4.Аналіз за умов невизначеності та безпека виробництва.

На основі беззбиткового обсягу виробництва визначається рі­вень безпеки операційної діяльності. Критерієм такої безпеки здебільшого вважають ступінь перевищення беззбиткового обся­гу виробництва реальним (плановим) обсягом виготовленої про­дукції. Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності (Хб) обчислюється так:

— за натурального виміру обсягу продукції (однопродуктове виробництво)

к_в = ( N - N_в ) : N (4.1)

— у випадку вартісного (грошового) виміру обсягу продукції (продуктове виробництво)

К_б = ( В – В_б ) : В (4.2)

де N, В — плановий обсяг продукції відповідно в натуральному і грошовому вимірі.

Наприклад, плановий обсяг виготовлення і продажу продукції 20 000 шт., а беззбиткове виробництво— 15 000 шт. Для цих умов коефіцієнт безпеки виробництва становитиме:

К_б = ( 20 000 – 15 000 ) : 20 000 = 0,25 (4.3)

Це означає, що за зменшення обсягу виробництва на 25 %, во­но потрапляє в точку беззбитковості і припиняє приносити при­буток. За подальшого зниження випуску продукції виробництво стає збитковим.

Коефіцієнт безпеки операційної діяльності можна вважати мі­рою операційного ризику. Чим він більший, тим безпечніша си­туація з огляду на прибутковість діяльності. З його зростанням зменшується ризик зниження обсягу виробництва до точки рів­новаги і навпаки —за його зниження такий ризик зростає.

Рівень безпеки операційної діяльності може виражатись і в інший спосіб. Наприклад, як відношення маржинального прибут­ку до постійних витрат:

к^/_б = МП / В_пост (4.4)

5.Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.

Прибуток підприємства залежить від його опера­ційної активності, яка на виробничих підприємст­вах виражається передусім обсягом виготовлення і продажу про­дукції. Якщо йдеться про динаміку активності, тобто темп її змі­ни, то на величину прибутку істотно впливає ще структура ви­трат, а саме: їх поділ на змінні й постійні витрати.

Під час аналізу залежності прибутку від операційної активно­сті розглядаються два питання:

• який обсяг виробництва забезпечує цільовий прибуток під­приємства;

• як реагує величина прибутку на зміну обсягу виробництва.

Послідовно зупинимося на цих питаннях. Цільовим у дано­му випадку називається прибуток, який підприємство хотіло б одержати в певному періоді, виходячи із своїх стратегічних планів. Тому виникає питання, скільки треба виготовляти і продавати продукції за певних цін і рівня витрат, щоб зазначе­ний прибуток забезпечити. Такий обсяг продукції обчислюєть­ся за формулами:

— за натурального rhmiov обсягу продукції —

(5.1)

або

(5.2)

де Q_H — обсяг продукції, який необхідно реалізувати для забезпечен­ня одержання цільового прибутку в натуральних одиницях виміру;

Впост — постійні витрати на весь обсяг реалізації;

Пц — цільовий прибуток;

Ц — ціна одиниці продукції;

В’_зм — змінні витрати на одиницю продукції;

Q_KP — критичний обсяг реалізації (точка беззбитковості) у на­туральних одиницях виміру.

— у грошових одиницях обсягу продукції

(5.3)

або

(5.4)

де Q_H — обсяг продукції, який необхідно реалізувати для за печення одержання цільового прибутку в грошових одиниця виміру;

Наприклад, підприємство виготовляє та продає в середньому на рік 20 000 виробів по ціні 50 грн. Змінні витрати на один виріб 30 грн., річні постійні витрати 300 тис. грн. Скільки треба виготовляти виробів, щоб за цих умов одержати 200 тис. грн. прибутку за рік?

G_н = (300 000 + 200 000) / (50 – 30 ) = 25 000 шт.

Для отримання 200 тис. грн. прибутку за рік слід обсяг вироб­ництва й продажу продукції довести до 25 000 виробів, тобто збільшити на 5000 шт. Що це правильно, легко перевірити прямим обчисленням прибутку за даного обсягу виробництва.