0764437_46863_tablicya_istoriya_ukra_ni_v_datah

Роки

Події

Доісторичні часи

1 млн.р. до н. е.

Королевська стоянка первісної людини у Закарпатті

300 тис.р.до н. е.

Датування стоянок людини на Дністрі (Сокіл), Дніпрі (Круглик), Сіверському Донці (Ізюм)

300 — 30 тис. р. до н. е.

Середній палеоліт (мустьє) на території України: більше 80 стоянок

250 — 170 (100) тис.р. до .н. е.

Дніпровське (максимальне) зледеніння: крижаний панцир по Дніпру просунувся до порогів.

75 — 10 тис. р. до н. е.

Останнє зледеніння у Європі: льодовик просунувся до Полісся

35 — 9 тис.р. до не.

Верхній палеоліт на території України; відомо декілька окремих археологічних культур (Межиріцька, Анетівська, Спіцинська, Молодовська, Бринзенська, Липська, Мізинська). Міграції первісних мисливців з заходу і півдня. Найгустіше населення — на Дністрі, біля Дніпрових порогів і у південному Криму.

9 — 6 тис. р. до н. е.

Мезоліт на території України : Кукрецька, Кудлаївська, Гребениківська, Донецька, Рудоострівська, Пісочнорівська та інші археологічні культури.

6 — 4 тис. до .н. е.

Неоліт на території України. Буго-Дністровська, Сурська культура, Дніпро-Донецька, Азово-Дніпровська та ін. культури.

4 — 3 тис. до н. е.

Енеоліт на території України. Трипільська, Середньостогівська та ін. культури.

3 −1 тис. до н. е.

Бронзова доба. Ямна культура, Катакомбна культура, Кемі-обінська, Східнотшинецька, Комаровська, Зрубна, Сабатинівська, Білогрудівська, Чорнолісська та ін. культури

1100 — 200 рр. до н. е.

Культури залізної доби на території України: Зарубінецька культура, Кизил-Кобінська, Лужицька культура, Скіфська, Сарматська, Юхновська та ін. археологічні культури залізної доби

Античні часи

1100 — 700 рр. до н. е.

Кіммерійці у Північному Причорномор'ї

700 — 300 рр. до н. е.

Скіфи у Північному Причорномор'ї

647 до н.е.

Заснування 1-ї грецької колонії у Північному Причорномор'ї — Борисфеніди у гирлі Дніпра.

бл. 600 до н.е.

Заснування греками Ольвії та Пантікапея

бл.550 до н.е.

Заснування Феодосії та Керкінітиди у Таврії

528 до н.е.

Заснування гераклейцями Херсонесу

513 до н.е.

Невдалий похід Дарія І на скифів (Скіфи уникали головної битви, а виснажували персів дрібними сутичками і нападами).

502 до н.е.

Заснування Тіри (Офіусси) — нині Білгород-Дністровський

480 до н.е.

Об'єднання грецьких поселень на Боспорі Кіммерійському у Боспорське царство. Археанакт засновує царську династію.

438 до н.е.

У Боспорському царстві до влади приходить Спарток, який засновує нову династію.

434 до н.е.

Договір про дружбу між Афінами та Боспорським царством

421 до н.е.

Ще одна ймовірна дата заснування Херсонесу Таврійського - як колонії Гераклеї

бл. 385 до н.е.

Феодосія потрапляє до складу Боспорського царства

331 до н.е.

Зопіріон, полководець Александра Македонського, рушив з військом через Дунай з метою підкорення народів у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, намагався здобути Ольвію і оточив її. Був розбитий скіфами та ольвіополітами і загинув.

сер. ІІІ ст. до н.е.

Сармати витискають скіфів з Причорноморських степів до Таврії. Скіфські поселення залишились і на Нижньому Дніпрі.

ІІІ ст. до н. е. — І ст. н. е.

Зарубінецька культура

291 до н.е.

Гети перемогли Лісімаха

бл. 284 до н.е.

