Глава 8.

Звернення стягнення на доходи фізичної особи

123

плати та інших видів доходів боржника здійснюють із суми, що залишається після утримання податків. Зважаючи на соціаль­ний характер заробітної плати, на яку звертають стягнення, за­конодавством про виконавче провадження та трудовим законо­давством встановлено певні обмеження щодо максимального

розміру стягнення.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за вико­навчими документами до повного погашення заборгованості:

• у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподія­ ної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, — 50 відсотків;

• за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбаче­ но законом, — 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заро­бітної плати не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної пла­ти при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Загальні правила, встановлені ст. 70 Закону щодо обмежен­ня розміру відрахувань, поширюються й на звернення стягнен­ня на інші подібні доходи (стипендії, пенсії тощо).

Однак законодавством України встановлено також і певні спеціальні правила щодо здійснення відрахування із заробітної плати та інших доходів фізичної особи. Законодавство про працю визначає, що відрахування із заробітної плати праців­ників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, може бути не тільки на підста­ві виконавчих документів, а й відповідно до ст. 127 КЗпП, за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної пла­ти; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічиль­них помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.

У цих випадках власник або уповноважений ним орган ма­ють право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встанов­леного для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2. при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених у п.п. З, 5 і 6 ст. 36 і п.п. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;

3. при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника під­ приємству, установі, організації (ст. 136 КЗпП).

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими доку­ментами за працівником у будь-якому разі має бути збережено 50 відсотків заробітку.

Ці обмеження не поширюються на відрахування із заробіт­ної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні алі­ментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відраху­вань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків (ст. 128 КЗпП).

Особливості звернення стягнення на заробітну плату борж­ника, який відбуває покарання. Відрахування із заробітної пла­ти боржника, який за вироком суду відбуває покарання без по­збавлення волі, провадять з усієї суми заробітної плати без урахування стягнень за вироком. Із засуджених, які відбува­ють покарання у вигляді позбавлення волі, а також з осіб, які перебувають у наркологічних відділеннях психіатричних дис­пансерів та стаціонарних лікувальних закладах, — з усієї заро­бітної плати без урахування відрахувань на витрати з їх утри­мання в цих закладах (ст. 71 Закону).

Особливості звернення стягнення на пенсії. Звернення стяг­нення на пенсії провадять відповідно до законодавства про пе­нсії (ст. 68 Закону), а саме на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих на­писів нотаріальних контор та інших рішень і постанов, у по-Рядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір

124