Глава 7. Особливості звернення стяг­нення на окремі види майна

§ 1. Особливості звернення стягнення на валюту та валютні цінності

Особливість звернення стягнення на грошові кошти полягає у тому, що через свою оборотоздатність вони є найоптимальні-шим способом виконання щодо грошових зобов'язань боржни­ка. Тому готівкові кошти при виявленні у боржника одразу ж вилучають, про що складають акт (ст. 50 Закону). Вилучення проводять за участю понятих; боржника, його представника (для юридичних осіб); представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт складають у двох примірниках, пер­ший залишається у виконавчому провадженні, другий — вру­чають боржникові під розписку в першому примірнику (п. 5.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій).

108

Глава 7.

Особливості звернення стягнення на окремі види майна

109

На грошові кошти у безготівковій формі звертається стяг­нення *у разі, якщо немає у достатній мірі готівкових коштів. Безпосередньої черговості у цьому випадку законодавець не встановлює. Отже, оптимальним, ураховуючи вимоги процесу­альної економії, слід визнати з'ясування під час підготовки до виконання наявності грошових коштів на поточних та депозит­них рахунках боржника, адже і тоді не потрібно вживати ін­ших виконавчих дій, спрямованих на виявлення готівкової на­ціональної валюти.

Якщо в боржника немає коштів у гривнях, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний викона­вець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній валю­ті (ст. 51 Закону), яка може бути як у готівковій, так і у безго­тівковій формі. Це впливає на порядок звернення стягнення.

У разі виявлення іноземної валюти у готівковій формі, її вилучають, передають на зберігання та реалізують у порядку, встановленому для цінних паперів та інших речей, згідно із ч. 8 ст. 55 Закону (див. § 2 цієї глави).

Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку або іншій кредитній устано­ві, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньо­му валютному ринку України, державний виконавець зобов'я­зує їх протягом семи днів продати іноземну валюту у розмірі, необхідному для погашення боргу.

Якщо такі кошти є в банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому ва­лютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації.

Кошти, отримані від реалізації іноземної валюти, зарахову­ються на рахунок відділу ДВС і спрямовуються на погашення грошового зобов'язання боржника та виконавчих витрат.

§ 2. Особливості звернення стягнення на цінні папери, ювелірні вироби та дорогоцінне каміння

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, сріб­ла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені під час опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язко­вому вилученню і негайно передаються на зберігання устано­вам Національного банку України (далі — НБУ).

Арешт на цінні папери проводять за положеннями Порядку накладення арешту на цінні папери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 р. № 1744^і.

Про накладення арешту на цінні папери державний викона­вець виносить окрему установу, або ж це вказується у поста­нові про відкриття виконавчого провадження. У разі накладен­ня арешту на іменні цінні папери у документарній формі копія постанови надсилається реєстратору або емітенту, що веде ре­єстр іменних цінних паперів, а у разі накладення арешту на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, та (або) знерухомлені цінні папери — зберігачеві, а також іншим осо­бам, які беруть участь у виконанні (сторонам виконавчого провадження).

Арешт цінних паперів полягає також у накладенні заборони на розпорядження цінними паперами, яке залежить від форми, в якій їх випущено.

Документарні цінні папери має бути обов'язково вилучено та передано на зберігання до установ НБУ. Заборона щодо розпорядження цінними паперами полягає у блокуванні кош­тів реєстроутримувачем на особовому рахунку власника невід­кладно після отримання відповідної постанови державного ви­конавця. Блокування — у припиненні реєстрації переходу пра­ва власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями. Такі цінні папери підлягають опису, складають акт, зазначаю­чи їх вид, найменування випуску, категорію та цінність.

Бездокументарпі цінні папери обмежують в обігу шляхом здійснення зберігачем відповідної облікової операції невідклад­но після отримання копії постанови державного виконавця. У цьому разі частину або усю кількість цінних паперів на рахун­ку власника обмежують в обігу шляхом виконання відповідно­го облікового запису.

Порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів плати­нової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт, визна­чено відповідним положенням, яке затверджено постановою Правління НБУ від 4 жовтня 1999 р. № 489².

¹ ОВУ. — 1999. — № 38. — Ст. 1912. , ■ •

² ОВУ. _ 1999. — № 44. — Ст. 2194.

по