Кельти в Західній Україні і Бессарабії.

108—107 до н. е.

Цар Боспору Перісад V заповідає своє царство Понту, що викликає повстання скіфів на чолі з Савмаком. Придушене за допомогою військ царя Понту Мітрідата VІ Євпатора.

106 до н. е.

Херсонес на деякий час приєднано до Боспорського царства

63 до н. е.

Загибель царя Понту Мітрідата VІ Євпатора у Пантикапеї в результаті бунту проти нього власного сина Фарнака.

48 — 20 до н. е.

Правління у Боспорі Асандра.

47 до н. е.

2 серпня — перемога Юлія Цезаря над царем Боспора Фарнаком ІІ в битві при Зелі у Малій Азії.(«Прийшов, побачив, переміг»)

38

Смерть боспорського царя Аспурга, родоначальника нової династії. На трон вступає його син Мітрідат ІІІ, якого було позбавлено влади братом Котісом за допомогою Риму. Початок римо-боспорської війни.

бл.69 — 244

Римський гарнізон у фортеці Харакс (біля сучасної Ялти). Також відомі римські гарнізони І — ІІІ ст. у Ольвії, Тірі, Херсонесі, сучасній Балаклаві.

101

Загибель у засланні 3-го римського папи Климента — ймовірно, у Херсонесі.

І — ІІ ст.

Спорудження римлянами у південній Бессарабії захисних валів («Траянови вали»)

ІІІ ст.

Територію Правобережної України займають германські племена готів, які просунулись з північного заходу (вельбарська культура). Витиснення сарматів. Готська держава Ойум; створення Зміївих валів. Черняхівська культура — ймовірно, різноетнічний племінний союз у Правобережній Україні, на Полтавщині, у Молдові та східній Румунії на чолі з готами.

238 — 270

Скіфські (Готські) війни: низка військових походів варварів на чолі з готами з Північного Причорномор'я на римські землі на Балканах і приморські міста Малої Азії та Греції.

238

Перше готське нашестя на дунайські провінції Риму

248

Спільний похід готів і тайфалів на Мезію

252

Готське нашестя на Балкани

256

Готське нашестя на Малу Азію (258 р.?)

267

Готське вторгнення в Малу Азію і Грецію, в якому брало участь близько 320 тис. воїнів.

268

Набіг готів на Салоніки, їх розгром імператором Галлієном. Римські легіони залишають Дакію (або 271 р.).

бл.270

Готи руйнують причорноморські грецькі міста

289

Війна Діоклетіана з сарматами

291

Війна готів і тайфалів проти вандалів і гепідів

292

Війна Діоклетіана з сарматами

325

Імператор Костянтин Великий скликає у Нікеї 1-й Вселенський собор: християнство стає у Імперії державною релігією.

337

Передові загони гунів досягли Дону

бл.350 — 376

Правління готського вождя Германаріха (Ерманаріха)

бл.360

Алани підкорені гунами

бл.362

Боспор підкорено Германаріхом

бл.365

Війна Германаріха проти слов'ян, в результаті якої їх частина втікає на північ (з часом — на оз. Ільмень)

бл. 373 — 376

Алано-готська війна.

бл.374

Війна готів з антами: загибель антського вождя Боза.

375

Еракська битва: алани розбили готів

бл.375/376 (370?)

Гунське нашестя. Розгром готів і їх втеча на захід. Вестготи (везиготи) за згодою римської адміністрації поселяються на Дунаї (у Фракії) на правах конфедератів. В подальшому підіймають антиримські повстання, виходять з-під контроля Імперії і починають військові рейди по її землях, що врешті решт призводить до краху Рима у 476 р.

378

Гуни пересікають Керченську протоку

395

Остаточний розподіл Римської імперії на Західну і Східну (Візантійську)

420

Гуни закріплюються у Паннонії і починають загарбницькі походи по Європі

434

Осада гунами Константинополя

453

Смерть вождя гунів Атілли (406 — 453 рр.). Розпад держави гунів.

