Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0161724_AC6C1_bilousov_yu_v_vikonavche_provadzh...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
1.61 Mб
Скачать

Глава 3.

Підстави виконання. Виконавчі документи

41

проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. Аналогічну норму закріплено у ст. 370 ЦПК 2004 р.

За правилами господарського процесуального законодавст­ва, у разі втрати наказу господарський процес може видати дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закін­чення строку, встановленого для пред'явлення наказу до вико­нання. До заяви про видачу дубліката наказу має бути додано: довідку установи банку, державного виконавця чи органу зв'яз­ку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем — довідку стягувача, підписану керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. Про видачу ду­бліката виноситься ухвала (ст. 120 ГПК).

§ 3. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність)

Виконавчий документ є документом строковим, тобто має ви­конавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) (ст. 21 Закону) — це встановлений зако­ном строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред 'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спря­мованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

Для добровільного виконання законом таких строків не встановлено, що означає можливість вчинення боржником дій щодо виконання рішення і після завершення строку пред'яв­лення виконавчого документа до виконання (виконавчої дав­ності). Тобто, добровільне виконання рішення після спливу виконавчої давності вважатиметься належної дією боржника і останній не вправі вимагати повернення виконаного.

Значення виконавчої давності полягає у тому, що вона сприяє чіткому і правильному виконанню рішень судів та ін­ших юрисдикційних органів, а також забезпечує визначеність у взаємовідносинах сторін виконавчого провадження, дисцип­лінує учасників матеріальних правовідносин.

Виконавчі документи може бути пред'явлено до виконання в такі строки:

« виконавчі листи та інші судові документи — протягом трьох років.

Відповідно до ст. 118 ГПК виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців із дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судово­го рішення або після винесення ухвали по поновлення про­пущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судово­го рішення було зупинено (ст. 118 ГПК). Однак у цьому випадку слід застосовувати положення ст. 21 Закону, яка

. безпосередньо регулює питання виконавчої давності;

  • посвідчення комісій зі трудових спорів — протягом трьох місяців;

  • постанови органів (посадових осіб), уповноважених розгля­ дати справи про адміністративні правопорушення, — про­ тягом трьох місяців;

  • інші виконавчі документи — протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Щодо окремих виконавчих документів спеціальним законо­давством встановлено окремі правила, які беруться до уваги. Наприклад, виконавчий напис нотаріуса може бути пред'явле­но до виконання протягом трьох років, якщо стягувачем або боржником є фізична особа, по усіх інших вимогах — протя­гом одного року (ст. 91 Закону України "Про нотаріат").

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до приму­сового виконання в Україні протягом трьох років із дня на­брання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів протягом строку, що перевищує три ро­ки, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки (ст. З Закону України "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів").

Строки пред'явлення виконавчих документів:

• для виконання рішень, і вироків судів у частині майнових стягнень — із наступного дня після набрання рішенням за­ конної сили чи закінчення строку, встановленого у разі від­ строчки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, якщо рішення підлягає негайному виконанню, — з наступ­ ного дня після його певстановлення;

42