§ 4. Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення

Наступним етапом звернення стягнення на майно боржника є його реалізація, тобто примусове відчуження майна, що є влас­ністю боржника, спрямоване на формування грошових коштів Для погашення вимог стяігувача, а також виконавчих витрат.

Процедура реалізації майна проходить два організаційних етапи: попередній та безпосередній. Попередній етап полягає у визначенні спеціалізованих організацій, які здійснюватимуть реалізацію арештованого майна. Ця діяльність має генераль-^ний характер щодо діяльності ДВС. Спеціалізовані організації визначають на підставі тендеру (конкурсу), який оголошує що-Річно Мінюст. Умови та порядок проведення такого тендеру (конкурсу), підбиття його підсумків, проголошення перемож-Ч'в визначає Положення про умови і порядок проведення тен­дерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для Реалізації арештованого державними виконавцями майна, за-^ТвеРджене наказом Мінюісту від 11 листопада 2003 р. № 136/5.

Безпосередній етап полягає у реалізації арештованого май-^а спеціалізованими організаціями, яких залучають на тендер-

102

Глава 6.

Звернення стягнення на манно боржника

103

ній (конкурсній) основі, на підставі договорів між ДВС та спе­ціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюд­них торгах, аукціонах.

Особливості реалізації арештованого майна встановлено за­лежно від юридичного критерію класифікації речей щодо мож­ливості їх переміщення у просторі. Порядок реалізації рухомо­го та нерухомого майна регулюють нормативно-правові акти: Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Мінюсту від 15 липня 1999 р. № 42/5¹, та Тимчасове положен­ня про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації аре­штованого нерухомого майна, затверджене наказом Мінюсту від 27 жовтня 1999 р. № 68/5².

Загальним правилом щодо реалізації майна, переданого на реалізацію, є можливість його переоцінки. Якщо передане спе­ціалізованим організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці, яку проводить держав­ний виконавець. У разі, якщо в місячний строк після переоцін­ки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо за­лишення за собою непроданого майна.

Якщо стягувач у 15-денний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт із майна знімають, його повертають боржникові, а виконавчий до­кумент, якщо у боржника немає іншого майна, на яке може бу­ти звернено стягнення, повертають стягувачеві без виконання.

Якщо стягувач виявив бажання залишити за собою непро­дане майно, то він зобов'язаний у 15-денний строк із дня по­відомлення державного виконавця про виявлення бажання за­лишити за собою непродане майно, внести на депозитний ра­хунок відділу ДВС різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. Із перерахова­них стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з про­веденням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а зали­шок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачеві за оцінкою, за якою його було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачеві

¹ ОВУ. — 1999. — № 29. — Ст. 1511.

² ОВУ. — 1999. — № 44. — Ст. 2214.

в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яку затверджує начальник відповідного відділу ДВС. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Боржник має право визначити, в якій послідовності необ­хідно продавати майно. Якщо від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, витрат на здійснення виконавчих дій, штрафу, подальший продаж арештованого майна припиня­ють. Вимоги боржника щодо черговості продажу майна держав­ний виконавець не приймає, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк (ст. 61 Закону).

Особливості реалізації рухомого майна. Порядок реаліза­ції рухомого арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу, та майна, яке належить до предмета регулювання валют­ного законодавства, визначає Порядок реалізації арештованого майна.

Відділ ДВС укладає договір з організатором аукціону, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону (спеціалізова­на організація незалежно від форми власності) за визначену комісійну винагороду. Організатор повинен мати власне або орендоване приміщення з відповідними умовами для зберіган­ня, передпродажної підготовки і демонстрації майна, яке від­повідає торговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам, а також приміщення для проведення аукціону. Також організатора має бути включено до переліку спеціалізованих організацій з реалізації арештованого майна.

Майно приймається для продажу на. підставі акта передачі арештованого майна та інших необхідних документів, що міс­тять інформацію про аукціонне майно. На майно, що прийняте для продажу, уповноважені особи організатора складають інфор­маційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни.

Організатор аукціону визначає дату та час проведення аук­ціону та не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону публічно оголошує через рекламні повідомлення, засоби масо­вої інформації перелік майна, що виставляють на аукціон для продажу, відомості про майно, стартові ціни, кінцевий термін Реєстрації для участі в аукціоні, дату, час, місце ознайомлення

104