482

Легендарна дата заснування Києва братами Києм, Щеком,Хоривом та сестрою Либіддю. Одна з версій походження назви міста — від імені одного з готських вождів (Кніва)

VІ століття

527—565

Правління у Візантії імператора Юстиніана І, при якому, зокрема, було споруджено (або відновлено) низку укріплень у Таврії.

бл.558

Нашестя аварів

558—559

Вторгнення булгарського хана Забергана до Фракії

560—570

Заснування у Паннонії Аварського каганату (567—805 рр.)

562

Авари у Добруджі

576

Взяття Боспору військами Тюркського Каганату. Занепад Боспорського царства.

581

Облога Херсонесу військами Тюркського Каганату. Остаточний розпад Боспорського царства на дрібні колонії.

584—642

Хан Великої Булгарії Кубрат

588

Розподіл Тюркського каганату на Східний і Західний

VІІ століття

бл. 625

Утворення Хозарського каганату

643

Розпад Великої Булгарії; її племена на чолі з синами померлого Кубрата розселяються на Волгу, Північний Кавказ, Дунай.

бл.650

Булгарська орда хана Аспаруха відкочувала з Приазов’я на Нижній Дунай. Угри з Північного Кавказу перекочували на Дон і Сіверський Донець.

655

Імператор Констант ІІ (641—678) відправляє у Херсонес римського папу Мартіна у заслання.

680

Булгари (хан Аспарух) перемогли візантійську армію і закріпилися на Нижньому Дунаї. Угри поселились між Доном та Дніпром в межах Хозарського каганату

695

Імператора Юстиніана ІІ повалено і заслано у Херсонес.

бл.700

Угри закріплюються на Сіверському Донці.

VІІІ століття

717 — 741

Правління у Візантії імператора Льва ІІІ

730

Едикт Льва ІІІ проти іконошанування.

741 — 775

Правління у Візантії імператора Костянтина V

бл.787 — 790

Захоплення області і міста Дорос в Таврії хозарами. Антихозарське повстання в Кримській Готії.

бл. 787—790

Поход новгородців на чолі з Бравліним на Судак у Таврії.

796 (805)

Знищення Аварського Каганату у Паннонії.

ІХ століття

829—842

Візантійський імператор Феофіл

830

Угри вийшли з підпорядкування Хозарського каганату

838

Перше відоме руське посольство з'явилось у Константинополі

841

Заснування у південній Таврії візантійської феми Кліматів — Херсона.

842—867

Візантійський імператор Михайло ІІІ П’яниця.

860

Похід русів (Аскольд?) на Константинополь. Перший русько-візантійський договір.

Візантійське посольство Кирила та Мефодія до Херсонесу на перемовини з хозарами.

бл. 862

Покликання варягів на Русь. Початок княжіння Рюріка (862—879) у Новгороді

863

Місія Кирила та Мефодія, винайдення ними слов'янської абетки

864

Київ захоплюють варязькі вожді Аскольд і Дір. Рюрік прислав до Полоцька збірників данини, а Аскольд і Дір розорили Полоцьк.

866

Невдалий похід Аскольда і Діра на Константинополь.

867

Константинопольській патріарх Фотій заснував першу єпархію для іноземців — слов'ян і варягів, які прийняли християнство.

867—886

Візантійський імператор Василій І Македонянин

879 — 912

Княжіння Олега в Новгороді і Києві (з 882 ?)

882

Здобуття Києва новгородським князем Олегом і перенос сюди його столиці.

883

Олег підкорив племена радимичів, древлян і сіверян.

884 — 885

Русько-хозарська війна

898

Угри під Києвом. Перехід угрів через Карпати у Паннонію.

Х століття

907

Вдалий похід Олега на Константинополь. Укладення договору.

Перший літописний спогад про Чернігів

911

Другий торгівельний договір Олега з Візантією, а також договір про ненапад.

912 — 945

Княжіння Ігоря, сина Рюріка.

