- •Економіка підприємства
- •Під редакцією
- •Модуль 1. Підприємство та підприємництво
- •Глава 1. Підприємство як основа ринкової економіки
- •1. 1. Підприємство, його основні ознаки та принципи функціонування
- •1.2. Правові основи функціонування підприємства в Україні
- •1.3. Класифікація підприємств
- •7. Кількістю працюючих та обсягом валового доходу від реалізації продукції протягом фінансового року:
- •1.4. Структура підприємства
- •1.5. Характеристика основних типів об’єднань підприємств
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Підприємницька діяльність
- •2.1. Сутність підприємницької діяльності
- •2.2. Характеристика організаційно–правових форм підприємницької діяльності
- •Корпорації (акціонерні товариства).
- •Характеристика видів підприємницької діяльності: види та їх сутність
- •Порівняльна характеристика організаційно–правових форм підприємницької діяльності
- •2.3. Договори і форми забезпечення договірних зобов’язань
- •Класифікація підприємницьких договорів
- •Питання до самоконтролю
- •Глава 3. Управління підприємством
- •3.1. Сутність, функції і принципи процесу управління підприємством
- •3.2. Методи управління діяльністю підприємства
- •3.3. Організаційні структури управління підприємством
- •3.4. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями в Україні
- •3.5. Організаційна побудова фармацевтичної галузі
- •3.6. Шляхи удосконалення управління підприємством
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4. Організація виробництва
- •4.1. Сутність, завдання, методи та принципи організації виробництва
- •4.2. Характеристика виробничої системи
- •Взаємозв’язок “вхід – перетворення – вихід” у типових виробничих системах
- •4.3. Виробнича структура підприємства
- •4.4. Типи виробництва
- •Порівняльна характеристика типів виробництва
- •4.5. Організація виробничого процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 2. Ресурси забезпечення підприємства
- •Глава 5. Основні фонди підприємства
- •5.1. Поняття, класифікація та структура основних виробничих фондів
- •Класифікація основних фондів
- •5.2. Форми обліку та методи оцінки основних фондів підприємства
- •Середньорічна вартість основних фондів
- •5.3 Знос та амортизація основних фондів
- •5.4. Показники використання основних фондів та шляхи їх покращення
- •Динаміка показників оновлення основних фондів
- •5.5. Резерви підвищення ефективності використання основних фондів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 6. Оборотні засоби підприємства
- •6.1. Економічна сутність і структура оборотних засобів підприємства
- •Класифікація оборотних засобів підприємства
- •6.2. Нормування оборотних засобів
- •6.3. Показники обігу оборотних засобів підприємства
- •6.4. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7. Матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства
- •7.1 Матеріальні ресурси та їх економічне значення
- •Структура собівартості лікарських засобів
- •Розрахунок забезпеченості підприємства субстанцією новокаїну
- •7.2. Визначення потреби в матеріально–технічних ресурсах
- •7.3. Показники витрат та ефективності використання матеріальних ресурсів
- •Розрахунок впливу зміни структури випуску продукції на матеріалоємність
- •7.4. Сутність, зміст і завдання матеріально–технічного забезпечення підприємства
- •Питома вага витрат матеріально–технічного забезпечення (на прикладі компаній сша)
- •7.5. Контроль за використанням матеріальних ресурсів
- •7.6. Резерви економії матеріальних ресурсів
- •Питання до самоконтролю
- •Глава 8. Нематеріальні ресурси і активи підприємства
- •8.1. Сутність і об’єкти нематеріальних ресурсів
- •1. Об’єкти промислової власності:
- •8.2. Механізм оцінки нематеріальних активів
- •8.3. Методи оцінки вартості нематеріальних активів
- •8.4. Актуальність і сутність процесів комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності у фармації
- •Ефективність форм комерціалізації технологій у відповідності з механізмом їх реалізації
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 9. Праця та заробітна плата
- •9.1. Значення трудових ресурсів у підвищенні ефективності виробництва
- •9.2. Склад і структура промислово–виробничих кадрів на підприємстві
- •Робітники
- •9.3. Облік кадрів на підприємстві
- •9.4. Продуктивність праці та методи її вимірювання
- •9.5. Трудомісткість продукції та методи її визначення
- •9.6. Резерви та шляхи підвищення продуктивності праці
- •9.7. Заробітна плата на підприємстві та принципи її організації
- •9.8. Форми та системи заробітної плати
- •9.9. Розрахунок фонду оплати праці
- •9.10. Участь працівників у розподілі прибутку підприємства
- •9.11. Державне та договірне регулювання заробітної плати
- •Глава 10. Фінанси підприємства
- •Сутність і функції фінансів підприємств
- •Фінансові ресурси підприємства
- •10.3. Фінансове планування
