§ 3. Звернення стягнення на майно юридичної особи

Звернення стягнення на грошові кошти боржника-юридич-ної особи.

Готівку в національній та іноземній валюті, яка знаходить­ся в касах або інших сховищах боржника-юридичної особи.

99

ніш стягнення на майно боржника

б ути невідкладно вилучено після її виявлення та складен-^М відповідного акта державним виконавцем. Копію акта вру-

_ть представникові боржника-юридичної особи. ^Ча Вилучену готівку в національній валюті не пізніше наступ-

го Д^ня зд^{ають д0} установи банку для перерахування на ра-

_ок стягувача для покриття боргу за виконавчими докумен­тами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення иконавчих дій. Готівку в іноземній валюті у той самий строк державний виконавець здає банку або іншій кредитній устано­ві що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньо­му валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, необ­хідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та ви­трат на проведення виконавчих дій.

Державний виконавець також звертає стягнення на кошти боржника-юридичної особи, що є в кредитних установах. Як­що даних про наявність у боржника-юридичної особи рахун­ків і вкладів у банках чи інших у фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.

Якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника-юридичної особи у банках чи інших фінан­сових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових устано­вах, державний виконавець направляє до відповідних право­охоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності (ст. 63 Закону).

Не підлягають стягненню кошти, які є на спеціальному ра­хунку експлуатуючої організації (оператора), відповідно до За­кону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забез­печенням ядерної безпеки"¹ від 24 червня 2004 р. (ст. 63 Зако-ну).

Звернення стягнення на інше майно боржника-юридич­ної особи.

Якщо в боржника-юридичної особи немає коштів, достат-^Н1Х Для покриття заборгованості, стягнення звертається на ін-^Ще майно, належне боржникові-юридичній особі на праві влас-^н°сті або закріплене за ним (за винятком необоротоздатного

^голос України. — 2004. — 27 липня.

100

Глава 4 іі-рі'*"*"1 стягнення на майна боржника

101

чи обмеженооборотоздатного майна) незалежно від того, хтс фактично використовує це майно.

На зазначене майно накладають арешт і реалізовують та-ким чином:

• у першу чергу — майно, яке безпосередньо не використову. ється у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних те інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий авто­ транспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

• у другу чергу — інші матеріальні цінності, які безпосеред. ньо не використовуються у виробництві;

• у третю чергу — об'єкти нерухомого майна, верстати, об­ ладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріа- ли, призначені для здійснення виробництва.

У разі накладення арешту на майно третьої черги, що нале­жить боржникові-юридичній особі, державний виконавець у З-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та у разі необхідності Фонд державного майна України, про накладення арешту на майно боржника-юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про роз­мір вимог стягувача.

На пропозицію відповідного органу управління чи Фонду дер­жавного майна України державний виконавець за рахунок кош­тів на фінансування ДВС публікує у пресі повідомлення про звер­нення стягнення на майно боржника-юридичної особи.

Якщо накладено арешт на майно підприємств-боржників, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки дер­жави, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє Фонд державного майна України про накладення арешту на майно підприємств-боржників, а також дані про склад і вар­тість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягу­вача.

Отримавши повідомлення відповідного органу управління чи Фонду державного майна України про вчинення цими орга­нами дій щодо порушення справи про банкрутство боржни-ка-юридичної особи, державний виконавець звертається до су­ду із заявою про відстрочку виконання відповідно до ст. 3-> Закону. У разі порушення судом провадження у справі про бан­крутство боржника-юридичної особи державний виконавеіі^ь виносить постанову про зупинення виконавчого проваджений'

ім виконання провадження зі звернення стягнення на застав­ше майно (ст. 64 Закону).

Чинним законодавством встановлено спеціальні правила одо звернення стягнення на майно за майнової частки дер­жави, а також щодо юридичних осіб, які фінансуються з дер­жавного чи місцевих бюджетів.

Відповідно до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на засто­сування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення механізму примусової реалізації майна. Тимчасова заборона поширюється на відчуження об'єктів нерухомого майна та ін­ших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарсь­ких товариств і передані до статутних фондів цих підпри­ємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню ДВС.