915

Перший похід печенігів на Русь. Укладання миру.

920

Похід Ігоря на печенігів

941

Невдалий похід Ігоря на Константинополь, знищення руських кораблів.

943

Успішний похід Ігоря у Закавказзя (м. Бердаа)

944

Новий, невигідний договір Русі з Візантією.

945

Загибель Ігоря у Древлянській землі під час повторного збору данини.

945—964

Княжіння вдови Ігоря — Ольги.

946

Придушення Ольгою повстання древлян

955 (957?)

Посольство Ольги до Константинополя. Хрещення Ольги.

964—972

Княжіння у Києві Святослава Ігоровича.

959

Руське посольство до короля Німеччини Оттона І.

963

Переможні походи Святослава проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в'ятичів на Оці і Тмутаракані в Таврії.

965

Переможний похід Святослава на Волзьку Булгарію, здобуття її столиці. Похід по Волзі на хозар, знищення Хозарського каганату; підпорядкування ясів та касогів на Північному Кавказі.

967

Святослав на прохання візантійського імператора Нікіфора Фокі здійснює вдалий похід на Дунайську Болгарію, заволодів столицею, взяв у полон кагана Бориса і переніс свою ставку у Переяславець на Дунаї. Печеніги, скориставшись відсутністю руської дружини, обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга.

969

Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі.

970—971

Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя, 971 — облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 р.

972

Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів і його загибель.

976—1025

Візантійський імператор Василій ІІ

977

В ході міжусобиць загинув Олег Святославич, його брат Володимир втік до Скандинавії.

979

Володимир повернувся до Києва з загоном варязьких найманців і вбив свого брата Ярополка .

980—1015

Княжіння у Києві Володимира Святославича

981

Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира.

983

Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торгівельні шляхи по Бугу-Віслі і Неману.

985

Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю

987

Володимир уклав союз з Візантією, отримав в якості нареченої візантійську принцесу Ганну і прийняв християнство.

988

Руська флотилія спрямована на допомогу Константинополю. Володимир запроваджує християнство у Києві і на Русі. Митрополитом у Києві став грек Феофілакт (?).

989

Після 2-місячної облоги Володимир здобув Херсонес і добився цим одруження з Ганною.

990—996

Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної).

992

Антихристиянське повстання у Києві

992—997

Багаторазові напади печенігів на київські землі.

996

Урочисте відкриття Десятинної церкви, до якої прибули священики з Херсонеса; захоронення тут праху княгині Ольги.

997—1038

Правління в Угорщині князя (з 1000 р. — короля) Іштвана І. Ліквідував племінний поділ країни і ввів королівські комітати. Отримав 1000 р. королівську корону, ввів християнство в Угорщині.

ХІ століття

1006

Торгівельний договір Володимира з Волзькою Булгарією.

1011

Ймовірна дата побудови князем Володимиром Софіївського собору у Києві.

1013

Руські походи на Кавказ

1014

Поход Володимира на Новгород проти сина Ярослава.

1015

Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича.

1015 — 1019

Князь Київський — Святополк Володимирович.

1016

Битва під Любечем між Ярославом (новгородським князем) і Святополком Володимировичами, в якій Святослав зазнав поразки і тимчасово втратив Київ.

Експедиція візантійського флоту у східну Таврію проти повсталих хозар.

1019

Після поразки і загибелі Святополка князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав.

1019 — 1054

Княжіння у Києві Ярослава Мудрого (у скандинавських джерелах — Ерікслейф (Ярислеф) Скупий)

1022

Тмутараканський князь Мстислав Володимирович Хоробрий перемагає касогів

1023

Похід Мстислава Тмутараканського на Київ і оволодіння Черніговом.

1024

Битва під Лиственом (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і за умовами Городцовського миру уступив брату Лівобережжя Дніпра з Чернігівом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 році.

1025

Польській князь Болеслав І приймає королівський титул

1029

Поход князя Ярослава на ясів на Північному Кавказі

1031

Ярослав повертає Києву Червенські міста.