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 11. Інвестиційні ресурси підприємства
- •11.1. Сутність інвестицій, їх класифікація та структура
- •Види інвестицій прийнято поділяти на:
- •За об’єктами вкладання інвестиції розподіляють:
- •8. За ступенем ризику інвестиції поділяють на такі види:
- •9. Відтворення може здійснюватися в одній з таких форм інвестицій:
- •11. 2. Інвестиційна діяльність підприємства
- •11.3. Інвестиційні проекти
- •Зміст циклу інвестиційного проекту
- •11.4. Методи оцінки інвестиційних проектів
- •11.5. Система комплексної оцінки інвестиційних проектів у фармацевтичному виробництві
- •Проекту у фармацевтичному виробництві
- •Питання для самоконтролю
- •Модуль 3. Результати та ефективність виробництва
- •Глава 12. Витрати і собівартість продукції
- •12.1 Поняття витрат та собівартості продукції, їх класифікація та структура
- •Групування витрат за класифікаційними ознаками
- •Типова структура витрат на виробництво лікарських засобів на фармацевтичних підприємствах України
- •12.2 Собівартість продукції
- •12.3. Методи врахування витрат і калькування собівартості продукції
- •Підсумкування попередньо визначеної собівартості окремих виробів:
- •Типовий перелік статей калькуляції собівартості одиниці продукції на виробничому підприємстві
- •12.4. Резерви зниження собівартості продукції
- •12.5. Економічна політика підприємства у сфері формування витрат
- •Модель господарського механізму підприємства щодо формування витрат та доходів за методикою визначення фінансових результатів за звітом про фінансові результати
- •Адміністративні витрати – Витрати на збут
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 13. Ціни і ціноутіворення в ринкових умовах
- •Сутність ціни в ринкових умовах та її структура. Види цін
- •3Мл №10 різних виробників
- •Калькуляція собівартості тіаміну хлориду (в1) 5 %, (тис. Амп. Калькуляція планова
- •Структура відпускних цін на лікарські засоби в Германії
- •Структура відпускних цін на лікарські засоби в Марокко
- •13.2. Методи ціноутворення
- •13.3. Сутність і види цінової політики підприємств
- •Етапи формування цінової політики
- •Види еластичності попиту
- •Методологічні основи ціноутворення на лікарські засоби із врахуванням фармакоекономічних підходів
- •Дані параметричної оцінки нових лікарських засобів і препаратів порівняння
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •14.1. Економічна сутність доходу підприємства
- •Класифікація доходів підприємства
- •14.2. Прибуток як узагальнюючий показник діяльності підприємства. Механізм його утворення і розподілу
- •14.3. Формування прибутку на фармацевтичному підприємстві
- •14.4. Розподілення і використання прибутку на підприємствах
- •14.5. Показники рентабельності
- •14.6 Показники прибутковості акціонерних товариств
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 15. Економічна та соціальна ефективність виробництва
- •15.1. Сутність економічної ефективності виробництва
- •15.2. Соціальна ефективність виробництва
- •15.3. Загальний методологічний підхід до вимірювання ефективності виробництва
- •15.4. Система показників оцінки економічної ефективності виробництва
- •15.5. Напрямки підвищення ефективності виробництва
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 16. Якість продукції та економічна ефективність її підвищення
- •16.1. Актуальність проблеми якості і міжнародний досвід управління якістю
- •16.2. Особливості управління якістю у фармацевтичній галузі
- •16.3. Міжнародні стандарти якості
- •16.4. Показники якості продукції
- •Одиничні показники якості продукції
- •Показники надійності
- •16.5. Сертифікація продукції, послуг та систем якості
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 17. Планування діяльності підприємства
- •17.1. Сутність планування діяльності підприємства
- •17.2. Етапи та технологія планування діяльності підприємства
- •Основні показники за видами планування діяльності
- •17.3. Інформаційні аспекти планування діяльності підприємства
- •Інформаційна характеристика внутрішнього середовища підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 18. Інноваційна діяльність підприємства
- •18.1. Сутність і класифікація інновацій
- •18.2. Актуальність активізації інноваційної діяльності фармацевтичних підприємств у сучасних умовах
- •Порівняльні дані щодо наукомісткості провідних галузей промисловості
- •Витрати на нддкр у провідних фармацевтичних фірмах
- •Порівняльний аналіз інноваційної і традиційної моделей розвитку фармацевтичного виробництва
- •18.3. Основні етапи та стадії інноваційного процесу
- •18.4. Державне регулювання інноваційної діяльності
- •18.5. Характеристика організаційних форм інноваційної діяльності
- •Стратегічні альянси фармацевтичних фірм для впровадження наукових проектів
