8. За ступенем ризику інвестиції поділяють на такі види:
безризикові, наприклад, у ряді країн вкладення у короткострокові державні облігації вважають безпечними, а дохід по них визначає безпечну ставку, яка використовується при оцінці вкладень як точка відрахунку інвестиційного ризику;
ризикові, ступінь ризику, як ступінь невизначеності, пов’язана з інвестиціями, залежить, наприклад, від таких факторів, як час, об’єкт вкладення і т.п. Ступінь ризику не вгадує можливу реакцію ринку на зміну результатів роботи підприємства після завершення інвестицій, залежить від строку інвестування та одержання результатів, масштабів проекту, його цілей (створення нової продукції, зниження витрат виробництва, розширення обсягу продажів, виконання державного замовлення та ін.). Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути:
а) можливість втрати всієї суми розрахункового прибутку (ризик є припустимим);
б) можливість втрати не тільки прибутку, але й розрахункового валового доходу після реалізації проекту (ризик є критичним);
в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора, або катастрофічний ризик.
9. Відтворення може здійснюватися в одній з таких форм інвестицій:
нове будівництво;
розширення існуючих підприємства;
реконструкція діючих підприємств;
технічне переозброєння.
Ефективність використання інвестицій у значній мірі залежить від їх структури. Під структурою інвестицій розуміють їх склад за видами, напрямками використання та їх часткою у загальних інвестиціях.
У загальному обсязі інвестицій найбільшу частку складають капіталоутворюючі інвестиції. Види структур капітальних вкладень наведено на рис. 11.3.
Під технологічною структурою капітальних вкладень розуміють склад витрат на спорудження будь-якого об’єкту за видами витрат та їх частку в кошторисній вартості, а саме нею визначається частка капітальних вкладень в їх загальному обсязі щодо будівельно-монтажних робіт, придбання машин, обладнання та їх монтажу, проектно-розвідувальних та інших витрат (рис. 11.4).
Рис. 11.3. Види структур капітальних вкладень
Рис. 11.4. Технологічна структура капітальних вкладень
Технологічна структура капітальних вкладень здійснює суттєвий вплив на ефективність їх використання. Удосконалення структури свідчить про підвищення частки машин та обладнання у кошторисній вартості проекту. Питома вага активної частини основних фондів повинна бути оптимальною. Техноло-гічна структура капітальних вкладень формує відносини між активною та пасивною частинами основних виробничих фондів (ОВФ) майбутнього підприємства.
Під відтворювальною структурою капітальних вкладень розуміють їх розподіл і співвідношення у загальній кошторисній вартості за формами відтворювання ОВФ.
Удосконалення відтворювальної структури свідчить про зростання частки капітальних вкладень, пов’язаних з модернізацією, технічним переозброєнням, реконструкцією. Теорія й практика свідчать про те, що, як правило, реконструкція та технічне переозброєння виробництва більш вигідніше, ніж нове будівництво. Це насамперед пов’язано зі скороченням строку вводу в діяльність додаткових виробничих потужностей.
Важливе значення для економіки країни має використання галузевих інвестицій. Під галузевою структурою капіталовкладень розуміється їх розподіл і співвідношення за галузями промисловості та економіки в цілому. Вдосконалення цієї структури визначається пропорційністю та більш швидким розвитком тих галузей, які забезпечують прискорення НТП. В Україні більш ніж третина усіх реальних інвестицій були спрямовані на підтримку паливно-енергетичного комплексу країни, що свідчить про гіпертрофовану структуру вітчизняної економіки.
Під територіальною структурою капіталовкладень розуміється й розподіл і співвідношення за певними адміністративно-територіальними одиницями та економіки в цілому. Аналіз територіальної структури внутрішніх інвестицій в Україні свідчить про нерівномірність їх розподілу та різну динаміку по роках у різних регіонах. 4,3 – 12 % інвестицій в основний капітал розташовані у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Полтавській та Харківській областях.