1036

Розгром печенігів і їх відхід на захід.

Після смерті чернігівського князя Мстислава Володимировича Лівобережжя Дніпра під контроль Ярослава, який остаточно перебирається з Новгорода до Києва.

1036

Спорудження Спаського собору у Чернігові

1037

Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков.

1039 — 1047

Укладено союз Русі та Польщі

1043

Невдалий похід Володимира Ярославича на Константинополь

1044

Ганна Ярославна стає дружиною короля Франції Генріха І. У 1060 — 1066 — регентша при малолітньому королі Филиппі І.

1051

Обрання нового мітрополіта Іларіона зборами руських єпископів. Заснування Печерського монастиря (лаври).

1054

Смерть князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син Ізяслав (1054 −1068)

1054

Розділ християнської церкви на дві ворогуючі: католицьку і православну.

1055

Перший спогад у літописах про половців (орда хана Блуша) на кордонах Русі.

1056 — 1057

Створення у Києві Остромирова Євангелія

1061

Перший похід половців на Русь: Всеволод Ярославич зазнав поразки від хана Іскала, розорено Переяславську землю

1068 — 1069

Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено Всеслава Полоцького.

1069

Похід польського короля Болеслава ІІ Сміливого на Київ.

1072

Вірогідна дата прийняття князями «Руської правди».

1073

Початок збройної боротьби Ярославичів за київський великокнязівський престол.

1073, 1076

Створення найдавніших пам'яток писемності Русі — «Ізборників Святослава».

1078

Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руські справи польського короля Болеслава ІІ

1090 — 1092

Голод і мор у Києві

1092 — 1094

Війна Русі з половцями

1097

З'їзд князів у Любечі: князі Олег, Давид, Ярослав Святославичі, київський Святополк, Володимир Мономах, волинський Давид Ігорович і галицькі Ростиславичи — Володар і Василько. Вирішено питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини.

1098

Захоплення і осліплення князя Теребовльського Василька Ростиславича.

ХІІ століття

1103

Долобський з'їзд князів

1103 — 1120

Серія походів князів Володимира і Святополка проти половців. Особливо вдалі 1103, 1107, 1111 рр.

1108 — 1113

Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору у Києві.

1110

Часи написання «Повісті временних літ»

1111

Перемога русів над половцями при Сальниці

1113

Смерть Святополка. Повстання залежних і кабальних людей проти князя і купців-лихварів. «Устав Володимира Всеволодовича».

1113 — 1125

Правління у Києві Володимира Всеволодовича Мономаха

1122

Перемога візантійського імператора Іоанна ІІ Комніна над печенігами.

1124 — 1153

Правління у Галичині князя Володимирка

до 1125

«Повчання дітям» Володимира Мономаха.

1125 — 1132

Княжіння у Києві Мстислава Володимировича

1132

Смерть Великого князя Мстислава, сина Володимира Мономаха. Остаточний розпад Русі.

1132 — 1139

Княжіння у Києві Ярополка ІІ Володимировича

1136

Від Київського князівства відпав Новгород.

1139

Повстання у Києві і його захоплення Всеволодом Олеговичем (Князь у 1139 — 1146 рр.)

1144

Об'єднання уділів на Дністрі в Галицьке князівство.

1146 — 1161

Збройна боротьба князівських родів (Ольговичи, Мономаховичи, Давидовичи) за Київський престол

1147

Перший літописний спогад про Москву.

1153 — 1187

Правління у Галицькому князівстві Ярослава Володимирковича Осмомисла; під контролем князівства опиняється територія сучасної Молдови до Чорного моря.

1157

Повстання смердів у Києві. Обрання князем ростовським і суздальським Андрія Боголюбського (1157 — 1174).

1169

Андрій Боголюбський захопив, пограбував і зруйнував Київ, після чого повернувся княжити до Суздаля. Київське князівство остаточно стало другорядним.

