Практична робота № 13 Тема: Лікарські препарати, що впливають на функції органів дихання. Відхаркувальні лікарські препарати.

Актуальність теми: Лікарські препарати, що впливають на функції органів дихання, широко застосовують при захворюваннях дихальних шляхів, для надання невідкладної допомоги у разі пригнічення дихання, нападів бронхіальної астми, набряку легень. Відхаркувальні лікарські препарати зменьшують кашелб та запальний процес, тому дуже важливо знати особливості дії, застосування та способи введення цих ЛЗ.

Навчальнi цілі:

Студент повинен знати: фармакодинаміку відхаркувальних лікарських засобів (основні ефекти, локалізація, механізм дії); фармакокінетику (всмоктування, розподілення, біотрансформацію, шляхи виведення); основні показання та протипоказання до застосування, взаємодія з іншими препаратами; можливі побічні ефекти, їх запобігання та усунення. Симптоми отруєння та невідкладну допомогу; основні назви лікарський препаратів, латинську назву препарату, вікові дози, форми випуску, шляхи введення.

Вміти: давати рекомендації щодо раціонального застосування лікарських препаратів при захворюваннях дихальних шляхів та для надання невідкладної допомоги; замінювати відсутній в аптеці лікарський препарат на аналогічний, дозволений до відпуску без рецепта лікаря.

Хід роботи

1.Опрацювати поданий теоретичний матеріал .

Відхаркувальні засоби. Нині цих засобів досить багато. У них різні механіз-ми дії і точки прикладення. По переважному механізму дії відхаркувальні підрозділяються на засоби стимулюючі відкашлювання і на муколітичні засоби (секретолитики).

Класифікація відхаркувальних засобів:

1. Засоби, стимулюючі відкашлювання:

а) рефлекторної дії (препарати термопсиса, алтея, солодки, чебрецю, анісу, іпекакуани, істоду, препарати листа подорожника, трави богуль-ника болотяного, мати-й-мачухи, терпингидрат, натрію бензоат, різні ефірні олії та ін. );

б) прямої резорбтивної дії (иодид натрію і калію, хлорид амонія, натрію гідрокарбонат).

2. Муколітичні засоби (секретолитики) :

а) неферментні ( ацетилцистеїн, метилцистеїн, бромгексин);

б) ферментні (трипсин, хімотрипсин, рибонуклеаза, дезоксирібонуклеаза).

Відхаркувальні засоби прямої(резорбтивного) дії після вживання всмокту-ються, потрапляють в кров і доставляються до бронхів, де виділяються сли-зовою оболонкою, стимулюють секрецію бронхіальних залоз, потрапляючи в мокроту, розріджують і полегшують її відділення. Посилюють перистальтику бронхів. Препарати хлориду амонія, гідрокарбонату натрію сприяють розрід-женню і кращому отходженню мокроти. Алкалоїди, що містяться в рослин-них препаратах рефлекторної дії (у термопсису – сапоніни) при введенні все-редину викликають роздратування рецепторів слизовою оболонкою шлунку і дванадцятипалої кишки. При цьому рефлекторно (по блукаючому нерву) по-силюється секреція бронхіальних залоз. Підвищується перистальтика брон-хів, активність миготливого епітелію (відбувається стимуляція транспорту). Мокрота стає щедрішою, рідшою, з меншим змістом білку, її відділення з кашлем полегшується.

Мукалтін - препарат кореня Алтея характеризується також обволікаючою дією. Корінь солодки і його препарат - грудний элексир - протизапальною дією. Рослини чебрець, аніс, а також соснові бруньки, містять ефірні олії, які мають рефлекторну дію.

Муколітики стимулюють утворення сурфактанту (амброксол (ам­броксол-ЗТ), бромгексин). Легеневий сурфактант (антиателектазний чинник) вистиляє у вигляді тонкої плівки внутрішню поверхню легенів; він за­безпечує стабільність альвеолярних клітин у процесі дихання, захищає їх від несприятливих чинників, сприяє регулюванню реологічних властиво­стей бронхолегеневого секрету, покращує його "ковзання" по епітелію та полегшує виділення харкотиння з дихальних шляхів. Активують гідролізуючі ферменти (що зменшує в'язкість мокроти), підсилюють мукоциліарний транспорт харкотиння. Ацетилцистеїн завдяки сульфгідрильним групам розриває дисульфідні зв’язки кислих глікозамінг-ліканів харкотиння, що призводить до зменшення в’язкості слизу. Амброк­сол (амброксол - ЗТ), бромексин нормалізують співвідношення серозного та слизового компонентів бронхіального секрету, активізують секрецію бронхіальних залоз і миготливого епітелію та сприяють видаленню слизо­вого секрету.

Бромгексин (Bromhexinum; таб. по 0, 008) - неферментний муколітичний засіб (секретолитик) призводить до деполімеризації і розрідження мукопро-теїнов і мукополісахаридних волокон мокроти, володіючи, таким чином, му-колітичною дією. Також виражена відхаркувальна дія препарату. Бромгек-син підвищує синтез сурфактанту, має слабкий протикашльовий ефект.

Ацетилцистеїн і Метилцистеїн розріджують мокроту, розриваючи дисуль-фідні зв'язки мукополисахаридов, зменшуючи тим самим в'язкість мокроти, сприяють кращому її отхождению (при прийомі ацетилцистеїну може посилитися бронхоспазм). Призначають по 2-5 мл 20% розчину на 3-4 інгаляції в день або промивають трахею, бронхи; можливо в/м. Відхаркувальні засоби використовують при запальних захворюваннях верх-ніх дихальних шляхів і в комплексній терапії (спільно з антибіотиками, брон-холитиками ) хворих з пневмонією, туберкульозом легенів , БА(при підви-щенні в'язкості мокроти, приєднанні гнійної інфекції). Виправдано призна-чення цих засобів для профілактики постопераційних ускладнень після опе-ративних втручань на органах дихальної системи і після інтратрахеального наркозу. Відхаркувальний ефект пов’язаний з подразненням слизової обо-лонки шлунка, звідки імпульси передаються через еферентні волокна до залоз і м^’язів бронхів, посилюється секреція бронхіальних залоз, миготіння епіте-лію, перистальтика бронхіол. Харкотиння розріджується і прискорюється виділення. Обволікаючи слизову оболонку, рідкий секрет захищає її від подразнення, це сприяє зменшенню кашлю та запального процесу.

Ферментні муколітичні засоби, препарати протеолітичних ферментів, пору-шують пептидні зв'язки в молекулі білків мокроти (кристалічний Трипсин і Хімотрипсин), викликають деполімеризацію нуклеїнових кислот (дезокси-рібонуклеаза, рибонуклеаза), знижуючи в'язкість мокроти.