Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Цив пр ч.1 Шаповалова.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать

Структура правовідносин власності:

  • відносні правовідносини – між самими співвласниками щодо речі (внутрішні), склад яких чітко визначений.

  • абсолютні правовідносини – між співвласниками та усіма третіми особами (зовнішні), необмеженим колом осіб.

В залежності від визначеності частки майно може належати особам:

  • на праві спільної часткової

  • або на праві спільної сумісної власності.

2. Право спільної часткової власності

Право спільної часткової власності – це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Частки співвласників визначаються арифметично, мають дробове або процентне значення (наприклад: 2/3 та 1/3).

Ідеальна частка – частка, що належить співвласникові у праві на майно, тобто, якщо частка не визначена або її визначити неможливо у натурі.

Реальна частка – частка не у праві, а безпосередньо в майні (речі) в натурі.

Частки вважаються рівними, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 357 ЦК).

Якщо розмір часток не встановлений, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Частка співвласника, який поліпшив майно своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна, та зроблені ним поліпшення не можна відокремити, може бути відповідним чином збільшена.

Частки співвласників не змінюються, якщо співвласник будинку зробить у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова є власністю співвласника.

Якщо співвласник зробив поліпшення спільного майна, які можна відокремити, то це є його власністю, якщо інше не встановлено договором.

3. Володіння, користування спільною частковою власністю та відповідальність учасника

Домовленість співвласників може бути оформлена договором про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності або договором про спільну діяльність. Причому умови, що обмежують права власника, є недійсними (про заборону відчуження часток, про звільнення від участі у відшкодуванні спільних збитків тощо). Якщо така домовленість посвідчена нотаріально, вона є обов'язковою і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно (ст. 358 ЦК). Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності або відповідної матеріальної компенсації.

Користування, утримання. Плоди, продукція та доходи від використання майна, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно їхніх часток, якщо інше не встановлено договором (ст. 359 ЦК). Співвласник зобов'язаний утримувати все майно відповідно до своєї частки (брати участь у витратах на управління, збереження, оподаткування).

Відповідальність. Співвласник також несе відповідальність за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (ст. 360 ЦК).

Розмір відповідальності:

  • якщо це відповідальність перед іншими співвласниками, пов’язана з утриманням спільного майна – у розмірі пропорційно вартості вкладу у спільне майно (ст. 1137 ЦК);

  • якщо це відповідальність за спільними боргами, не пов’язаними із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, що випливають не з договору перед третіми особами – учасники відповідають солідарно (ст. 1138 ЦК), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК);

  • якщо це відповідальність за спільними боргами, не пов’язаними із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, що випливають з договірних відносин перед третіми особами – у розмірі пропорційно вартості вкладу у спільне майно (ст. 1138 ЦК);

  • якщо це відповідальність за спільними боргами, пов’язаними із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, що випливають з договірних відносин перед третіми особами – учасники відповідають солідарно незалежно від підстав виникнення (ст. 1138, 543 ЦК).