1169

Імператор Візантії Ісаак Ангел дозволив генуезцям плавати через Босфор і відвідувати Чорноморське узбережжя

1173 — 1205

Правління на Волині (а з 1199 — і в Галичині) князя Романа Мстиславича

1176 — 1212

Великий князь Володимирський Всеволод «Велике Гніздо»

1185

Невдалий поход князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців

бл 1187

Створення «Слова о полку Ігоревім»

1187 — 1199

Княжіння у Галичі Володимира Ярославича.

1196

Вторгнення литовців у Волинське князівство

1199

Об'єднання Романом Волинським Галицького і Волинського князівств в єдине.

ХІІІ століття

1203

Рюрік Ростиславич за допомогою половецького війська розбив торків Романа Волинського, захопив і спалив Київ.

1204

Хрестоносці під час 4-го Хрестового походу взяли і пограбували Константинополь і на частині території Візантійської імперії створили підконтрольну Латинську. Це, зокрема, утруднило прохід генуезьких кораблів через Босфор.

1205

Під час польського походу князь Галицький Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув; вдову князя Ганну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри прогнали, а княжити запросили трьох Ігоревичів з Сіверщини. Битва чернігівських князів з литовцями.

1206

Венеціанці закріплюються в Солдайї (Судаку), якою володіють спільно з половцями (кипчаками)

1213

Галицькі бояри посадили на престол Володислава Кормильчича, що призвело до польсько-угорського вторгнення в Галичину.

Половці прийняли у себе меркітів, з якими монголи знаходились у стані війни

1215

Володимир і Данило Романовичи повернули собі м. Володимир.

1217

Набіг сельджуків на Судак

1221

Данило Романович почав княжити на Волині

1223

Монгольські загони Субудая та Джебе беруть Судак . 31 травня — битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів розбиті монгольськими загонами під командуванням Субудая і Джебе.

1224

Виникнення князівства у литовців

1230

Голод і мор по «всій землі Руській». Данило та Василько Романовичі оволоділи Волинню.

1231 — 1238

Війна Данила та Василька Романовичів з угорцями за Галичину.

1238 (1237?)

Дорогичинська битва: Данило Галицький розбив тевтонських лицарів.

1238

Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву.

1239

Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович Галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра.

1240

Монголо-татарські війська на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста, обклали руські землі даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241).

1242

Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду.

1243

Перша поїздка руського князя (Ярослава Всеволодовича) до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння.

1245

17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину.

1246

Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия.

Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії.

1247

На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами.

1250

Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями.

1253

Папський посланник в Дорогичині коронує Данила Романовича «Королем Руським»

Подорож монаха Гійома де Рубрука з Аккри через Крим (Солдайя — Перекоп) і Сарай-Бату до Каракорума

1254

Похід Данила Галицького на Київ.

1256

Перший спогад про Львів

1257

Татарський перепис населення Русі.

1259

Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також прийняти участь в спільному поході на Литву.

1259

Подорож Маффео і Ніколо Поло (Батька Марко Поло) через Солдайю і Перекоп до Сарая, Бухари і Ханбалика.

1261

Генуя та Візантія укладають Німфейскій договір, за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя. Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася)

1264

Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264—1301).

1265

Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеціанців

1266

Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії)

1270

Після смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270 — 1289)

У Львові з'явилась вірменська колонія (можливо, кримських вірмен).

1275

Татарсько-галицький похід на Литву.

1277

Татарсько-галицький похід на Литву.

1285 — 1287

Похід золотоординського хана Тулабуга, темніка Ногая і руських князів на Польщу.

1287

Венеціанський консул в Солдайї

1288

Генуезька колонія в Монкастро (Самастро)

1299

Судак захоплений татарським темник ом Ногаєм. Також розорені Кирк-Ор, Херсонес, Кафа, Черкіо

1300

Перенос мітрополії з Києва до Володимира (мітрополіт Максим)

Загибель хана Ногая

1300

На північному заході Малої Азії утворився бейлік Османа — ядро майбутньої Османської імперії