- •Ю . В. Білоусов
- •Глава 1.
- •§ 2. Поняття виконавчого провадження
- •Глава 1.
- •Глава 1.
- •Глава 1.
- •Глава 2. Принципи виконавчого провадження
- •§ 1. Поняття та значення принципів виконавчого провадження
- •Глава 2.
- •Глава 2.
- •Глава 2.
- •Глава 3.
- •Глава 3. Підстави виконання.
- •Глава 3.
- •Глава 3.
- •Глава 3.
- •Глава 3.
- •Глава 3. П,„,.Ті,в1і виконання. Виконавчі
- •§ 2. Поняття, види, зміст і форма виконавчого документа
- •Глава 3.
- •Глава 3.
- •Глава 3.
- •§ 3. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність)
- •Глава 3.
- •Глава 4. Суб'єкти виконавчого
- •§ 1. Поняття та класифікація суб'єктів виконавчих правовідносин
- •8 2. Державний виконавець
- •Глава 4.
- •Глава 4.
- •Глава 4. Губ'єктн виконавчого провадження (виконавчих правовідносин)
- •Глава 4 - кти виконавчого провадження (виконавчих правовідносин) 53
- •Глава 4. Губ'ектн виконавчого провадження (виконавчих правовідносин)
- •§ 4. Особи, які сприяють виконанню
- •Глава 5.
- •Глава 5. Стадії виконавчого і
- •§ 1. Право на звернення про виконання рішення
- •Глава 5. Ядії виконавчого провадження
- •§ 2. Поняття й система стадій виконавчого провадження. Відкриття виконавчого провадження
- •Глава 5. У виконавчого провадження
- •§ 3. Підготовка до примусового виконання рішення
- •Глава 5 СтяДії виконавчого провадження
- •Глава 5, СтяДії виконавчого провадження
- •§ 4. Примусове виконання як стадія виконавчого провадження
- •Глава 5.
- •§ 5. Ускладнення під час виконавчого провадження
- •Глава 5
- •Глава 5.
- •Глава 5. Дії виконавчого провадження
- •Глава 5 дії виконавчого провадження
- •§ 6. Закінчений та |відНовлення виконавчого провадження
- •§ 7. Поворот виконання
- •Глава 5
- •§ 2. Арешт майна. Вилучення та зберігання арештованого майна ;
- •Глава 6. „еиия стягнення на майно боржника
- •§ 3. Звернення стягнення на майно юридичної особи
- •Глава 4 іі-рі'*"*"1 стягнення на майна боржника
- •§ 4. Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 6.
- •Глава 7. Особливості звернення стягнення на окремі види майна
- •§ 1. Особливості звернення стягнення на валюту та валютні цінності
- •Глава 7.
- •§ 2. Особливості звернення стягнення на цінні папери, ювелірні вироби та дорогоцінне каміння
- •Глава 7.
- •§ 3. Особливості звернення стягнення на майно / боржника, яке знаходиться в інших осіб /
- •Глава 7,
- •§ 5. Особливості звернення стягнення на заставлене майно
- •Глава 7
- •§ 6. Особливості виконання рішень за речовими зобов'язаннями
- •Глава 8. Звернення стягнення
- •§ 1. Загальні засади звернення стягнення на заробітну плату на інші доходи боржника-фізичної особи
- •Глава 8.
- •Глава 8.
- •§ 2. Порядок звернення стягнення на доходи фізичної особи
- •Глава 8.
- •Глава 8.
- •§ 3. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів
- •Глава 8.
- •Глава 8.
- •Глава 8.
- •Глава 9.
- •Глава 9. Виконання рішення
- •§ 1. Загальні засади виконання рішення про обов'язок вчинити певну дію чи утриматися від її вчинення
- •Глава 9.
- •§ 2. Виконання рішення про поновлення на роботі
- •Глава 9.
- •Глава 9
- •§ 4. Виконання рішення про виселення
- •Глава 9.
- •Глава 9
- •§ 5. Виконання рішення г
- •§ 6. Виконання рішення про примусовий обмін
- •§ 7. Загальні умови виконання рішення про заборону діяльності об'єднання громадян
- •Глава 10.
- •Глава 10. Гарантії захисту прав
- •§ 1. Поняття та значення гарантій прав учасників виконавчого провадження
- •§ 2. Контроль, нагляд та юрисдикційний захист у виконавчому провадженні
- •Глава 10.
- •§ 3. Відповідальність у виконавчому провадженні
- •Глава 10.
- •Глава 11. Виконання рішень
Глава 3.
Підстави виконання. Виконавчі документи
27
про повернення об'єкталізингу;
про стягнення заборгованості з орендної плати за користу вання державним та комунальним майном; ■■
про стягнення за чеками. Рішення третейських судів.
Третейський суд є особливим юрисдикційним органом, оскільки може розглядати справу і вирішувати спір тільки у разі, якщо про це домовляються сторони, між якими виник спір. Правовий статус цього органу у законодавстві було сформульовано недостатньо. Зокрема, умови, підстави та порядок третейського розгляду визначало Положення про третейський суд — додаток № 2 до ЦПК1. Відповідно до ст. 1 цього Положення до третейського суду могло бути передано будь-який спір, який виник між громадянами, за винятком спорів, що виникають із трудових і сімейних відносин.
ГПК (ч. 2 ст. 12) визначено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.
Зважаючи на брак українського законодавства щодо третейського вирішення господарських спорів та використовуючи положення Постанови Верховної Ради України від "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" 2 від 12 вересня 1991 р. щодо цього застосовувалося Положення про третейський суд для вирішення господарських спорів між об'єднаннями, підприємствами, організаціями і установами, затверджене постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від ЗО грудня 1975 р. № 1213.
На сьогодні, відповідно до Закону України "Про третейські суди"4 сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень (ст. 50). Якщо
1 Додаток № 2 до ЦПК втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України "'Про третейські суди" (п. 2 прикінцевих положень).
2 ВВР. — 1991. — № 46. — Ст. 621.
3 ЛІГА: Еліт 7.5.1. — ІАЦ "Ліга", ЛІГАБізнесінформ, 2003.
4 Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 р. // ОВУ. — 2004. — № 23. — Ст. 1540.
воно не виконане добровільно, то підлягає примусовому виконанню у порядку, встановленому законодавством про виконавче провадження (ст. 57 цього Закону).
Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж"1 передбачено, що на його вирішення за угодою сторін можуть передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньо-торгівельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків (ст. 2). Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду виконується сторонами добровільно у встановлені ним строки. Рішення про стягнення грошових сум виконується у встановленому порядку через установи банку, решта рішень — державним виконавцем. Якщо на банківському рахунку боржника немає грошей, а також у разі неможливості стягнення грошових сум з інших причин рішення може бути виконано державним виконавцем шляхом звернення стягнення на майно боржника.
Відповідно до Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України, сторони можуть передати на її вирішення спори, пов'язані із торговим мореплавством (ст. 2 цього Закону). Рішення Морської арбітражної комісії виконуються у такому ж самому порядку, що й рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду.
Рішення комісій із трудових спорів.
Комісія із трудових спорів — орган, уповноважений на вирішення трудових спорів у порядку, встановленому ст.ст. 221 і 224 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), є первинним органом з розгляду трудових спорів, за винятком спорів, зазначених у ст.ст. 222, 232 КЗпП. Комісія з трудових спорів приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданнях.
У рішенні має бути зазначено: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії та дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії.
1 Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р. // ВВР. — 1994. — № 25. — Ст. 198.
' ґ
28