1. Види інвестицій прийнято поділяти на:

• грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме та нерухоме майно;

• майнові права, пов’язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;

• сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованого (“ноу-хау”);

• права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

• інші цінності.

1. За об’єктами вкладання інвестиції розподіляють:

• реальні інвестиції або вкладання коштів у матеріальні (будівлі, споруди, обладнання і т.п.) і нематеріальні (патенти, ліцензії, “ноу-хау”, науково-технічні та проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмні засоби і т.п.) активи;

• фінансові інвестиції або вкладання коштів у різноманітні фінансові інструменти – цінні папери, депозити, цільові банківські вклади.

1. За характером участі інвесторів в інвестиційному процесі інвестиції поділяються на:

• прямі, які припускають безпосередню участь інвестора у виборі об’єкта інвестування та вкладання коштів. При цьому інвестор безпосередньо залучений у всі стадії інвестиційного циклу, у тому числі у попередні інвестиційні дослідження, проектування та будівництво об’єкта інвестування, а також виробництво кінцевої продукції;

• непрямі, які здійснюються через різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди та компанії), що акумулюють і розміщують за своїм баченням найбільш ефективним чином фінансові кошти. Такі посередники беруть участь в управлінні об’єктами інвестування, а отримані доходи поділяють між клієнтами. Вкладення у цінні папери, що керуються як єдине ціле, прийнято також називати портфельними.

1. У регіональному аспекті розглядаються інвестиції:

• внутрішні, або вкладення суб’єктів господарської діяльності даної держави;

• іноземні – вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових і неурядових організацій;

• зарубіжні – вкладення коштів в об’єкти інвестування за кордонами території даної держави (придбання цінних паперів зарубіжних компаній, майна та ін.).

1. За періодом інвестування прийнято виділяти інвестиції:

• короткострокові, як правило, тривалістю не більше року (короткострокові депозитні вклади, ощадні сертифікати);

• довгострокові, тривалістю більше одного року.

1. По формах власності інвестиції поділяються на:

• приватні кошти громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;

• державні, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів різних рівнів, державними підприємствами та установами.

7. По формах участі інвестора передбачають:

• часткову участь у знов створюваних підприємствах або придбання частки у діючих підприємствах (пайова участь у товаристві з обмеженою відповідальністю);

• створення підприємств, які повністю належатимуть інвестору;

• придбання рухомого або нерухомого майна шляхом прямого одержання або у формі акцій, облігацій та інших цінних паперів;

• придбання концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею, інших майнових прав.