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 19. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •19.1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •19.2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •19.3. Джерела правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •19.4. Поняття та особливості зовнішньоекономічної угоди (контракту)
- •19.5 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 20. Система економічної безпеки підприємства
- •20.1. Сутність та основні напрямки економічної безпеки підприємства
- •20.2. Методи оцінки потенціалу і системи економічної безпеки підприємства
- •20.3. Аналіз виробничого потенціалу підприємства
- •20.4. Аналіз інтелектуального та кадрового потенціалу підприємства
- •Фінансова, правова та інформаційна складові економічної безпеки підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 21. Реструктуризація і санація підприємств та організацій
- •21.1. Сутність, характеристика і можливі форми реструктуризації підприємств
- •21.2. Вітчизняний та зарубіжний досвід реструктуризації різних суб'єктів господарювання
- •21.3. Сутність механізму санації
- •21.4 Особливості державної підтримки проведення санації потенційно конкурентноспроможних підприємств
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 22. Банкрутство та ліквідація підприємства
- •22.1. Сутність банкрутства та характеристика чинників, які його спричиняють
- •22.2. Процедура визнання підприємства банкрутом
- •22.3. Контроль за ознаками загрози банкрутства
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Навчальне видання
- •Економіка підприємства
- •Підручник
- •Для студентів фармацевтичних вузів і факультетів
- •Під редакцією
- •Професора Посилкіної о.В.
14.3. Формування прибутку на фармацевтичному підприємстві
У процесі управління прибутком фармацевтичного підприємства головна роль належить формуванню прибутку від операційної діяльності. Операційна діяльність фармацевтичних підприємств пов’язана з виробництвом лікарських засобів.
Вона носить пріоритетний характер по відношенню до інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності. Відповідно і прибуток від здійснення цієї діяльності в нормальних умовах функціонування підприємства має найбільшу питому вагу в загальному обсязі прибутку фармацевтичного підприємства.
Операційна діяльність фармвиробників пов’язана з різними сегментами фармацевтичного ринку, що обумовлене характером лікарських засобів, специфікою використовуваних субстанцій та матеріалів, особливостями виробничого обладнання. Тому, умови формування операційного прибутку в значній мірі залежать від стану кон’юнктури фармацевтичного ринку і певних його сегментів.
Операційна діяльність підприємства складається із кількох послідовних етапів, на характер яких впливають галузеві особливості. Принципова схема здійснення операційної діяльності на фармацевтичних підприємствах наведена на рис. 14.1.
Рис. 14.1. Схема операційної діяльності
фармацевтичного підприємства і структура його операційних активів
Одним із найважливіших факторів формування операційного прибутку на фармацевтичних підприємствах є ефективне управління операційними активами.
Механізм управління операційним прибутком побудований на тісному взаємозв’язку цього показника з показниками обсягу реалізації продукції, доходів і витрат. Система цього взаємозв’язку має назву “директ-костінг”. За допомогою цієї системи стає можливим вирішення досить актуальних для кожного підприємства питань:
оцінка рентабельності виробничої і комерційної діяльності;
планування рентабельності на основі запасу фінансової міцності;
визначення підприємницького ризику;
розробка ефективної асортиментної і цінової політики підприємства;
вибір оптимальної стратегії виходу з кризового стану та ін.
Сутністю системи «директ-костінг» є розподіл витрат на змінні і постійні в залежності від зміни обсягів виробництва.
Змінні витрати – це витрати, які збільшуються або зменшуються пропорційно зміні обсягів виробництва. Це витрати на сировину та матеріали, паливо та електроенергію, заробітну плату основних виробничих робітників, транспортні витрати, торгівельно-комісійні видатки та ін.
Постійні витрати не змінюються в залежності від динаміки обсягів виробництва. До них належать: амортизаційні відрахування, оклади адміністративно-управлінського персоналу, проценти за кредит, орендна плата, витрати на рекламу та ін.
Варто зазначити, що наведена класифікація витрат носить досить умовний характер, тому що за певних обставин деякі статті постійних витрат можуть зростати при зміні обсягів виробництва. Так, при збільшенні обсягів виробництва понад критичного рівеня, як правило, зростає кількість працівників в апараті управління. При цьому практично завжди збільшуються витрати на рекламу продукції, яка виробляється, що пов’язано з необхідністю зростання інтенсивності її продажу та іншими факторами. Тому розподіл витрат на постійні та змінні повинен уточнюватися в відповідності з умовами господарювання.
