Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСОБИЕ ЕП ПОЛНАЯ ВЕРСИЯ.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
4.01 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Якими показниками визначається економічна ефективність виробництва?

  2. У чому полягає сутність соціальної ефективності виробництва?

  3. Назвіть види прибутку та розкрийте їх економічний зміст.

  4. Які методи використовуються при вимірюванні прибутку?

  5. Дайте визначення рентабельності виробництва.

  6. Назвіть фактори, які впливають на підвищення рівня рентабельності виробництва.

  7. Назвіть визначення матеріалоємності і фондоємності виробництва.

  8. Якими показниками оцінюється ефективність використання ресурсів підприємства?

  9. Що характеризує показник фондовіддачі?

  10. Що характеризує показник собівартості продукції?

  11. Назвіть основні напрямки підвищення ефективності фармацевтичного виробництва.

  12. Якими показниками вимірюється соціальна ефективність виробництва?

  13. Яким чином впливають показники екологічної ефективності виробництва на соціальну ефективність виробництва?

Глава 16. Якість продукції та економічна ефективність її підвищення

16.1. Актуальність проблеми якості і міжнародний досвід управління якістю

Якість продукції – сукупність властивостей та характеристик продукції, які придають їй здатність задовольняти потреби споживачів. Якість продукції є основним фактором досягнення її конкурентноздатності. До факторів конкурентноздатності продукції відносяться ціна продукції, витрати в сфері споживання (експлуатації) за нормативний строк служби (застосування) і якість сервісу продукції.

Перший рівень системи показників конкурентноздатності продукції наведено на рис. 16.1.

Рис. 16.1. Фактори конкурентноздатності продукції.

Структура пріоритетів конкурентноздатності продукції за оцінками експертів така: 4: 3: 2: 1. Таким чином, при формуванні стратегії підвищення конкурентоспроможності, в першу чергу, ресурси слід спрямовувати підвищення якості продукції, потім – на зниження витрат підприємства, вдосконалення організації експлуатації (застосування) продукції з метою скорочення експлуатаційних витрат і в останню чергу – на підвищення якості сервісу продукції.

Якість лікарських засобів досягається шляхом дотримання принципів забезпечення якості від розробки лікарських засобів до їх реалізації, яка не може бути оцінена лише контролем якості готової продукції. Забезпечення якості у фармацевтичній промисловості являє собою всеохоплюючу концепцію, яка поєднує дослідження та розробку, належне виробництво, контроль якості, збереження і розподіл лікарських засобів.

Кожний з наведених критеріїв є однаково значущім для системи в цілому, тому недостатньо окремо виконувати наведені види діяльності, необхідно їх використовувати у комплексі.

Стратегія завоювання ринків збуту полягає в тому, щоб забезпечувати необхідний рівень якості й одночасно наділяти продукцію новими властивостями, які є привабливими для споживача. У цьому зв'язку цікава японська концепція чотирьох рівнів якості.

Перший рівень – «відповідність стандарту». На цьому рівні якість оцінюється як відповідність або не відповідність вимогам стандарту.

Другий рівень – «відповідність використанню». Продукція повинна не тільки відповідати вимогам стандарту, але і задовольняти експлуатаційним вимогам, тому що тільки в цьому випадку вона буде користуватися попитом на ринку.

Третій рівень – «відповідність фактичним вимогам ринку». Це означає високу якість при низькій ціні. Єдиним шляхом досягнення низької вартості при високій якості є бездефектне виробництво, що залежить насамперед від свідомості робітників і їх постійних зусиль з забезпечення якості.

Четвертий рівень «відповідність схованим (латентним) потребам». Перевага при збуті одержує продукція, що враховує сховані потреби. Споживач не підозрює, чого йому хочеться. Тільки якщо на ринку з'являється оригінальна продукція, споживач розуміє, що саме це його влаштовує.

Якість продукції, яка є мірою споживчої вартості та конкурентноздатності, пов'язана з кон'юнктурою ринку, змінюється без зміни внутрішніх властивостей продукції.

Таким чином, якість також можна розглядати як інтенсивність властивостей, що становлять її споживчу вартість, ступінь або міру її корисності в певній економічній ситуації.

Підвищення якості продукції супроводжується збільшенням витрат на її створення, с одного боку, а, з іншого – зменшена у результаті підвищення рівня організації виробництва та продуктивності праці. Моральне старіння продукції також веде до відносного зменшення її якості, при цьому вартість продукції залишається незмінної.

У сучасній стандартизації управління якістю, відповідно стандартам ІSО, продукція класифікується по чотирьох загальних категоріях:

  • • обладнання (запасні частини, деталі, вузли);

  • • програмне забезпечення (комп'ютерні програми, методики, інформація, набір даних);

  • • матеріали (сировина, рідина, гази тощо);

  • • послуги (страхування, банківські операції, транспорт).

Споживачу важливо одержати:

  • придатний до застосування та надійний виріб у конкретний період часу;

  • якісний та своєчасний технічний сервіс;

  • відповідність ціни характеристикам виробу.

Для суспільства в цілому необхідно мати:

– мінімальне забруднення навколишнього середовища:

– заощадження енергоресурсів;

– рішення соціальних питань.

Інтереси виробника в підвищенні якості продукції полягають у:

  • просуванні товарів на нові ринки, розширенні частки ринку та обсягів продажу товарів;

  • підвищенні продуктивності праці за рахунок усунення недоліків технологічних процесів, зниження рівня дефектності;

  • зниженні ризику втрат у період гарантійного обслуговування;

  • одержанні максимального прибутку.

Для будь-якого підприємства, зацікавленого у випуску високоякісної продукції, концепція якості повинна базуватися на таких принципах.

1. Якість не є функцією технічного відділу, або відділу якості. Якість являє собою систематично процес, який охоплює все підприємство, а також споживачів і постачальників.

2. Процес забезпечення якості будується для забезпечення і якісної роботи окремих співробітників, усіх відділів і підрозділів підприємства в цілому. Недоліком програми забезпечення якості деяких підприємств є відсутність зв'язку між структурними ланками.

3. Підвищення якості забезпечується на етапах маркетингу, розробки, проектування, виробництва й обслуговування, а не лише на стадії виробництва.

4. Головним пріоритетом у боротьбі за якість продукції є вимоги споживача.

5. Підвищення якості продукції на сучасному рівні вимагає застосування нових технологій.

6. Підвищення якості досягається тільки за допомогою та участю всіх співробітників підприємства, тобто через взаємодопомогу, спільну участь всіх співробітників підприємства.

7. Високий рівень якості досягається за рахунок використання чіткої, орієнтованої на споживача системи управління якістю та впровадження її у всіх ланках.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]