Глава 10.

пянтії захисту прав учасників виконавчого проваджений

155

чатку та штамп — до органів внутрішніх справ тощо) (п. 8.7.3 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Про виконання рішення суду про заборону діяльності об'­єднання громадян державний виконавець складає акт, який підписують державний виконавець і представник легалізуючо­го органу. Копії акта надсилають до суду, який постановив рі­шення, та легалізуючого органу (ст. 82 Закону).

Глава 10. Гарантії захисту прав

УЧАСНИКІВ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

§ 1. Поняття та значення гарантій прав учасників виконавчого провадження

Закон (ст. 7) визначає такі гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні:

• обов'язок державного виконавця здійснювати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів гро­ мадян та організацій-учасників виконавчого провадження й

інших осіб;

• обов'язок державного виконавця роз'яснити особам, які бе­ руть участь у виконавчому провадженні та залучаються до проведення виконавчих дій, їх права і обов'язки, відповідно до їх визначення;

• оскарження особами, які беруть участь у виконавчому провад­ женні, рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про ДВС" працівник

органу ДВС зобов'язаний сумлінно виконувати службові обо­в'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав грома­дян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та закона­ми України.

Це законодавче визначення гарантій прав учасників вико­навчого провадження є, на наш погляд, недостатнім. Проф^е' сор М. Й. Штефан зазначає, що права та інтереси сторін та ін­ших осіб у виконавчому провадженні забезпечуються числен­ними гарантіями, закріпленими у нормах Закону та інших ак­тів законодавства України. До них, зокрема, належать:

П функціонування загальних, міжгалузевих принципів, ла яких побудовано діяльність державних виконавців та учас­ників виконавчого провадження (ст.ст. 5, 18, 32, 35, 37, 45 та ін. Закону);

2. контроль та нагляд за законністю виконавчого провадженая (_СТ. 8 Закону);

3. віднесення на розгляд суду окремих питань, від яких заде- жить розвиток виконавчого провадження (ст.ст. 28, 32, 33, 42, 78 Закону);

4. звільнення майна з-під арешту (ст. 59 Закону), пред'явлен­ ня позову до юридичної особи, з вини якої не було стягне­ но кошти з боржника, а також відшкодування збитків, за­ подіяних державним виконавцем (ст. 86 Закону);

5. контроль державного виконавця за правильним і своєчас­ ним виконанням судових рішень про стягнення періодич­ них платежів (ст. 74 Закону);

6. поворот виконання'.

Гарантії прав учасників виконавчого провадження є невід'­ємними від юридичних гарантій законності, під якими розумі­ють передбачені законом спеціальні засоби впровадження охо­рони та, у разі порушення, відновлення законності. За найближ­чими цілями їх поділяють на превентивні, або запобіжні (спрямовані на запобігання правопорушенням); відновлювальні (спрямовані на усунення чи відшкодування негативних наслід­ків правопорушень)².

Зважаючи на це, можна визначити такі основні гарантії за­конності виконавчого провадження та захисту прав його учас­ників:

- виконавча процедура;

контроль, нагляд та юрисдикційний захист у виконавчому

провадженні; ~ відповідальність у виконавчому провадженні.

Під виконавчою процедурою слід розуміти чітке визначення

законом порядку проведення виконавчих дій. Загальну провд-

^ДУРУ виконавчого провадження окреслює Закон, а докладні-

кція про проведення виконавчих дій. Штефан М. Й., Омельченко М. П„ Штефан С. М. Зазнач, праця. — С. 12&

сіб -^і|нович П. М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. по. ^ник 5-те вид., зі змінами. — К.: Атіка, 2001. — С. 131.

^е - нормативно-правові акти Мінюсту, основним з яких

156

Глава

г ояитії захисту пряв учасників виконавчого провадження

157

₁

Зважаючи на загально-заборонний принцип регулювання ді_ яльності органів^ державної влади, який проголошено ст. 19 Конституції України і щодо ДВС безпосередньо закріплено у ст. 1 Закону, працівники ДВС можуть вчиняти тільки визначе­ні дії у порядку і способом, що дозволені законом. До слова дія цього принцшпу поширюється не тільки на діяльність пра­цівників ДВС, аі й на інші органи державної влади, органи міс­цевого самоврядування, службових та посадових осіб, які бе­руть участь у виконавчому провадженні або залучені держав­ним виконавцем^ до проведення виконавчих дій.

Крім положень, закріплених ст. 7 Закону, до гарантій також належать визначення участі понятих у виконавчому провад­женні для засвідчення ходу виконавчої дії (обов'язкова та фа­культативна учгасть); окреслення чіткого порядку звернення стягнення на іиайно фізичної особи, звернення стягнення на майно боржник:а-юридичної особи тощо.

Важливим аспектом забезпечення захисту прав учасників виконавчого провадження є документальна фіксація ходу ви­конавчого провадження. Насамперед, підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий документ, шодо зміс­ту та форми якого законом встановлено певні вимоги. Якщо його немає або» ж є вади змісту чи форми, виконавче провад­ження не може! бути відкрито.

Складання інших документів, їх форму та реквізити перед­бачено у додатках до Інструкції про проведення виконавчих дій, в яких налічується близько 40 форм виконавчих постанов. Порядок веденіня діловодства в ДВС визначає Інструкція з ді­ловодства в органах державної виконавчої служби, затвердже­на наказом Мінюсту від 5 липня 1999 р. № 470/7¹.