Глава 10.

п артаменту ДВС та відділів ДВС Головного управління юсти­ції Мінюсту в АР Крим, обласного, Київського та Севасто­польського міських управлінь юстиції, які подають до апеля­ційного суду за місцем знаходження відповідного органу ДВС

(ст. 85 Закону).

Строк звершення до суду:

— десять днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;

- три дні з дия, коли особа дізналася або повинна була дізна­ тися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ст. 248²² ЦПК).

Однак якщіо спеціальними нормами (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону) встановлено інший порядок обчислення строку на звернення до суду, то слід застосовувати ці спеціальні строки (п. 5 (постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 200)3 р. № 14).

Пропущений із поважних причин строк для подання скарги

може бути поновлено судом.

Наслідки порушення справи у суді — повідомлення відпові­дного відділу ДВС не пізніше ніж наступного дня після при­йняття її судом.

Справу розглядають у десятиденний строк у судовому засі­данні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, рішення, дію чи бездіяльність якої оскар­жують.

Скаргу, подану у виконавчому провадженні до начальника відділу ДВС, розглядають у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник відділу ДВС виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яку в 10-денний строк може бути оскаржено до органу ДВС вишого рівня або до суду (ст. 85 Закону).

Зважаючи на те, що спір у виконавчому провадженні мз^£ не особистий, а функціональний характер, суд, якщо встано­вить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржу ються, не працює на попередній посаді, залучає до участі справі посадову особу, до компетенції якої належить виріш^е ня питання про усунення порушення прав чи свобод заявника-

За результатами розгляду справи суд виносить ріш^еН яким або:

165

г рянтії захисту прав учасників виконавчого провадження

в изнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправо­мірними і зобов'язує державного виконавця або іншу поса­дову особу ДВС задовольнити вимогу заявника та усунути поруш^ення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи, або , відмовляє у задоволенні скарги.

При задоволенні скарги суд може призначити негайне ви­конання рішення.

Ухвалюючи рішення, суд вирішує також питання про роз­поділ витрат. Витрати, пов'язані з розглядом скарги, врахову­ючи й витрати для надання юридичної допомоги, а також ті, що пов'язані з поїздками, суд покладає на заявника, якщо бу­ло постановлено рішення про відмову в задоволенні його скар­ги, або на відділ ДВС, якщо було постановлено рішення про задоволення скарги заявника.

Рішення суду в справі може бути оскаржено в апеляційно­му порядку. Після набрання рішенням законної сили або при застосуванні негайного виконання його надсилають не пізніше десяти днів після набрання ним законної сили до відповідного відділу ДВС для виконання, а також заявникові. Про виконан­ня рішення відповідний орган ДВС повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк із дня одержання рішення су-ДУ-

ЦПК 2004 р. дещо по-іншому визначає питання, пов'язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності державного вико­навця чи іншого працівника ДВС. Насамперед, цю категорію справ вилучено зі справ адміністративної юрисдикції, їх вирі­шують у порядку, визначеному розділом VII (ст.ст. 383—389), тобто поряд з іншими питаннями, які виникають у зв'язку з виконанням судових рішень.

Предметом оскарження є рішення, дії або бездіяльність

Державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС щодо

иконання судових рішень у цивільних справах, тобто лише

Щодо тих виконавчих документів, які видано у порядку здійс-

ння цивільної юрисдикції. Тому в цьому разі слід керувати-

я положеннями ст. 15 ЦПК 2004 р. щодо цивільної юрисдик-

сп °^УД^' ^^>тже* ^не належатимуть до цивільної юрисдикції суду

Р ви щодо контролю за виконанням рішень господарських Дміністративних судів, оскільки щодо них встановлено ін-порядок судового вирішення.

Глава

р_;)ряп і її захисту прав учасників виконавчого проваджений

167

ІІПК 2004 р. відмовився від родової підсудності та визна­чив що усі справи вирішуються по першій інстанції тільки міс­цевими судами, тож скарга у виконавчому провадженні под_а. ється до суду, який видав виконавчий докуменг За результа тами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ст. 387 ЦП_К

^Оскарження діяльності державного виконавід до господар.

ського суду має певні особливості, а саме:

. суб'єкт оскарження - стягувач, боржник або прокурор, хоча відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Су-Г^краши від 26 грудня 2003 р. № 14 скаргу до суду мо­жуть подати й інші учасники виконавчого провадження у справах про виконання постанов господарського суду;

• суб 'єкт оскаржуваної діяльності — органи двь,

. іедмет оскарження - ДІЇ чи бездіяльність щодо виконай-ня рішень ухвал, постанов господарських судів,

. сгпроТоскарження - протягом десяти дн» .з дня вчинен-ня оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам ста­ло про неї відомо, або з дня, коли дію мало бути вчинено;.

• постанова господарського суду — ухвала,

• оскарження — може бути оскаржено.

При виконанні вироку в кримінальній справі усі питання і роду сумніви і суперечності, що при цьому мо

щодо осіб, засуджених військовими судами, — суддя ^ Гго місцевого суду гарнізону за м.сцем виконання вироку

Стро^юрисд органу за ходом виконавчого

провадження мас формальний характер *^£

навчих дш і.ст. ^^ -)і^^п;^ «.'..V ■—— державного виконавця про відкриття, зупинення .

відновлення виконавчого ^пР^ова^^енН^_и^Сз_На²_ч⁴_е'_н0 сутності *■ кону) Однак чинним законодавством не визначено су™ коТдії крім загальної інформації про хід виконання р.шення Діяльність органів прокуратури. _Ьа«тичяо ^иі

Законодавством про виконавче провадження фактичн визначено місце, форми участі та правовий статус прок_УР

_при виконанні рішень судів та інших юрисдикційних органів. Його участь, на жаль, має епізодичний характер. Відповідно до п. 3.1 Інструкції про проведення виконавчих дій прокурор може звернутися із заявою про відкриття виконавчого провад­ження про виконання рішень у справах, в яких він виступав як представник у суді на виконання конституційної функції з представництва інтересів держави і людини (ст. 121 Конституції України). Обов'язковою є участь прокурора при виконанні ви­років, постанов та ухвал судів у кримінальних справах, причому відповідно до ст. 415 КГЖ розпорядження прокурора, що сто­суються виконання вироків, ухвал і постанов суду, обов'язкові для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують. Однак це не стосується інших рішень, передбачених ст. З Закону.