9.3. Облік кадрів на підприємстві

Облік кадрів на підприємстві розпочинається з їх планування. Планування чисельності всіх категорій працюючих на підприємстві має велике значення для економного використання трудових ресурсів, зростання продуктивності праці і ефективності виробництва. Це пов'язано з необхідністю визначення обґрунтованої потреби в кадрах для забезпечення ритмічного виробничого процесу і використання виробничої програми.

Планування чисельності працюючих на підприємстві відбувається за принципами:

• відповідність чисельності та кваліфікації працюючих на підприємстві об'єму запланованих робіт і їх складності;

• обумовленість структури персоналу підприємства об'єктивними факторами виробництва;

• максимальна ефективність використання робочого часу;

• створення умов для підвищення кваліфікації і розширення виробничого профілю працюючих.

При планування чисельності працюючих враховуються такі показники:

• спискова чисельність персоналу;

• середньоспискова чисельність промислово - виробничого персоналу і його категорії;

• структура працівників;

• потреба в кадрах;

• баланс робочого часу одного середньоспискова працівника (робітника).

До спискового складу включаються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також тимчасову роботу на термін один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. У звітності по труду чисельність працюючих спискового складу приводиться не тільки на певну дату, а і в середньому за звітний період (місяць, квартал, рік). Цей показник використовується для обчислення продуктивності праці, середньої заробітної плати, коефіцієнту обороту, плинності кадрів на підприємстві тощо. Середньоспискова чисельність працівників за звітний місяць визначається шляхом підсумку чисельності працівників спискового складу за кожний календарний день звітного місяця з 1 по 31 число, включаючи святкові (неробочі) та вихідні дні і діленням отриманої суми на число календарних днів звітного місяця.

Середньоспискова чисельність працівників за квартал визначається шляхом підсумку середньоспискової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства в кварталі діленням одержаної суми на три.

Середньоспискова чисельність працівників за рік розраховується шляхом підсумку середньоспискової чисельності працівників за всі місяці звітного року і діленням одержаної суми на 12.

Фактичний склад - показує кількість працівників із спискового складу, які є присутніми на робочому місці. Кількість фактично працюючих - це чисельність працюючих, які не лише з'явилися на роботу, але й приступили до її виконання. Різниця між фактичним складом і кількістю фактично працюючих дозволяє визначити чисельність осіб, які знаходяться в простоях з різних причин.

Облік чисельності працюючих дозволяє виявити їх розподіл на різних ділянках підприємства, а також зміни розстановки персоналу. В залежності від терміну найму на роботу працюючі на підприємстві розподіляються на підгрупи:

• постійно працюючі;

• працюючі певний період часу;

• сезонні працівники;

• працівники найняті на непередбачені роботи.

Чисельність персоналу підприємства може бути охарактеризована моментними (по стану на певну дату) і інтервальними (як середня величина за певний період) показниками.

В чисельність персоналу підприємства на певну дату включаються:

• працівники, які обліковуються в списковому складі;

• працівники, які прийняті на роботу за сумісництвом із інших підприємств та організацій;

• працівники, які виконують роботи за угодою громадсько-правового характеру.

Спискова чисельність працюючих дозволяє оцінювати потенційні трудові ресурси підприємства на певну дату.

Рух кадрів на підприємстві характеризується за допомогою коефіцієнтів:

а) обороту робочої сили по прийому (К_оп):

,

де Ч_п – чисельність прийнятих на роботу за відповідний період, чол.;

Ч_сс – середньоспискова чисельність працівників у цьому ж періоді, чол.

б) обороту робочої сили по звільненню (К_оз):

,

де Ч_зв.заг. – загальна чисельність за відповідний період з будь–яких причин, чол.

в) коефіцієнт плинності (К_пл):

,

де Ч_зв – чисельність звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або з інших причин, не пов’язаннях з виробництвом, чол.

Економічний ефект від зниження плинності кадрів визначається через економію робочого часу та додатковий випуск продукції.

Економія робочого часу (Е_часу) визначається:

,

де t – втрати часу у зв’язку із плинністю, тобто час на заміщення не обхідною робочою силою одного звільненого, днів.

Додатковий випуск продукції (В_дод) обчислюється таким чином:

,

де В_план – плановий виробіток на одного працюючого за один людино–день, грн.