Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ - УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
580.17 Кб
Скачать

Тема 2. Закономірності та чинники формування витрат.

Лекція 3

  1. Особливості динаміки витрат у коротко- і довгостроковому періодах.

  2. Функції витрат.

  3. Вплив виробничого навчання і досвіду на рівень витрат.

  1. Особливості динаміки витрат у коротко- і довгостроковому періодах

Динаміка витрат суттєво відрізняється у коротко- і довгостро­ковому періодах. У зв'язку з цим визначення цих понять має тео­ретичне і практичне значення.

В економічній теорії короткостроковим вважається період, упродовж якого фактори виробництва і відповідні їм витрати стабільні, тобто незмінні. При цьому йдеться передусім про фак­тори виробництва, що беруть участь у ряді операційних процесів, зміна яких потребує тривалого часу і суттєвих разових витрат. Це засоби виробництва (машини, устаткування) і робоча сила. Конк­ретніше, в економічному сенсі короткостроковим є період, про­тягом якого виробнича, організаційна структура підприємства і його виробнича потужність незмінні.

Довгостроковим вважається період, у якому жодний фактор виробництва не є незмінним. Змінюються не лише витрати на ма­теріали, оплату праці, а й засоби виробництва. У довгостроково­му періоді реалізуються інвестиційні проекти, змінюється вироб­нича й організаційна структура підприємства, його величина, технологія виробництва.

Як зазначалося, у короткостроковому періоді витрати факто­рів виробництва стабільні. За цих умов залежність між обсягом виробництва і витратами залишається стабільною, і останні мож­на досить чітко поділити на змінні та постійні. Змінні є функцією обсягу виробництва, а постійні — функцією часу.

Формальна залежність витрат від обсягу виробництва у корот­костроковому періоді може бути виражена так:

С = СЗО * N + СП , (1.1)

Ссо=С30 + , (1.2)

де С — сукупні витрати за певний період;

СЗО— змінні витрати на одиницю продукції;

N — обсяг виробництва продукції у натуральному вимірі;

СП — постійні витрати за розрахунковий період;

Ссо — сукупні витрати на одиницю продукції (собівартість продукції).

Графічну інтерпретацію цих залежностей показано на рис. 1.1 і 1.2. Як бачимо, сукупні змінні витрати (Сз) мають лінійну зале­жність від обсягу виробництва (рис. 1.1). З формули (1.2) і рис. 1.2 видно, що зі зростанням обсягу виробництва повні середні витрати на одиницю продукції знижуються і наближаються до змінних витрат ( ). Це є наслідком наявності постійних витрат, які розподіляючись на зростаючий обсяг виробництва, різко зменшуються на одиницю продукції. Тому збільшення обсягу ви­робництва є важливим чинником зниження собівартості продукції.

Ск

Рис. 1.1. Динаміка сукупних витрат : Сп — постійних; Сз — змінних

Рис. 1.2. Динаміка витрат на одиницю продукції: Сзо — змінних; Спо — постійних;

Ссо — сукупних

Фактично динаміка змінних середніх витрат здебільшого складніша. Ці витрати у більшості випадків знижуються із під­вищенням використання виробничої потужності, а за максималь­ного її завантаження (к3 > 0,9 ) можуть зростати, як це показано на рис. 1.3

с

Рис. 1.3. Динаміка змінних середніх витрат із зростанням завантаження виробничої потужності

Деяке зниження витрат на початкових етапах зростання обся­гу виробництва (ділянка ON, на рис. 1.3) пояснюється підвищен­ням продуктивності праці внаслідок збільшення серійності виробів. У подальшому рівень витрат стабілізується (лінія N{N2), і на ділянці N2N3 певною мірою зростає. Справа в тому, що максимізація виробництва супро­воджується зростанням інтенсивності роботи за межі оптимальних її режимів і додатковими витратами (електроенергії, інструмен­тів, зарплати у формі доплат та ін.). Тому у короткостроковому періоді слід мінімізувати змінні витрати як комплектуванням оп­тимальних партій (серій) виробів, так і оптимальною адаптацією роботи устаткування до певного обсягу виробництва.

У довгостроковому періоді всі витрати змінюються, включаю­чи й ті, що належать до постійних. Останні змінюються стрибко­подібно через релевантні інтервали, тобто через проміжки корот­кострокових періодів. На рис. 1.4 і 1.5 ці інтервали розділяють обсяги виробництва , , .

0

N

Рис. 1.4. Динаміка сукупних постійних витрат у довгостроковому періоді.

N

Рис. 1.5. Динаміка середніх постійних витрат у довгостроковому періоді

Відносні витрати (собівартість продукції) регулюються комбі­нацією факторів виробництва в процесі визначення виробничої, організаційної структури підприємства, його виробничої потуж­ності. Передусім мається на увазі величина підприємства. Остан­ня вважається оптимальною за мінімальних середніх сукупних витрат, тобто за мінімальної повної собівартості продукції.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.