Глава 2. Принципи виконавчого провадження

§ 1. Поняття та значення принципів виконавчого провадження

У зв'язку з виокремленням із цивільного процесу виконавчого провадження перед юридичною наукою постало питання про визначення основних засад, положень правового регулювання підстав та порядку виконання рішень судів та інших органів (осіб), які можуть виконуватися у примусовому порядку. Було сформовано відповідну систему принципів виконавчого провад­ження.

Єдиного погляду у юридичній науці щодо галузевої належ­ності й місця виконавчого провадження у системі права Украї­ни немає, а це не тільки зумовлює наукові диспути, а й не до­зволяє сформувати (окреслити) і систему принципів виконав­чого провадження.

Різними є погляди і на систему принципів виконавчого провадження, адже фактично не існує її доктринальної систе­ми. Наприклад, М. И. Штефан називає серед принципів вико­навчого провадження принципи гласності, державної мови, юридичної істини, змагальності, доступності, безпосередності¹;

Ш тефан М. Й., Омельченко М. П., Штефан С. М. Виконання судових рішень: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — С. 54—64.

16

Глава 2.

Принципи виконавчого провадження

17

С. В. Щербак — верховенство права, реординації, сприяння громадянам, установам, підприємствам, організаціям, обов'яз­ковості вимог державного виконавця, пріоритетності звернен­ня стягнення на майно боржників-громадян, одноособовості прийняття рішень¹; В. І. Тертишніков — гарантованості прав, контролю і нагляду, обов'язковості вимог державного вико­навця².

Слід визнати, що принцип права як правове явище існує і без його окреслення юридичною наукою. Тому одним із за­вдань юридичної науки є саме визначення, кристалізація прин­ципів, у тому числі виконавчого провадження.

У процесі створення правових норм про виконавче провад­ження законодавець керувався певними міркуваннями, ідеями, поглядами на порядок виконання рішень суду та інших юрис-дикційних органів. Тому у цей, конкретний момент часу ми можемо лише шляхом аналізу правових норм з'ясувати спря­мованість правового регулювання, визнати принципи правово­го регулювання або окреслити назрілі нові положення, ідеї, бачення, які необхідно перетворити у правові норми у ході удосконалення чинного законодавства про виконавче провад­ження.

Принципи (від лат. ргіпсіріит — основа, начало, засада), які сприяють об'єднанню норм та інститутів, додатково до предмету, методу і завдань правового регулювання суспільних відносин, є ознаками, що індивідуалізують відповідну галузь права. Значення принципів полягає у тому, що в них відобра­жено найхарактерніші риси і загальну спрямованість права та його найважливіших інститутів, тож вони дають можливість пізнати суть цієї галузі права, її суспільний характер у цілому, а також її інститутів.

Отже, принципи виконавчого провадження — це закріпле­ні у правових нормах основні засади, керівні положення, які визначають організацію органів державної виконавчої служби, зміст і спрямованість її діяльності, правовий статус учасни­ків виконавчого провадження.

Суть принципів полягає у тому, що їх закріплено у нормах виконавчого провадження; вони визначають зміст та призна-

¹ Фурса С. Я., Щербак С. В. Виконавче провадження в Україні: Навч. посібник. — К.: Атіка, 2002. — С. 36—48.

² Тертьішников В. И. Гражданский процесе: Курс лекций. — Харьков: Консум, 2000. — С. 199.

чення виконавчого провадження як процесуальної (процедур­ної) діяльності; окреслюють правовий статус учасників вико­навчого провадження (як державного виконавця, так і осіб, які беруть участь у виконанні, осіб, які залучаються до проведен­ня виконавчих дій).

Принципи може бути визначено не лише окремими стаття­ми, а й їх групою або інститутом. Способи законодавчого за­кріплення принципів можуть бути різними. Визначено три групи норм, які закріплюють принципи: що містять перелік найменувань принципів; що містять короткий опис сутності принципів; що відображають у своєму тексті їх конкретний зміст із певним ступенем деталізації.

§ 2. Зміст та гарантії принципів виконавчого >■ ' провадження '

На підставі теоретичних положень, аналізу чинного законодав­ства та практики його застосування можна виокремити такі принципи виконавчого провадження:

• принцип гуманізму; , ■ ч;

• принцип законності; , ,, .

• принцип неупередженості виконання; " _;і ,

• принцип предметної та територіальної юрисдикції; '

• принцип недоторканості житла;

• принцип диспозитивності та публічності;

• принцип повноти та оперативності (своєчасності) виконання;

• принцип контролю.

Принцип гуманізму полягає у тому, що заборонено у будь-якій формі посягати на права і свободи фізичних осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні. Зважаючи на рівність усіх учасників виконавчого провадження, ця норма поширюється і на юридичних осіб.

Зазвичай, об'єктом виконання є майно стягувача, яке пере­буває у боржника, або певні грошові суми відшкодування (стягнення, як правило, має майново-грошовий характер). І ли­ше в окремих випадках предметом виконання є дії боржника.

До порушників норм виконавчого провадження може бути застосовано штрафні санкції, притягнення до відповідальності, вчинення дій, спрямованих на виконання, без участі боржника з покладенням на останнього двократного розміру виконавчих витрат та ін.

2 — 4-1965

18