З урахуванням викладеного вище виручку від реалізації продукції фармацевтичного підприємства можна представити таким чином:
де ВР – виручка від реалізації лікарських засобів;
З – змінні витрати, які пов’язані з виробництвом і реалізацією лікарських засобів;
С – постійні витрати, які пов’язані з виробництвом і реалізацією лікарських засобів;
П – прибуток від реалізації лікарських засобів.
У практичних розрахунках досить часто використовують поняття маржинального прибутку (валової маржі), який являє собою різницю між виручкою від реалізації і змінними витратами:
де ВМ – валова маржа.
Таким чином, прибуток від реалізації можна представити як різницю між валовою маржою і постійними витратами:
З наведеної формули можна зробити наступний важливий висновок: умовою прибуткової діяльності фармацевтичного підприємства є перевищення валовою маржою рівня постійних витрат.
З точки зору ефективного управління формуванням операційного прибутку підприємства необхідним є визначення точки беззбитковості (порога рентабельності).
Поріг рентабельності – дорівнює такій виручці від реалізації продукції, при якій підприємство не має ні прибутків, ні збитків. Це означає, що валова маржа покриває тільки його постійні витрати, а прибуток дорівнює нулю:
Для обчислення порога рентабельності проведемо певні перетворювання. Як зазначалося, змінні витрати пропорційно залежать від обсягів виробництва і реалізації продукції. Тому, змінні витрати можна представити у вигляді добутку коефіцієнта пропорційності та виручки від реалізації:
де k – коефіцієнт пропорційності.
З використанням наведеного коефіцієнту формула для розрахунку виручки від реалізації має такий вигляд:
У зв’язку з тим, що співвідношення між змінними витратами і обсягом реалізації практично завжди залишається постійним, точка беззбитковості обчислюється так:
де Q – точка беззбитковості (критичний обсяг реалізації).
Отже, на критичний обсяг реалізації впливають рівень постійних і змінних витрат, ціни на продукцію та валова маржа. Поріг рентабельності (критичний обсяг реалізації) можна визначити як добуток ціни реалізації одиниці продукції на критичний обсяг реалізації цієї продукції в натуральному вимірюванні:
,
де Ці – ціна реалізації і-того товару.
Визначити порогову кількість певного фармацевтичного препарату можна завдяки формулі:
або ,
де j – питома вага і-того препарату;
Зі – змінні витрати на одиницю і-того препарату.
Вплив зміни постійних витрат на критичний обсяг реалізації можна обчислити за формулою:
де Qн – рівень впливу динаміки постійних витрат на поріг рентабельності;
Сі і Со – відповідно рівень постійних витрат в поточному і базовому періодах.
Збільшення постійних витрат обумовлює зростання критичного обсягу реалізації продукції і, навпаки, їх скорочення – до зменшення показника точки беззбитковості і покращання фінансового стану підприємства.
Для кожного фармацевтичного підприємства досить актуальним в умовах постійного коливання кон’юнктури фармацевтичного ринку є визначення запасу фінансової міцності.
Запас фінансової міцності підприємства розраховується як різниця між розміром фактично одержаної виручки від реалізації лікарських засобів і порогом рентабельності:
де Зфм – запас фінансової міцності підприємства;
ВРф – фактичний обсяг виручки від реалізації;
Q – критичний обсяг реалізації продукції (поріг рентабельності).
Дослідження, проведені на вітчизняних фармацевтичних підприємствах дозволили визначити, що запас фінансової міцності на більшості з них не перебільшує 6 – 8 %. Згідно міжнародним стандартам цей показник повинен перевищувати 10 % . Саме такий рівень на думку фахівців дозволяє забезпечити оптимальне сполучення прибутковості і підприємницького ризику.
Зміна величини прибутку підприємства може досягати не тільки під впливом факторів виробничо-фінансової діяльності, а і за рахунок лівериджу. Лівериджем називають важіль впливу на зміну структури активів і пасивів з метою отримання приросту прибутку.
Одним із найефективних методів впливу на масу і темпи зростання операційного прибутку є використання ефекту операційного ліверіджу (важелю).
Дія операційного ліверіджу (важелю) проявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди обумовлює більш суттєву зміну прибутку.
Сила впливу операційного важелю може бути розрахована за формуло :
Як видно з наведеної формули, сила впливу операційного важеля залежить від розміру постійних витрат: чим вони більші (за умов постійної виручки від реалізації), тим сильніше дія операційного важелю і навпаки.
