15.3. Загальний методологічний підхід до вимірювання ефективності виробництва

Проблема вимірювання ефективності виробництва, на перший погляд, не є складною, якщо ми ставимо за мету зробити вимір ефективності тільки самого виробничого процесу. Але виробничий процес залежить від багатьох факторів і, в першу чергу, від факторів, які характеризують ефективність господарювання, в цілому тому її вимірювання практично неможливо розглядати у відриві від останнього. За цих умов виникає необхідність використання загально-методологічного підходу до вирішення цієї проблеми, а саме, визначення системи принципів і методів наукового дослідження проблеми.

Аналіз практики та досвіду господарювання показує, що найважливішими принципами його організації є::

• постійна адаптація до змін навколишнього середовища в політиці, економіці, технології, в суспільстві;

• визначення місії розвитку підприємства: це дуже важливий принцип, на якому заснований бізнес процвітаючих фірм в країнах з розвинутою ринковою економікою. Дотримання цього означеного принципу мобілізує колектив підприємства на досягнення місії і впровадження головних її пастанов в життя;

• визначення стратегії з виробництва певного виду продукції, тобто при виборі, яку продукцію необхідно виробляти в майбутньому періоді, необхідно враховувати не тільки ринковий попит на неї, але і широкий спектр можливих змін в виробництві різних продуктів на підприємствах, а також можливості загальних каналів доведення товарів до споживачів, оскільки виробничий процес вважається не закінченим до тих пір, доки вироблений продукт не дійде до споживача. Такий підхід дає змогу підприємству зменшити витрати на виробництво і реалізацію продукції, а також найбільш ефективно використовувати виробничий потенціал;

• виявлення причин, що негативно впливають на хід виробничого процесу і можливостей їх нейтралізації. Такими причинами можуть стати певні недоліки в самій організації господарської діяльності підприємства, підвищення собівартості продукції, зростання товарних запасів, зростання періоду погашення дебіторської заборгованості, зростання кількості рекламацій та ін.;

• прийняття управлінських рішень, виходячи з рівня ресурсного забезпечення підприємства. Це передбачає також обов’язкове врахування наявності людських ресурсів, їх навичок, знань і професійного досвіду працівників; урахування наявності матеріальних ресурсів: устаткування, споруд, сировини, матеріалів та ін., які повинні розглядатися з точки зору їх технологічного стану, рівень розвитку і використання, форми власності; урахування наявності технологічних і організаційних ресурсів, їх наукоємності, патентів і ліцензій, рівня організації виробництва і праці на підприємстві.

Необхідно мати на увазі і те, що методологічний підхід до вимірювання ефективності виробництва не обмежується вищерозглянутими принципами, оскільки на виробничий процес і його ефективність суттєво впливають фактори, які зумовлюють підвищення продуктивності праці і якості продукції та сприяють зниженню загальних витрат виробництва.

Підприємство самостійно створює таку систему господарювання, яка була б здатна забезпечити його потреби в одержанні найбільшого прибутку, виходячи з наявності матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів, їх складу та рівня розвитку.

Таким чином, підвищення ефективності господарювання є одним із головних завдань кожного підприємства в ринкових умовах.