Глава 1.

4. п оновлення на роботі незаконно звільненого або переведе­ ного на іншу роботу працівника;

5. відібрання дитини та повернення її тому, з ким вона про­ живала;

6. розкриття банком інформації, яка містить банківську таєм­ ницю, стосовно юридичних та фізичних осіб.

Підставами для застосування факультативного негайного ви­конання є можливість стягнення з відповідача усієї суми забор­гованості у справах, у яких обов'язковим є стягнення лише певної її частини (ч. 1 ст. 367 ЦПК 2004 р.).

Попереднє виконання — це чітко передбачені законом ви­падки, за яких виконання може бути застосовано до постанов-лення юрисдикційного акта, а саме у позовах про стягнення аліментів, коли суддя, у разі необхідності, до вирішення спра­ви по суті має право, враховуючи майновий стан сторін, по­становити ухвалу про те, в якому розмірі один із подружжя повинен тимчасово надавати утримання іншому з подружжя, хто з подружжя і в якому розмірі має тимчасово давати кошти на утримання і виховання дітей, а так само хто з дітей пови­нен тимчасово видавати і в якому розмірі кошти на утримання батьків (ст. 220 ЦПК). ЦПК 2004 р. відмовляється від можли­вості застосування попереднього виконання як способу захис­ту прав осіб, які потребують утримання.

Залежно від суб'єкта здійснення виконання (дій, спрямова­них на реалізацію рішення юрисдикційного органу), розрізня­ють:

• рішення, які не вимагають виконання (рішення про визнан­ ня, конститутивні рішення), якщо предметом судової діяль­ ності є встановлення наявності чи відсутності правовідно­ син між сторонами або судової їх трансформації (зміни чи припинення). Ці рішення, зазвичай, мають преюдиційний характер;

• рішення, які суди направляють для виконання, які вимага­ ють реєстрації певного факту, стану, інших правових пози­ цій, що встановлено у відповідному рішенні. До цього виду виконання також належить виконання окремої ухвали, оскіль­ ки суд направляє її безпосередньо відповідним органам дер­ жавної влади, органам місцевого самоврядування, службо­ вим чи посадовим особам для виконання, котрі, своєю чер­ гою, зобов'язані її виконати та повідомити суд про резуль­ тати виконання;

Виконавче провадження у системі юрисдикційної діяльності 11

— рішення, які виконують органи ДВС або інші, передбачені законом, органи та особи (наприклад, щодо виконання рі­ шень про стягнення коштів із рахунків, на яких облікову­ ються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ). Як правило, такими є рішення про присудження.

Саме останні рішення виконуються у порядку виконавчого провадження.

Виконавче провадження розуміють у таких значеннях:

• як певну сукупність (систему) правових норм, які регулю­ ють певне коло суспільних відносин;

• як процесуальну (процедурну) діяльність.

Виконавче провадження у першому значенні — це сукуп­ність правових норм, які регулюють умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.

Предмет правового регулювання становлять виконавчі від­носини, під якими слід розуміти процесуальні (процедурні) відносини, які складаються між державним виконавцем та ін­шими учасниками виконавчого провадження з приводу реалі­зації припису юрисдикційного акта.

Особливі ознаки (риси) цих правовідносин:

• це відносини владного характеру, оскільки виникають між державним виконавцем як органом державної влади та ін­ шими учасниками виконавчого провадження;

• обов'язковим суб'єктом цих правовідносин є державний ви­ конавець як особа (орган), уповноважена державою викону­ вати приписи юрисдикційних органів та осіб;

• мають тісний взаємозв'язок з іншими правовідносинами, які виникають при виконанні рішення (цивільно-правовими, цивільними процесуальними, господарськими процесуаль­ ними, кримінально-процесуальними, адміністративно-право­ вими та іншими);

• виникають із приводу виконання рішення;

• становлять цілісну систему правовідносин, що дає можли­ вість окреслити їх спільну (загальну) мету — виконання рі­ шень, передбачених законом;

• дістають свій об'єктивний вияв у відповідній формі проце­ суальних (процедурних) дій суб'єктів виконавчих правовід­ носин.

12