Якщо виручка від реалізації зменшується, сила впливу операційного важелю зростає як за умов підвищення, так і зниження питомої ваги постійних витрат в їх загальній сумі.
Позитивний вплив операційного ліверіджу починає проявлятися лише після того, як підприємство подолало точку беззбитковості своєї операційної діяльності. Доки підприємство не забезпечило беззбитковості своєї виробничо-збутової діяльності, високий коефіцієнт операційного ліверіджу буде додатковим тягарем у досягненні цієї точки.
Після подолання точки беззбитковості чим вищий коефіцієнт операційного ліверіджу, тим більший вплив на приріст валового прибутку буде мати підприємство за умов нарощування обсягу реалізації продукції.
Найбільш позитивний вплив операційного ліверіджу досягається в полі, що максимально наближене до точки беззбитковості. По мірі подальшого нарощування обсягу реалізації продукції та віддалення від точки беззбитковості ефект операційного ліверіджу починає зменшуватися. Інакше кажучи, кожний наступний відсоток приросту обсягу реалізації продукції призводитиме до все меншого темпу приросту суми операційного прибутку (але при цьому темпи приросту суми прибутку завжди залишатимуться більшими, ніж темпи приросту обсягу реалізації продукції).
Ефект операційного ліверіджу залишається незмінним лише протягом короткого періоду. Це визначається тим, що операційні витрати, які відносяться до постійних, залишаються незмінними лише певний проміжок часу. За умов зростання реалізації продукції відбувається черговий стрибок суми постійних операційних витрат, тому підприємству необхідно долати нову точку беззбитковості або пристосовувати до неї свою операційну діяльність. Інакше кажучи, після стрибка, що обумовлює зміну коефіцієнта операційного ліверіджу, його ефект проявляється в нових умовах господарювання підприємства.
Усвідомлення механізму операційного ліверіджу дозволяє цілеспрямовано управляти співвідношенням постійних і змінних поточних витрат підприємства з метою підвищення ефективності його операційної діяльності в цілому. Це управління зводиться до зміни значень коефіцієнта операційного ліверіджу з метою пристосування до різних тенденцій кон’юнктури товарного ринку і стадій життєвого циклу підприємства.
За несприятливої кон’юнктури фармацевтичного ринку, що визначає можливе зменшення обсягу реалізації продукції, а також на ранніх стадіях життєвого циклу підприємства, коли воно ще не подолало точку беззбитковості, необхідно вживати заходів до зниження коефіцієнта операційного ліверіджу. І навпаки, за умов сприятливої кон’юнктури ринку і подолання підприємством точки беззбитковості, вимоги до здійснення режиму економії постійних витрат можуть бути значно послаблені – у такі періоди підприємство може значно розширювати обсяг реального інвестування, здійснювати реконструкцію та модернізацію основних виробничих фондів, придбавати нематеріальні активи інноваційного характеру.
Управління операційним ліверіджем на фармацевтичних підприємствах може здійснюватися шляхом впливу як на постійні, так і на змінні операційні витрати підприємства. На кожному підприємстві є достатньо можливостей до зниження (за необхідності) суми та питомої ваги постійних операційних витрат. До таких резервів можна віднести суттєве скорочення витрат на управління за несприятливої кон’юнктури фармацевтичного ринку, продаж частини не використовуваного обладнання і нематеріальних активів із метою зменшення потоку амортизаційних витрат; широке застосування короткострокових форм оперативного лізингу машин та обладнання замість придбання їх у власність; скорочення обсягу споживання окремих комунальних послуг та деякі інші.
При управлінні змінними витратами основним орієнтиром має бути забезпечення постійної їх економії – після подолання точки беззбитковості сума економії змінних поточних витрат забезпечуватиме прямий приріст валового операційного прибутку. До основних резервів економії змінних витрат на фармацевтичних підприємствах можна віднести зменшення чисельності робітників основного та допоміжних виробництв за рахунок забезпечення зростання продуктивності їхньої праці; скорочення розміру страхових запасів субстанцій, матеріалів і готової продукції в періоди несприятливої кон’юнктури фармацевтичного ринку; забезпечення вигідніших умов постачання підприємству субстанцій і допоміжних матеріалів тощо.
Цілеспрямоване управління постійними і змінними витратами на основі механізму операційного ліверіджу, оперативний контроль за зміною їх співвідношення на різних стадіях кон’юнктури фармацевтичного ринку дозволить збільшити потенціал формування операційного прибутку на фармацевтичних підприємствах.