Глава 3.

Підстави виконання. Виконавчі документи

29

Копії-рішення комісії у триденний строк вручаються пра­цівникові, власникові або уповноваженому ним органу (ст. 227 КЗпП). -

Постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адмініст­ративні правопорушення у випадках, передбачених зако­ном.

КпАП регламентує підстави та порядок виконання постанов у частині майнових стягнень у вигляді штрафу, який може бу­ти накладено на громадян та посадових осіб за вчинення пра­вопорушень, у порядку та розмірах, визначених законом (ст.ст. 24, 27).

Рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених за­коном випадках.

Закон України "Про визнання та виконання в Україні рі­шень іноземних судів"¹ визначає (ст. 1), що під останніми слід розуміти рішення іноземних судів у цивільних, трудових, сі­мейних справах, вироки іноземних судів у кримінальних спра­вах у частині, що стосується конфіскації майна та відшкоду­вання шкоди потерпілим, а також рішення іноземних арбітра­жів та акти інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних, трудових, сімейних справ, що набрали законної сили і підлягають визнанню та виконан­ню на території України відповідно до міжнародних договорів України.

Рішення іноземного суду визнається та виконується в Укра­їні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнарод­ними договорами України або за принципом взаємності за до­мовленістю асі Ьос з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні (ст. 2 згаданого вище Закону).

Питання про надання дозволу щодо примусового виконання рішення іноземного суду на клопотання стягувача розглядають

апеляційний суд Автономної Республіки Крим (далі АР

Крим), апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя за місцем постійного чи тимчасового проживання або перебування (місцезнаходження) боржника (ст. 4 Закону України "Про ви­знання та виконання в Україні рішень іноземних судів").

¹ Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів- Закон України від 29 листопада 2001 р. // ВВР. — 2002. — № 10. — Ст. 76.

Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на приму­сове виконання рішення іноземного суду або про відмову у за­доволенні клопотання з цього питання. Копію ухвали суд над­силає стягувачеві та боржникові у триденний строк із дня по-становлення ухвали (ст. 7 згаданого Закону).

Рішення Європейського Суду з прав людини з ураху­ванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини".

Відповідно до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод (Рим, 11 листопада 1950 р.) передбачено обо­в'язок держав-учасниць Конвенції забезпечувати дотримання прав та основних свобод, визначених цим міжнародним доку­ментом, а також поширення юрисдикції Європейського Суду з прав людини, створеного згідно з протоколом № 11 до Конвен­ції. Відповідно до ст. 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Суду у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлума­чення і застосування Конвенції (ст. 1 Закону України "Про ра­тифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод люди­ни 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"¹ від 17 липня 1997 р.).

Рішення державних органів, прийняті з питань володін­ня та користування культовими будівлями та майном.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"² від 23 квітня 1991 р. передбачено, що ці об'єднання громадян мають право використовувати для сво­їх потреб будівлі та майно, що надаються їм на договірних за­садах державними, громадськими організаціями або громадя­нами. Культову будівлю може бути передано у користування двом і більше релігійним громадам за їх згодою. З кожною громадою укладається окремий договір, у якому передбачаєть­ся порядок і черговість користування вказаною будівлею. Спо­ри з питань, пов'язаних із володінням та користуванням куль­товими будівлями та майном, вирішують місцеві державні ор-

В ВР. — 1997. — № 40. — Ст. 263. ВВР. _ 1991. — № 25. — Ст. 283.

зо