частину відхилень, які виникають у даному підрозділі.
Метод розкрою партіями використовується в ситуації, коли з одного матеріалу виготовляється одночасно декілька деталей або заготовок.
На кожну партію матеріалів, що відпускається у виробництво, оформляється розкрійний лист або картка, де вказується кількість матеріалу, поданого до робочого місця, кількість заготовок і відходів, що мають бути отримані, а також фактична кількість отриманих заготовок і відходів.
Економія або перевитрати матеріалів визначаються шляхом порівняння фактичного споживання матеріалів з їх витрачанням за нормою. На основі аналізу виявлених відхилень у розкрійному листі вказують їх причини та осіб, відповідальних за розкрій матеріалів.
Метод попередніх розрахунків за фактичною рецептурою є різновидом методу сигнального документування. Застосовується в галузях, де відхилення від норм витрачання матеріально - речових ресурсів спричиняються структурними зрушеннями в складі вихідної суміші (металургійна, нафтохімічна, харчова тощо).
Виявлення вказаних відхилень здійснюється шляхом зіставлення фактично використаного набору матеріально-речових ресурсів з величиною їх витрачання за нормативною технологією. При цьому нормативний набір визначається як добуток обсягу фактично завантаженої суміші на передбачене технологією процентне спів відношення матеріально-речового ресурсу кожного виду ( гатунку, марки) в загальному завантаженні.
Метод наступних розрахунків за даними інвентаризації використовується у тих випадках, коли звернення до інших методів неможливе або недоцільне. Його сутність полягає у визначенні фактичних витрат певного матеріалу на підставі даних про вхідні залишки на робочих місцях, надходження протягом розрахункового періоду (зміна, доба, тиждень, місяць) зі складу, величини повернень і залишків на робочих місцях на кінець розрахункового періоду.
Відхилення встановлюється як різниця між фактичними і нормативними витратами певного матеріалу за аналізований період. Цей метод дозволяє фіксувати відхилення за окремими виконавцями, бригадами, ділянками або цехом в цілому за зміну, добу, тиждень, місяць.
Bapто додати, що аналіз відхилень для підконтрольних позицій витрат здійснюється в цілому за такими напрямами:
характер локалізації— місця виникнення, причини, винуватці;
спосіб виявлення— за явними сигналами або розрахунковий;
час виявлення — до початку виконання планового завдання, під час виконання, після виконання;
відношення до готового виробу — індивідуальні, загальні;
ступінь впливу на витрати — збільшуючі, зменшуючі;
форма фіксування — документ про заміну, карта розкрою, інвентаризаційний акт, техніко-економічний розрахунок.